|Городские новости|Форум|Бердичевский Чат|Предприятия города|Фотогалерея|Связь с администрацией|Видео Бердичева |Курси Валют|Гороскоп|Онлайн Радио|
События по категориям
Все новости
   • Город
   • Область
   • Культура
   • Общество, экономика
   • Бизнес
   • Спорт
   • Политика
   • Происшествия
   • Криминал
   • Другое


Поиск   
Архив новостей
«    Ноябрь 2025    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30



Новости Бердичева и области
Информация
Eсли Вы хотите оставить комментарий к данной статье, то Вам необходимо зарегистрироваться на сайте.

Міф про бюджет Бердичівського району або кому потрібні «бюджетники»

Категория:

byudzhetСлово «бюджет» за останні кілька місяців звучало у різних інформаційних повідомленнях так само багато раз, як і слово «майдан». Та й в інші, більш спокійні часи різні чиновники на різний лад оперували цим словом не набагато рідше. Більше того, вони зазомбували мільйони людей у всій країні, які носять похідну від цього слова назву – «бюджетники». А словосполучення «прийняти бюджет» давно стало означати виконання супер важкого завдання чи навіть подвигу.

 

З найвищих трибун кричать про те, що у разі неприйняття бюджету країну (область, район, місто) чекає якщо не коллапс, то катастрофа точно. Але за останні роки, напевно, ні разу своєчасно бюджет не приймався і ніяких катастроф не було. Це в Америці – коли не прийнято бюджет – «бюджетники» не виходять на роботу. А в нас чиновники іноді місяцями ходили на роботу і чекали зарплату.

 

Але не про це хотілося б поміркувати. На прикладі Бердичівського району добре видно, що життя бюджетної сфери та життя сфери реальної економіки катастрофічно дисбалансовані. Адже, наступного року планується зібрати власних податкових надходжень всього 12 з половиною мільйонів гривень, а витратити цілих 123 мільйона.

 

З одного боку – це ніби позитивна ситуація, коли гроші надходять ззовні регіону, роздаються тут працівникам бюджетних установ, і витрачаються тут на послуги місцевих суб’єктів бізнесу та комунальних установ. З іншого боку це аж ніяк не змушує якимось чином економити ці кошти (а навпаки, просити весь час їх все більше і більше) і тим більше не «провокує» людей ставати законослухняними платниками податків.

 

А по суті, це серйозно стримує розвиток саме реальної економіки, розвиток малого і середнього бізнесу, зародження і розвиток середнього классу. Поясню чому. До цього часу не стали реальною економікою житлово-комунальні послуги, спортивні послуги, культурні послуги, медичні та освітні, тому що в головах рудиментарних наших можновладців вони до цього часу не вважаються такими, а тому активно блокуються.

 

Наприклад, нехватку місць в дошкільних закладах давним давно могли б вирішити приватні мінідитсадки, які існують в більшості нормальних країн. Але ні. В нас виписали такі «правила» гри на цьому ринку, що  й комунальні установи за умови мільйонного фінансування з ними не справляються. Ну й дійсно, навіщо в Слободищах на 20 дітей робити приватний дитсадок в великій сільській хаті, коли можна з бюджету вже висмоктати мільйон гривень на ремонт радянського спадку, і ще просити в цьому році шістсот тисяч. Так само й школи, так само й лікарні.

 

А про, так звану, сільську культуру, я взагалі мовчу. Якби існуючі клуби віддати в оренду існуючим завклубам за одну гривню в рік, зразу було б видно, хто з них на що здатний. Вже давно склався ринок культурних послуг, відмінний від офіційної культури. Це й особисті свята односельчан, це й релігійні чи професійні свята, це й дискотеки та кінофільми, перегляд яких сьогодні організувати технічно дуже просто.

 

Спортивні турніри в нашому районі теж давно проходять лише з номінальною участю безпосередньо відділу спорту. Сільські голови залучають активістів, спонсорів, меценатів і організовують чудові як змагання так і оздоровчі тренування з футболу, волейболу чи інших видів.

 

А тепер знову повернемось до тези про середній класс. Вихователі приватного дитсадка чи підприємець-завклуб, чи організатор платного спортивного турніру – це вже не «бюджетник». Це вже не споживач податків, а реальний їх платник. З іншої сторони – він тепер не слухняний виконувач забаганок голови райдержадміністрації чи заврайоно, а вільний громадянин, сам собі хазяїн.  Ось тут і розкривається суть «соціальної спрямованості» майже всіх наших бюджетів – зробити якомога більше людей прив’язаними до бюджетного корита. Щоб вони не виступали, коли не треба, а коли треба голосували «як треба».

 

Якщо б аналогічно проаналізувати ситуацію по місту, то там ці висновки можна зробити ще з більшою точністю. Хоча, це всього лиш точка зору, і тому хто має відмінну, залюбки надамо місце на сторінках газети для її висловлення.


P . S . А для любителів поаналізувати, надаємо проект бюджету Бердичівського району на 2014 рік у повному обсязі.

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

Додаток 7

 


РиО Бердичів


Вход на портал
Ник:
Пароль:
Запомнить меня?

Ещё не зарегистрированны?
Зарегистрироваться!

Забыли свой пароль?
Последнее на форуме
Строительство дома
Добавил Jamesexect
Ноябрь 21, 2025

https://kaktus-kazino.com
Добавил Jamesexect
Ноябрь 21, 2025

Мода на украшения
Добавил Dr Mike
Ноябрь 21, 2025

казино кактус
зарегистрироваться

Добавил Jamesexect
Ноябрь 21, 2025

Швейна майстерня
Добавил Елена 2
Ноябрь 21, 2025