Трьох дезертирів засудили, а потім звільнили, у Бердичеві

Захист Вітчизни є загальноприйнятим правилом не лише у будь-якому суспільстві, але і чітко регламентований обов’язок у законодавстві більшості держав. У тому числі — українському. Стаття 65 Конституції України прямо вказує: “Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону”. З початком активних військових дій на Півдні, а потім і Сході України, у нашій державі почав активно використовуватися закон “Про військовий обов’язок і військову службу, а також інші нормативні акти. Причини цьому, певно, нікому пояснювати не треба.

Та не всі ладні були стати на захист Вітчизни. Наприклад, досі чимало чоловіків, які ще й зараз перебувають на так званому “лікуванні”, інсценуючи (не рідко — за допомогою медиків, чого гріха таїти) болячки, з якими на війну не беруть. 

Та далеко не всі такі — ми вже маємо приклади геройства, у тому числі — бердичівлян, хоча, під час — трагічного. Але є й інші випадки.

Свого часу, ще у березні, набула розголосу ситуація із самовільним залишенням окремих військовослужбовців території 26-ої артбригади. Тоді чоловіків, по-людськи, зрозуміли: їх призвали на службу надто несподівано, у багатьох без засобів до існування залишилися сім’ї. А була ще і робота, сплата податків, над багатьма висіло кредитне ярмо. Частина військовиків разом із членами сімей навіть пікетували мерію. Міський голова Василь Мазур ініціював зустрічі на “вищому рівні”, за участю посадовців обласного рангу, які вилилися у відповідні рішення парламенту. Тоді людей заспокоїли: і на кредити, і на податки нададуть відстрочку.

Та не всі заспокоїлися. В останні дня березня на території військової частини виник ледь не бунт, історія про який широко розлетілася по державі за допомогою центрального телебачення

Дехто тоді твердо для себе вирішив: залишає службу назавжди і воювати не хоче. І грець із тою Батьківщиною — головне — самому залишитися цілим. З тим група чоловіків і пішла із частини. Звісно — самовільно. Хоча ходили молодики не довго і не далеко. Якраз до лави підсудних.

Днями Бердичівським міськрайонним судом було винесено обвинувальні вироки стосовно трьох чоловіків (двоє — житомиряни, третій — мешканець Андрушівки), яким інкримінували дезертирство. Як під час слідства, так і у судовому засіданні було доведено, що чоловіки самовільно залишили військову частину 29 березня нинішнього року, не маючи жодного наміру туди повертатися. Зважаючи на ситуацію, яка відбувалася тоді в Україні, їхні дії кваліфіковані як дезертирство, що передбачено статтею 408 Кримінального Кодексу України.

Відпиратися молодики не стали — вину свою визнали повністю. Більше того, уклали угоду з прокурором, згідно якої не лише не стали заперечувати факт вчинення ними злочину, але й погодилися на покарання у вигляді позбавлення волі строком у два роки. Правда, зі звільненням від покарання та іспитовим терміном у один рік.

Бердичівський суд, розглянувши всі матеріали справи, угоди затвердив у повному обсязі.