Наприкінці минулого тижня, у п’ятницю, 2 серпня, в Україні відзначався День Десантника. Більше того, в цьому році, у десантників подвійне свято – 83 роки тому було створено такий підрозділ Збройних сил, як повітряно-десантні війська.
Аеромобільні десантні війська Збройних Сил України були створені на базі частин та з’єднань повітряно-десантних військ Збройних сил Радянського Союзу. Першим начальником вітчизняних ВДВ було призначено генерал-майора Віталія Раєвського, який під час бойових дій в Афганістані командував єдиною у складі 40-ї армії десантно-штурмовою бригадою. Десантні війська призначені для охоплення противника з повітря, виконання бойових завдань у його тилу, дій у ході спеціальних, антитерористичних та миротворчих операцій і виконання завдань, які неможливо ефективно вирішити іншими силами та засобами.
У мирний час десантні війська займаються бойовою підготовкою, беруть участь у миротворчих операціях. Сьогодні до складу українських ВДВ входять 25-та окрема Дніпропетровська повітряно-десантна бригада, 95-та окрема аеромобільна бригада, що дислокується у Житомирі, 79-та окрема аеромобільна бригада, що дислокується у Миколаєві, та 80-й окремий аеромобільний полк, що дислокується у Львові.
В усіх українських містах до цього свята готуються заздалегідь і комунальні служби і самі десантники. Перші вимикають фонтани та запасаються терпінням, а другі – телефонують усім з ким служили і домовляються про зустріч на свято. І якось так уже історично склалось, що коли святкують десантники, решта людей старається триматись подалі від них, бо зазвичай такі святкування не проходять мирно, без шкоди для здоров’я оточуючих.
Купання у фонтанах та дебоші – не є правилом святкування Дня ПДВ для бердичівських десантників, зізнаються самі винуватці свята, з якими вдалось поспілкуватись нашим журналістам. На вулицях міста цього дня було багато чоловіків у характерних смугастих десантних строях, які чинно прогулювались чималими компаніями вулицями Бердичева. Зазвичай для тих, хто служив у повітряно-десантних військах, це свято привід не продемонструвати свою силу на чомусь чи комусь, а зустрітись з однополчанами і згадати минуле. А ті хто буянять у День ПДВ, жодного відношення до аеромобільних військ немає, стверджують бердичівські десантники.
Десантники – це сім’я, немає різниці скільки років пройшло після служби – 10-20-30, всі вони як братство, об’єднане небом. А своє свято вони називають святом душі. «Випадкових людей у десантурі немає, людина після кількох стрибків з парашутом та першого бойового хрещення, розуміє чи її це покликання чи ні», - зазначив один з військових. Зібратись і поспілкуватись, згадати службу - ось реальна мета цього дня для бердичівських десантників, які у своє свято не будуть купатись у фонтані.


