Нинішнього тижня з6явилася інформація, котра не додала оптимізму ні бердичівській владі, ні місцевим комунальникам, ні, власне, більшості городян — бердичівське “Теплоенерго” заборгувало газопостачальникам близько 34 мільйонів гривень. Таким чином воно увійшло до числа найбільших боржників області.
Подібний стан речей може призвести до того, що постачання газу у наше місто може бути припинене у будь-який момент, що в умовах початку зими виглядає ледь не катастрофою.
У чому причина такого критичного становища і що робити далі розбиралися у понеділок на засіданні виконавчого комітету.
Директор КП “Бердичівтеплоенерго” Андрій Кучевський підтвердив, що очолюване ним підприємство дійсно має таку загрозливу заборгованість. Та цьому є ряд, на його думку, об’єктивних причин. Якщо взяти ситуацію в цілому, то тільки за минулий опалювальний рік підприємство загалом заплатило газопостачальникам понад 38 мільйонів гривень. Тобто, фактично, навіть більше, ніж сума нинішнього боргу. Проте...
Кошти на проплату за використаний газ теплоенерго отримує за рахунок споживачів, котрі у свою чергу платять за подане їм тепло. Однак, якщо взяти до уваги тариф, який встановлений для населення (так звана перша група споживачів), то він покриває собівартість тільки на 62% від необхідно. Тариф для другої та третьої груп споживачів (бюджетні організації та госпрозрахункові) дещо ліпший — 88% від витрат.
Держава мовчить про свій борг
Як бачимо, навіть коли уявити ледь не фантастичну картину, що абсолютно всі споживачі патять за отримане тепло вчасно і у повному обсязі, борг у підприємства все одно зростатиме, адже тарифи не відповідають економічним реаліям. За таких обставин різницю у тарифах повинна компенсувати держава, що чітко визначено законодавством. Однак, вона зовсім не поспішає це робити.
Більше того, Андрій Кучевський каже, що на певних рівнях йде “невисвічування” якихось цифр. Що мав на увазі керівник підприємства під цими словами, він не пояснив, але зробимо припущення про таке. Заявляючи звідусіль про необхідність вжиття жорстких методів до підприємств теплокомунального напрямку, які невчасно розплачуються за газ, окремі державні посадовці мовчать про те, що, власне, сама держава і ставить ці підприємства у критичну ситуацію.
Судіть самі. Тільки компенсації за різницю у тарифах для першої групи споживачів держава не перерахувала теплоенерго понад вісім мільйонів шістсот тисяч гривень. Додайте сюди також і більше десяти мільйонів різниці у тарифах для другої третьої груп споживачів, які держава також не перераховує і сподівань на це мало. Загалом виходить вже майже двадцять мільйонів.
Жорстока правда
Але і це ще не все. Свого часу Урядом було прийнято Постанову під №288. Суть її зводилася до того, що вартість газу для опалення квартир та інших житлових будинків почав постачатися не по 1340 грн/м.куб, як раніше, а утричі дорожче — по 4700 гривень, що не закладалося і не передбачалося у тарифі для населення. Держкомпідприємництва оскаржив цю Постанову, але доки тривали судові спори (виграні Держкомпідприємництва), враховуючи таку ситуацію із вартістю газу, борг теплоенерго зріс майже на три мільйони. Хоча позов і виграно, викликані рішенням Уряду борги за попередній нікуди не діваються — їх треба виплачувати.
За словами заступника міського голови Сергія Онофрійчука, не треба мовчати й про інший факт. Державних газопостачальників не надто цікавить той факт, що держава невчасно розраховується з теплоенерго. Ледь що — одразу подають до суду і, звісно виграють, бо за газ треба платити. Після рішення суду до справи одразу беруться державні виконавці: накладають арешти на рахунки підприємства і “списують” з них борг. Але якби тільки ці суми. “Якщо врахувати 10% виконавчого збору, а також штрафи та пені, то загалом тільки на них прямі збитки теплоенерго становлять п’ять мільйонів гривень. Тобто, держава невчасно компенсує різницю у тарифах, але у той же час стягує п’ять мільйонів штрафів, пені та виконавчого збору за неоплачений газ. Це є факт. Ми зверталися, писали у різні інстанції, але є така ситуація. Це жорстока правда, але вона є”, - каже Сергій Онофрійчук.
Вибіркова оперативність виконавців
Взагалі, посадовців дивує своєрідна вибіркова оперативність виконавчої служби. Зокрема, Андрій Кучевський навів приклад ситуації, котра склалася наприкінці минулого року. На підприємство надійшли судові накази дворічної (!) давнини з вимогою сплатити десять мільйонів гривень боргу. Одразу були заарештовані рахунки підприємства і до кінці грудня всю суму боргу було виплачено. А разом з нею ще і один мільйон гривень виконавчого збору. Таким чином, теплоенерго посеред опалювального сезону не надто передбачувано для себе втратило одинадцять мільйонів гривень, які у той складний температурний період були більш ніж важливі.
