Вперше вирішували питання зменшення бюджетних асигнувань, вперше сільські голови району демонстративно встали і вийшли із залу, вперше претендент на посаду заступника голови ради не «проводив» попередню погоджувальну роботу, та ще відбулось декілька таких «новацій», які залишили після себе неоднозначне враження.
Але, про все по порядку.
Ще на засіданнях постійних комісій ради найбільше дискусій викликало рішення про зміну до бюджету районної ради. Зазвичай подібні рішення приймались раніше чи не на кожній сесії, але тоді всі вони збільшували бюджет. То держава якусь субвенцію підкине , то дотацію розподілить, то трансферт надійде, адже постійний ріст цін на енергоносії та збільшення заробітних блат у бюджетній сфері потребувало постійного оновлення бюджетних показників.
І ось «лафа» закінчилась. Мильна булька луснула. Покращення закінчились, так і не розпочавшись. Після секвестру на Київському та обласному рівні «обрізання» прийшло і в Бердичів. Механізм урізання бюджетних потреб полягає в тому, що зменшені нормативи на утримання 1 учня, 1 хворого і т.д., або ж повністю ліквідуються окремі посади чи служби. Загалом районний бюджет таким чином зменшився на 5,3 мільйона гривень. Реальні надходження лише підтверджують бюджетну проблему, так за 1 квартал цього року до бюджету надійшло на 674 тисячі гривень менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Але один з рядків нового бюджету навпаки збільшився і досить суттєво. Так, держава заклала значно більше грошей для житлових субсидій для населення з огляду на підвищення цін на енергоносії. Деякі депутати проголошували, що навіть цих коштів не вистачить для оплати газу по новим цінам, але я особисто, ще на комісії запитував, чи є впевненість, що всі кошти на субсидії будуть «вибрані» і відповіді не почув. Адже не секрет, що в місті, наприклад, довгий час такі субсидії не вибирались, бо люди не могли або не хотіли їх оформляти.
Присутні на сесії депутати змогли на власні очі побачити вже зараз результат бюджетного урізання. Так, в сесійному залі сиділо з десяток молодих дівчат і один хлопець, який і виступив, звертаючись до депутатів. Виявилось, що все це соціальні працівники служби, яку придумали в уряді Януковича буквально торік. Створили її для того, щоб мати в усіх усюдах своїх «соціальних агітаторів». Хоча деякі її співробітники встигли зробити чимало доброго для сільських громад, але в цілому їх служба (як і «служба» ще в багатьох подібних структурах зводилась до написання планів та здавання звітів).
Так ось, нова влада цю службу ліквідувала ще місяць тому, але згідно з нашим законодавством, людей потрібно попередити при скороченні за два місяця наперед. І для того, щоб «протримати» їх на роботі ще один місяць і звільнити за статтею про реорганізацію служби, потрібно ще виділити з бюджету майже сто тисяч гривень. Хоча це ж саме звільнення можна цілком легально зробити сьогодні за згодою сторін, і це не потягне бюджетних витрат, але…
Таке ж саме «але» спонукало в кінці сесії депутатів-бюджетників ініціювати звернення до влади всіх рівнем з проханням дати більше грошей Бердичівському району (тобто на зарплати тим самим бюджетникам). Лише я один проголосував проти такого звернення і обґрунтував свою думку тим, що потрібно вчитись жити по коштам, адже є два способи вирішення проблеми: або збільшувати кількість грошей на утримання роздутої бюджетної сфери, або ж скорочувати її.
На жаль, при обговоренні бюджетних питань на цій сесії стався дуже неприємний інцидент, який може серйозно вплинути на життя району в найближчі кілька років. Сталося це так: до дискусії про недостатність коштів вирішили підключитись і сільські голови, які традиційно були присутніми на сесії районної ради. Голова Іванковець, спеціаліст і чоловік, якого дуже поважають в усьому районі, Микола Шеретун, розповів про проблеми проходження коштів сільських бюджетів через казначейство. Гроші, мовляв, є, але казначейство їх тормозить.
Проблема ця не нова, ще з літа минулого року бюджетні організації могли користуватись своїми грошами лише з особливого дозволу казначейських очільників, чим керували в «ручному» режимі. Але при новому уряді поки що таких проблем не було. Тема актуальна і піднята своєчасно, і, здавалось, в тому місці і в той час, де й потрібно, але…
В запалі дискусії депутати згадали норму регламенту, згідно з якою присутнім на сесії надається слово лише після того, як за це проголосує більшість депутатів. Поки головуючий вагався, чи ставити дозвіл на виступ на голосування, сільські голови встали і вийшли із зали. Ні голова ради, ні новопризначений голова адміністрації не кинулись їх перепрошувати, хоча це було б варто зробити. Адже сільські голови – це ті представники місцевої влади які найближче стоять до людей, які знають рецепти вирішення більшості сільських проблем, які компетентніші більшості депутатів райради у їх вирішенні.
Після такого демаршу сільських очільників сесія районної ради продовжила свою роботу, але вже було якось не так. Напевно тому, наступне питання порядку денного – вибори заступника голови районної ради пройшло без ентузіазму. Голова районної ради на цю посаду запропонував обрати Волошина Юрія Юлійовича.
Я особисто до початку розгляду цього питання так і не визначився зі своєю думкою щодо цієї кандидатури, адже бачив негативний приклад у минулому складі ради, коли і голова і заступник були представниками однієї партії, і не вважав доцільним знову допускати таку помилку, але після представлення кандидата змінив свою думку.
За першою освітою Юрій Юлійович був ветеринаром, працював після технікуму в Низгірцях, але потім круто змінив свою долю. П’ять років навчався в теологічному університеті в Югославії. Володіє англійською, німецькою, хорватською мовами. Після повернення до України одружився, має чотирьох дітей. З 2008 по 2012 роки навчався в Європейському університеті за спеціальністю «Менеджмент». На даний час є керівником місії «Зоря Надії», безпартійний. Знайомий з веденням сільського господарства в Швеції, Німеччині та інших європейських країнах.
Оскільки по Закону голосування має бути таємним, швидко виготовили бюлетені, встановили кабінку, і розпочали процедуру голосування. З 45 депутатів, що взяли участь в голосуванні, за Волошина – 21, проти – 22, визнані недійсними два бюлетеня. Тобто, голосів «за» виявилось недостатньо.
Також довго на сесії спорили про те, щоб повернути автомобіль «Опель» (закуплений ще урядом Тимошенко) з відання райлікарні до Райгородецької амбулаторії. В процесі цієї дискусії виявилось, що це авто до цього часу не розмитнене, і будь-які процедури з перереєстрацією можуть невідомо до чого привести.
За проханням колишнього голови райради перед депутатами оголосили проміжну інформацію від прокуратури (підписана ще Козловим) про наслідки перевірки колишніх посадових осіб щодо їх причетності до організації поїздок бюджетників на антимайдан. Прокурори, звичайно ж, ніяких таких доказів не знайшли. Але тут же в залі виступив представник Самооборони, який запевнив присутніх, що новому прокурору вони представлять достатньо нових доказів.
Ну і наостанок, не можна не розповісти про створення нової депутатської групи «За єдність» в яку увійшли колишні регіонали, а очолив цей список з 12 осіб Олег Шевчук, про що було оголошено на початку сесійного засідання.
РиО Бердичів
Просмотрено: 762 раз
