Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана.
Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 щорічно відзначає цей день. Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року № 1066 «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку». Відповідно до Указу Президента України від 24 вересня 2004 року № 1135/2004 1 жовтня Україна відзначає і День ветерана.
Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь.
За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. Таких у світі нині - понад 629 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі. До 2050 року число їх у багатьох розвинених країнах збільшиться вдвічі, а загальна кількість складе 2 мільярди осіб.
За даними Держкомстату України, кожен 5 мешканець – це особа похилого віку, шоста їх частина самотні люди. Половині із самотніх людей потрібна допомога в повсякденному житті, особливо сьогодні, коли для багатьох пенсіонерів основним джерелом існування є пенсія, розмір якої не забезпечує нормального життя. Понад 80% з них вимушені існувати нижче «межі бідності», отримуючи пенсії менше 915 тис.грн., що аж ніяк не може забезпечити достойної якості життя.
Напередодні Дня ветерана в міському парку культури і відпочинку пройшло літературно-музичне свято, яке зібрало на осінньому концертному майданчику багатьох сивочолих дідусів та бабусь. Адже крім суто матеріальних проблем, у людей похилого віку іноді часто постають і проблеми духовні. Особливо важко одиноким стареньким, до яких не приїздять діти і не приходять онуки.
Саме таким людям і допомагає не тільки напередодні офіційного свята, але й завжди і повсякчас відомий бердичівський підприємець і меценат, депутат Житомирської обласної ради, Олександр Васильович Ревега.
Для ветеранів і пенсіонерів у фірмовій торговій мережі завжди діють пільгові ціни, приміські та міські маршрути, які обслуговуються автопідприємством 11837 завжди раді людям похилого віку, а скільком людям допоміг Олександр Васильович особисто – не перерахувати.
Але він добре розуміє, що радості простого спілкування не замінять ніякі пільги чи подарунки, тому і організував до свята зустріч бердичівським пенсіонерам одне з одним, а також зустріч зі своєю молодістю. Адже багато хто з присутніх пам’ятає високі паркові дерева ще маленькими саджанцями, а танцювальний майданчик – дерев’яним та затишним, обвитим пагонами дикого винограду. Саме на цьому майданчику зустрічались, знайомились і закохувались сьогоднішні сивочолі ветерани. Як нагадування тих днів прозвучав зі сцени вірш про старий бульвар, кінотеатр, тьотю Ріму і дядю Ізю, написаний і зачитаний бердичівською пенсіонеркою.
Радували присутніх своєю майстерністю того дня хор ветеранів, молодіжний дует та дитячі виступи юних співаків та співачок. А коли на майданчику вишикувався військовий духовий оркестр, та зазвучали бравурні звуки польок та коломийок, то на місцях майже не залишилось глядачів – всі пішли в танок. Тим більше, що запросив їх особисто генеральний спонсор свята – Олександр Ревега. Він виконав свою минулорічну обіцянку – потанцювати з ветеранами через рік, тому і кружляв з бабусями у вихорі вальсу та у запальному хороводі під нестаріючі «сім сорок».
Бабусі і дідусі не втомлювались дякувати Олександру Васильовичу за організоване свято і обіцяли обов’язково прожити ще не один рік, хоча б для того, щоб знову покружляти в танку з гарною людиною.
Погода неначе теж відчувала свою провину перед сивочолими ветеранами, і після кількох тижнів безперестанних дощів, осяяла лагідними осінніми сонячними променями затишний майданчик в бердичівському парку, даруючи присутнім радість і втіху.



























РиО Бердичів