Поруч з тим, коли стосується боргів споживачів, то стягувати їх виконавча служба не поспішає. Принаймні, і Андрій Кучевський, і Сергій Онофрійчук на цьому зупинялися. Зокрема, директор теплоенерго каже, що населення винне очолюваному ним підприємству майже три мільйони гривень. Він стверджує, що із боржниками ведеться серйозна претензійна робота: їх подають до суду, на адмінікомісію. Проте, із виконавчої служби часто надходять повідомлення про неможливість виконати рішення про стягнення з людини боргу через відсутність у неї майна. Це дивує і міського голову Василя Мазура, і його заступника Сергія Онофрійчука. Адже поруч із тим, що серед боржників дійсно є чимало незаможних, соціально незахищених верств населення, але є й цілком самодостатніх, впливових осіб. Проте, із них стягувати борги теж чомусь не надто квапляться — ні виконавча служба, ні саме теплоенерго.
Керівник виконавчої служби Володимир Пригунов на таку критику відзначив, що коли серед боржників і трапляються заможні та впливові люди, то стягнення боргів із них через конфіскацію майна теж проблематичне — як правило все, що вони мають, оформлено на інших осіб.
Найбільший боржник - райдержадміністрація
Окрема категорія боржників — бюджетні та бізнесові структури (друга і третя група споживачів). Зокрема, бюджетні установи винні теплоенерго понад один мільйон сто тисяч гривень. Правда, стверджує Андрій Кучевський, міський бюджет не винен підприємству ні копійки, розрахувалися вже навіть за жовтень. Натомість, одним із найбільших боржників, за його словами, є райдержадміністрація, борг якої становить 211 тисяч гривень. Крім того, має підприємство й іншу дебіторську заборгованість (за інші надані послуги), яка сягає двох мільйонів гривень.
Загалом, якщо скласти докупи всі суми, які споживачі винні теплоернергетикам, то вийде понад тридцять шість з половиною мільйонів гривень (більшість із яких заборгувала держава). Тобто, коли б теплоенерго отримали всі ці суми, то могло б повністю розрахуватися із наявними боргами за газ.
Очевидно, що підприємство не сидить і не чекає, доки надійдуть гроші, адже ці очікування можуть бути марними, а штрафи та пені тільки збільшують суми боргів перед газопостачальниками. Тому на підприємстві вдаються до інших заходів, які дають змогу зменшувати власні витрати. Наприклад, тільки за кілька останніх років було скорочено близько вісімдесяти працівників, що за словами Андрія Кучевського, ніяк (у негативному сенсі) не відобразилося на підприємстві. Вживають й інших заходів економії: закривають збиткові котельні, замінюють котли та інше обладнання, тепломережі). Разом це дає значний економічний ефект, який вимірюється мільйонами гривень.
Проте, будь-якій економії є своя межа, вважає Сергій Онофрійчук. “Суцільна економія — це не вихід, бо є певна межа. Адже скільки б не економити, ціна буде рости і на газ, і на електроенергію”, - каже Сергій Онофрійчук. Це вже видно на прикладах і самого теплоенерго, і водоканалу, й інших підприємств. За останні роки кількість спожитого газу теплоенерго скоротило у кілька разів, проте платить за нього у кілька разів більше, ніж ще п’ять-сім років тому.
Забиратимуть квартири
Вихід із цієї критичної ситуації — тільки комплексний. Не треба чекати на те, що хтось інший вирішить ситуацію. Саме тому на засіданні виконавчого комітету було прийнято рішення, яким розроблено ряд заходів, спрямованих на поліпшення ситуації. Це і посилення внутрішнього контролю за роботою працівників на “Бердичівтеплоенерго”, і подальші заходи енергозбереження, і посилення роботи з боржниками, і соціальний супровід найбільш незахищених верств населення. Наприклад, якщо людина в силу складних життєвих ситуацій не може платити, треба не заганяти її у ще більший глухий кут, а навпаки, спільно з управлінням праці, іншими соціальними службами шукати шляхи виходу: можливість реструктуризації боргу, надання субсидій, коли треба — навіть сприяння у працевлаштуванні.
У той же час, щодо найбільш злісних боржників було прийнято рішення вживати радикальних заходів: при наявності боргу, який перевищує десять мінімальних зарплат (близько дванадцяти тисяч гривень) їх позбавлятимуть житла — нерухомість реалізовуватимуть, а виручені кошти йтимуть на погашення боргів. Адже, як правило, такі люди винні не тільки теплоенерго, але і всім комунальним службам...
Бердичівські новини