|
Інформація, яку цього тижня озвучив Міністр екології та природних ресурсів Андрій Мохник, на перший погляд, повинна мало стосуватися Бердичева. Адже мова йде про загальнодержавні проблеми. За словами міністра, Японія готова розірвати угоду з Україною стосовно Кіотського протоколу і може вимагати повернення коштів, переданих нашій країні в рамках цієї угоди. Мова йде про суму у близько 800 мільйонів доларів, отриманих Україною з 2009 року.
Причиною для такої ініціативи японців є їхня стурбованість тим, що в Україні протягом останніх трьох місяців не було ніякого руху коштів, передбачених відповідною угодою. “Відповідно японська сторона вже заявила свої претензії, що готова розірвати угоду і припинити співпрацю”, - сказав Мохник.
Така новина не повинна залишити байдужими бердичівлян. Адже усі охочі (а також звичайні перехожі та пацієнти) мали нагоду бачити, як на території Центральної міської лікарні вже кілька місяців проводяться заходи із енергозбереження та утеплення медичних корпусів. Реалізація такого грандіозного проекту проводиться якраз у рамках реалізації Кіотського протоколу. От тепер і виникає питання що буде далі? Зрозуміло, якщо японці перейдуть від слів до діла, то повертати гроші доведеться державі. Але чи не виникне ситуація, коли держава потім вимагатиме від місцевих бюджетів оплатити всі роботи і послуги, які вже реалізовані у рамках Кіотського протоколу? А у бердичівській лікарні вже зробили значний обсяг робіт, що видно неозброєним оком.
Втім, від майбутнього можливого розвитку подій Бердичів може не тільки не програти, але ще і виграти. Зокрема, Андрій Мохник повідомив: аби у японців не виникало підстав для вимог про повернення коштів, очолюване урядовцем міністерство вже напрацювало кілька змін до постанов №№ 1404 і 444, які могли б розблокувати і продовжити діяльність у рамках Кіотського протоколу. З цих слів міністра очевидно, що напрацювання наразі не оформлені у рішення Кабінету Міністрів. А тому бердичівляни мають нагоду, провівши відповідні консультації із Мінекології, ще “вскочити” у проект відповідного урядового рішення і сподіватися на виділення нових коштів на реалізацію інших проектів. Їх у Бердичеві вистачає, аби гроші були.
Ратифікувавши Кіотський протокол 2004 року, Україна дістала змогу реалізувати невикористані нею квоти на викид вуглекислого газу. Кілька років тому Кабінет Міністрів затвердив план реалізації 529 проектів теплової санації соціальних будівель у різних областях України і семи проектів, які передбачають використання технологій з Японії. 14 листопада 2013 року міжвідомча робоча група по зміні клімату почала кампанію з контролю за реалізацією в Україні проектів, на які йдуть гроші від продажу квот на викиди парникових газів згідно з Кіотським протоколом. |