Анонсовані на 11-те квітня збори колективу Бердичівського медколеджу, ініційовані напередодні Самообороною, відбулись у призначений день та час. Вже з перших хвилин перебування в закладі гостям стало очевидно: цього разу до їх візиту тут підготувалися.
На захист директора виступили студенти. Кажуть, що з власної волі залишилися після занять, аби не дати самооборонівцям завадити нормальній роботі коледжу. Про хабарі, у вимаганні яких, серед іншого, звинувачують Володимира Клименюка активісти, студенти нічого не чули. Та й самі, стверджують, нікому ні за що не платили.
Валентина Черняк, студентка Бердичівського медколеджу: «Треба мати велику наглість і лицемірство, щоб приходити і так звинувачувати людину, яка ні в чому не винна. Ми добре знаємо його і можемо сказати багато добрих слів в його адресу».
Єлизавета Разгонова, студентка Бердичівського медколеджу: «Наш директор дуже багато робить для коледжу. Він побудував 3 корпуси, які процвітають. Нас навчають на високому рівні. Він один з найкращих. Ми вчимося тут за свої знання і оцінки отримуємо за свої знання, не платимо жодної копійки. Навчаємось на держзамовленні».
Директор їхнього коледжу, як один, переконують майбутні медики, - людина найкращих якостей.
Єлизавета Разгонова, студентка Бердичівського медколеджу: «Ми бачили, як він бив операторів, - усе люди грішні. Це було у стані афекту. Він же просив, щоб його не знімали і не втручалися в особисте житті. Оператори його не послухали».
Думки, подібні до висловлених студентами, лунали і з вуст колективу, який зібрався в актовій залі. Найперше, що обговорювали, - неправомірні, як вважають у медколеджі, дії місцевої Самооборони 9-го квітня. Мовляв, прийшли, зірвали навчальний процес, нагнали на усіх жаху.
Олена Деркач, викладач Бердичівського медколеджу: «Кожний у Бердичеві повинен жити в страху, тому що є самооборона. Не дай Бог, не так перейти дорогу, не так сказати. Якщо щось не сподобається цим ангелам на джипах, якщо вони побачать, що у тебе краща квартира, вони мають повне право запитати, де ти взяв. Поганий сусід на тебе напише заяву – і вони прийдуть. Я не хочу, щоб вони прийшли до мене додому».
Працівниця Бердичівського медколеджу: «Я запитала, чому ви тут? Мені одразу сказали, що раз я захищаю директора, значить, я теж корупціонера. На жаль, наш «ВІК» нічого цього не показав!»
На адресу ТРК «ВІК» теж прозвучала не одна порція невдоволення. Здебільшого звинувачували у необ’єктивному, на думку колективу, висвітленні першого візиту самооборонівців.
Олена Деркач, викладач Бердичівського медколеджу: «Ви показали тільки з одного боку. Знімали дві години суперечок, усіх, хто брав в цьому участь. Ви тільки бруду налили».
Також у своїх виступах члени колективу намагались переконати активістів, що їм не треба тут наводити порядок. Мовляв, у коледжі і так усе чудово – завдяки директору.
Людмила Сінельникава, викладач Бердичівського медколеджу: «Я починала працювати з цим директором з перших днів, відколи він прийшов. Наш коледж був на межі закриття і ми думали про те, де знайти нову роботу. В нас не було матеріальної бази, не було порядку. А далі робота закипіла. У нас створено всі умови. В нас було два корпуси – тепер чотири. Усі вони обладнані, зроблений ремонт. В нас тепло, зручно, світло».
Наталія Собченко, викладач Бердичівського медколеджу: «Ми всі почули, що ми хабарники і що іспити здаються за гроші. Я сказала, щоб привели мені студентів, які у мене навчалися, і яким я поставила оцінку за гроші».
Мама випускниці Бердичівського медколеджу: «Риба гниє з голови. Якби це керівник був поганий – ви подивіться на цей заклад, подивіться на наших дітей. Моя дочка вчилась не за взятки!»
Після виходу першого репортажу у студентів міста виникло бажання провести серед студентів медколеджу опитування і дізнатися, чи правда, що їх змушують давати хабарі, розповідає активіст Олександр Бойко. Однак у медколеджі таку ініціативу не схвалили.
Олександр Бойко, студент БКПЕП, активіст «Самооборони»: «Опитування мало бути щодо того, як проходить студентське життя. А одним з питань було, чи платять вони хабарі. Просто стало цікаво про це дізнатися. Я прийшов не як активіст, але мене тут вже знали. Адміністрація не дозволила не те, що провести опитування, а навіть знаходитись у коледжі».
У членів колективу медколеджу до Олександра також було питання – чому він ходить опитувати їхніх студентів, а не знаходиться на парах у своєму навчальному закладі.
Зрештою, після виступів колективу, слово надали голові бердичівської самооборони Сергію Адам’яку. Слухали його, на відміну своїх колег, працівники закладу не дуже уважно, часто перебивали.
Сергій Адам’як, голова «Самооборони м. Бердичева та Бердичівського району»: «До колективу у нас нема жодних претензій. У нас претензії до вашого керівника. Якщо ми хочемо змін, треба почати з себе. На жаль, присутні тут не можуть сказати правду. Але усі знають, що за вступ сюди треба заплатити. Є конкретні заяви, які ми сьогодні понесемо в прокуратуру».
Одне із завдань, які ставить перед собою самооборона – очистка держави від корупціонерів на усіх рівнях. Саме тому, каже Сергій Адам’як, активісти і зацікавились директором медколеджу. Інша причина – його моральне обличчя.
