Операції з нерухомістю майже завжди є прибутковою справою. Насамперед для тих, хто не просто купує-продає житло, а поставив це на конвеєр. І не біда, що у вас немає власного найменшого квадратного метра. Може, це й на краще. Головне, щоб був підвішеним язик, зовнішність викликала довіру, а ви вміли швидко орієнтуватися у ситуації. Тоді вам — пряма дорога в ріелтори. Посередником бути значно зручніше, аніж власником нерухомості: якщо вигідно звести між собою покупця та продавця, можна заробити непоганий куш. У Бердичеві, наприклад, заробіток ріелторів на одній операції починається з п’ятиста “баксів”.
Та декому цього виявляється замало. Торік чималого шуму у Бердичеві наробила діяльність так званої агенції нерухомості під назвою “Фортуна”. Люди почали масово скаржитися (у тому числі, через ЗМІ) на недобросовісність агенції. Мовляв, вони віддають посередникам завдаток за майбутню квартиру чи будинок, потім операція з якихось причин зривається, але гроші їм вже не повертаються.
Тривалий час ці заяви обманутих покупців усерйоз не сприймалися. Принаймні, правоохоронці не поспішали із порушенням кримінальної справи та направленням її до суду. Восени у цей процес навіть довелося втрутитися тодішньому раднику Прем’єр-Міністра України Миколі Петренку.
Зрештою, звернення людей були почуті. Більше того, кримінальна справа, яка все ж з’явилася, завершилася не тільки обвинувальним висновком, але й судовим вироком, днями винесеним Бердичівським міськрайонним судом.
На лаві підсудних опинилася не керівник агенції, а одна із працівниць. До слова, з’ясувалося, що ніякої агенції нерухомості під назвою “Фортуна” у Бердичеві юридично не існувало: було таке підприємство зі схожою назвою, але операції з нерухомістю провадити воно не мало право.
Отож, власне, до справи. У ході слідства було встановлено три факти обману підсудною своїх клієнтів. Схема була такою. Жінка давала оголошення у міські газети про продаж житла. У цей само час у неї була в наявності база квартир та будинків, готових до продажу. Коли з’являлися потенційні покупці, молодиця, показавши їм кілька варіантів, проводила остаточні перемовини від імені власників житла. Головна умова укладення договору купівлі-продажу — внесення завдатку у розмірі 2-3 тисяч доларів США. Остаточно оформити всі документи жінка обіцяла за місяць-два. Не підозрюючи лихого, покупці віддавали ріелтору необхідну суму і чекали свого часу. Та минав і місяць, і два, і три, але стати щасливими власниками житла їм так і не вдалося. Більше того, коли вже самі покупці знайшли можливість зустрітися зі справжніми власниками квартир чи будинків, з’ясовувалася цікава деталь: продавати їх ніхто і не збирався. Тож і для господарів квадратних метрів така обставина ставала, м’яко кажучи, неприємним сюрпризом.
Очевидно, люди намагалися повернути кошти, віддані ріелтору як завдаток, проте жінка щоразу знаходила різні «відмазки», а то й взагалі зникала із поля зору. Лише у одному випадку покупцям вдалося повернути 5 із 24 тисяч гривень завдатку. Загалом, тільки у цих трьох доведених слідством та в суді випадках, жінка-ріелтор збагатилася на майже шістдесят тисяч гривень.
У судовому засіданні псевдоріелтор намагалася розчулити учасників процесу. Визнавши вину лише частково, розповіла зворушливу історію про власні життєві поневіряння. Підсудна підтвердила, що дійсно брала у людей гроші, але запевняла, що хотіла їх згодом повернути. Справа у тому, що ще раніше вона потрапила у складну ситуацію — заборгувала значні суми грошей. Аби їх віддавати вчасно, брала у людей завдаток за квартиру чи будинок. Коли операція купівлі-продажу не вдавалася і треба було повертати отримані гроші, знаходила інших покупців, у яких так само брала завдаток і віддавала суму попереднім.
Зрештою, рано чи пізно, це коло мало бути розірваним. Так і сталося. Більше того, в суді з’ясувалося, що хоча жінка і вважається не судимою, вона вже мала проблеми із законом. У тому числі, раніше вже притягувалася до кримінальної відповідальності за шахрайство. Тож, зважаючи на всі обставини справи, суд дійшов висновку, що виправлення підсудної може відбутися тільки в умовах ізоляції її від суспільства.
Так і постановили: найближчі три роки псевдоріелторша проведе у місцях обмеження волі. Саме таке покарання призначив їй суддя Олександр Яковлєв. Питання про відшкодування засудженою збитків під час розгляду не вирішувалося, оскільки потерпілі не заявляли відповідних позовів.
Отож, найближчі роки шахрайка (а саме за цією ознакою судили ріелторшу) проведе у місцях, “не надто віддалених”. Та вже зараз можна спрогнозувати, що цим негаразди для неї не обмежаться. Нашим журналістам стало відомо, що наразі у провадженні суду перебуває ще одна кримінальна справа стосовно цієї жінки.
Бердичівські новини
Просмотрено: 1182 раз
