Двадцять чотири роки тому виведенням радянських військ з території Афганістану завершилася війна, яка тривала довгих десять років (з 1979 по 1989 роки). Не дивлячись на те, що вона (як і всі інші війни тих часів) велася на території іншої, далекої від нас східної країни, гинули на ній саме наші солдати, наші молоді співвітчизники. За десять років конфлікту в Афганістані участь у бойових діях прийняло бизько ста п’ятидесяти тисяч українців, з яких майже триста вояків не повернулися додому, а ще 62 вважаються зниклими безвісти, і їх доля і досі залишається невідомою. Є у списку зниклих і один з жителів міста Бердичева.
Під час Афганської війни було поранено більше восьми тисяч солдат, і майже половина з них залишилася інвалідами внаслідок отриманих травм. Місто Бердичів втратило більше двадцяти п’яти своїх синів, імена яких назавжди викарбувані на пам’ятнику, присвяченому загиблим воїнам-інтернаціоналістам, який знаходиться біля військової частини 26-ї Бердичівської артилерійської бригади. Крім того були серед бердичівлян і ті, хто в свій час виконував свій інтернаціональний обов’язок не в Афганістані, а на території інших країн, де велися локальні війни. І їх подвиг, як і подвиг воїнів-афганців, теж не повинен бути забутий нащадками.
Саме тому кожного року у День вшанування пам’яті учасників бойових дій на території інших держав (15 лютого) громадськість міста збирається разом на скорботний мітинг біля пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам для того, щоб схиливши голови у скорботній хвилині мовчання вшанувати пам’ять своїх загиблих бойових побратимів, що так і не повернулися додому, та покласти дві яскраво-червоні гвоздики до підніжжя гранітного монументу.
Під час проведення мітингу до присутніх звернувся міський голова Василь Костянтинович Мазур, який подякував воїнам-інтернаціоналістам за те, що вони у свій час мужньо виконували свій інтернаціональний обов’язок, ризикуючи власним життям під кулями ворога. На його думку, події тих часів не повинні бути забуті нащадками, і ніхто з підростаючого покоління, який не був там, у пеклі війни, не має права давати свою однобічну оцінку подіям тих часів, знеславлюючи тих, хто зі зброєю в руках виконував накази.
Також на мітингу виступили голова Бердичівської спілки ветеранів Великої Вітчизняної війни, тимчасово виконуючий обов’язки командира 26-ї Бердичівської артилерійської бригади, голова Бердичівської спілки ветеранів Чехословацьких подій, предствники від молоді міста та інші. Своє слово сказав і голова Бердичівської спілки ветеранів Афганістану – воїнів-інтернаціоналістів Вагіф Афшанович Мамедов, який особливо подякував за підтримку, яку отримують воїни-інтернаціоналісти з боку міської влади. Він зазначив, що був у інших містах, та ніде у них так не шанують воїнів-афганців, як у Бердичеві.
По закінченні заходу покласти квіти до пам’ятника загиблим героям мали змогу представники громадськості та трудових колективів міста Бердичева, а також військові та ветерани локальних війн, які один за одним втрачали своїх бойових побратимів у ті страшні, буремні роки війни. До пам’ятника також ліг траурний вінок від народного депутата України Анжеліки Вікторівни Лабунської, який принесли її помічники.
Сподіваємося, що скільки б не пройшло років, трагедія загубленої молодості наших земляків та їх скалічене війною життя не буде забута, і стане пересторогою для наступних поколінь. Пересторогою та прикладом для наслідування – адже проявлені воїнами-інтернаціоналістами мужність, героїзм та самопожертва заслуговують на повагу.
Денис ЗАРЕМСЬКИЙ
Смотреть весь фоторепортаж
БЕРДИЧІВ ДІЛОВИЙ
Просмотрено: 761 раз