Сергій Адам’як, голова «Самооборони м. Бердичева та Бердичівського району»: «Було відкрито кримінальну справу по історії з ДТП. Зараз її поновили. Ви бачили чорновики? Може, вам їх прокрутити? Як така людина, з такою низькою мораллю може бути керівником такого серйозного закладу?».
З приводу конфлікту, який стався на ДТП за участю Володимира Клименюка у грудні 2012-го, працівники коледжу теж висловились.
Людмила Сінельникава, викладач Бердичівського медколеджу: «Це випадок поганий. І ми його засудили. Сказали директору те, що мали сказати. Цей випадок був тільки один раз. Якщо людина один раз зробила поганий вчинок, це не означає, що треба перекресли усі її хороші справи».
Олена Деркач, викладач Бердичівського медколеджу: «Думаю, що до роботи особисте життя не має відношення. До кожного можна причепитися. У кожного, якщо поритися за роки, знайдуться такі скелети у шафі, за які буде соромно».
І взагалі, промайнули думки у залі, те ДТП – підстава. Мовляв, журналісти спеціально їхали за директором, дочекались, коли станеться пригода, і одразу почали його знімати.
Людям, не прихильних до директора, на зборах слова майже не надавали. Мовляв, це збори колективу, а тому і говоритиме тут саме колектив. Працівників коледжу, за їхніми словами, абсолютно не цікавить, як і з ким поводиться їхній очільник у позаробочий час. Головне, що у стінах закладу він – гарний господар і прекрасний керівник.
Андрій Борисов, оператор «Надзвичайних новин»: «Я участник того конфликта на ДТП. Правильно, вам не интересно. Получается два стандарта. Директор – идеальный в училище и почему-то беспредельничает за его пределами. А его лексика? Разве это лексика педагога?».
На захист директора дуже емоційно виступила психолог, яка попросила не зводити на зборах особисті рахунки.
Тетяна Данилюк, психолог Бердичівського медколеджу: «Це, мабуть, один з небагатьох керівників, який говорить правду, який робить дуже багато. Він постійно перебуває у стресі. Кожен з вас не без гріха».
Неодноразово журналісти ставили членам колективу питання, звідки у медколеджу гроші на матеріальну базу, якою усі тут пишаються. Відповіді переважно були – кошти виділяють з бюджету. А те, що їхньому закладу виділяють більше, ніж іншим, - це знову ж таки заслуга директора.
Тетяна Данилюк, психолог Бердичівського медколеджу: «У нас Володимир Петрович – хазяїн! Він оббиває пороги, щоб вибити кошти».
У щедрість бюджету не вірить колишня працівниця коледжу. Свого часу пані Наталія працювала у приймальній комісії, віддавала документи абітурієнтам, які до закладу не вступили.
Наталія Болланд, колишня працівниця Бердичівського медколеджу: «Родители сидели и целыми днями ждали результатов. Списки вывесили - они посмотрели, что ребенок не поступил и просили забрать документы. И вот вечером я выдала три таких папки, а на следующее утро еще папки две. Потом меня вызывали к директору. Он обкладывает меня матами, почему я выдала документы без разрешения? А больше никаких объяснений, догадывайся сама. Конечно, все догадались, что именно в такие периоды договаривались о спонсорском взносе. Что именно тогда и начинался конкурс. Я точно могу сказать, что сам директор денег в руки не брал. Это сотрудники. И этим можно объяснить, почему все они – за него».
Сам Володимир Клименюк узяв слово наприкінці зборів. Зазначив, що не ухиляється від жодної відповідальності. Але нехай спочатку ті, хто має до нього претензії, доведуть, що він повинен її понести.
Володимир Клименюк, директор Бердичівського медколеджу: «Я говорив – нехай звертаються, поновлюють справу. Я від відповідальності, якої немає, не тікаю».
Також, продовжив керівник закладу, для нього не секрет, що у нього є чимало доброзичливців.
Володимир Клименюк, директор Бердичівського медколеджу: «Уже і тестя колишнього привели. Не суйтесь в моє особисте життя. Кажу по-чоловічому: хто сунеться, дам в мордяку. А в решті питань я готовий відповісти перед прокуратурою, СБУ, міліцією».
Він дуже шанує тих, хто був на Майдані, але керувати у медколеджі вони не будуть, наголосив пан Клименюк. Ось, у липні будуть чергові вибори керівника закладу, нехай тоді пропонують своїх кандидатів.
Володимир Клименюк, директор Бердичівського медколеджу: «Виносити мене ніхто не буде. Хіба що помру – то винесуть з хати. Якщо сьогодні колектив скаже мені: «Уходь», я піду. А уходити тому, що цього хочете ви, хлопці, при всій повазі до вас – не діж-де-те-ся!».
Одноголосно лісом рук колектив коледжу проголосував за те, щоб висловити Володимиру Клименюку свою довіру. Хто не згоден – хай прямує доводити свою думку до компетентних органів.
Сергій Адам’як, голова «Самооборони м. Бердичева та Бердичівського району»: «Так, він себе показав, як господарник, добрий керівник. Але ті заяви, які сьогодні є в нас, говорять про друге. Навіть ваш оператор став свідком подій, які мали місце 1,5 роки тому. По цій справі продовжується слідство. І ми будемо просити прокуратуру тримати цю справу на контролі. Ми не можемо дозволити, щоб люди з такою низькою мораллю вчили майбутні покоління. Сьогоднішні збори показали, що присутні в колективі люди не мають до керівника претензій. Але це не означає, що їх не має суспільство».
Автор: Інна Плесна
Камера: Віталій Сінєльніков
Телеканал "ВІК"
Просмотрено: 595 раз
