Eсли Вы хотите оставить комментарий к данной статье, то Вам необходимо зарегистрироваться на сайте.
Цей день в історії Бердичева
Категория:
2008 р. —
розглянувши подання фракції комуністів у міській раді та постійної комісії з питань охорони здоров'я, екології та соціального захисту населення, міська рада своїм рішенням за багаторічну сумлінну працю на благо територіальної громади міста Бердичева, активну депутатську діяльність та добросовісне виконання обов'язків голови постійної комісії з питань охорони здоров'я, екології та соціального захисту населення, високий професіоналізм, присвоїла Поліні Іванівні Соболь звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Урочисте нагородження Поліни Соболь відзнакою відбулось через місяць – 24 серпня – під час святкування Дня міста та Дня Незалежності України.
2006 р. —
у Бердичеві прихожани римо-католицької парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та численні паломники відзначили 250-у річницю коронації ікони Матері Божої Бердичівської. Гостями урочистостей стали також представники дипломатичних корпусів багатьох країн. Урочисту Літургію очолив Апостольський Нунцій архієпископ Іван Юркевич, співслужили йому Генеральний Настоятель ордену Босих Кармелітів о. Люіс Аростегуі Гамбоа та єпископи України. Цього ж дня біля костьолу Святої Варвари на місці, де колись була каплиця, відкрито грот на честь 250-ї річниці коронації ікони Матері Божої Бердичівської. Детальніше...
1997 р. —
брати-кармеліти у вівтарній частині костелу виставили нову ікону Матері Божої Бердичівської, що її 9 червня цього ж року освятив Святіший Отець Іван Павло ІІ у костелі Святої Ядвіги, Королеви Польщі, у Кракові. Вже через декілька днів, а саме 19 та 20 липня, на площі перед костелом відбулись урочистості з нагоди річниці коронації ікони матері Божої Шкаплерної, на яких нова ікона Матері Божої Бердичівської була представлена широкому загалу.
1984 р. —
в Республіці Афганістан загинув Юрій Анатолійович Білецький (1964-1984) – рядовий, водій. Юрій Білецький проживав у Бердичеві, навчався у школі №16. До призову в армію працював на шкіроб'єднанні ім. Ілліча. До Республіки Афганістан Юрій Білецький потрапив у 1983 році. Автомобільна колона, в якій Юрій Білецький вів свою машину, зазнала раптового нападу ворога. Під час бою він загинув. Юрій Анатолійович нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований у Бердичеві на військовій ділянці міського кладовища.
1978 р. —
у Бердичеві проходять гастролі чехословацького цирку "Прага". Загалом, гастролі мали тривати до 21-го числа. Але через постійні аншлаги гастролі цирку були продовжені ще на три дні.
1942 р. —
німецькі солдати табірної охорони та місцеві поліцаї розпочали розстріл 700 чоловік з захоплених в облавах та доставлених у табір СД єврейських дівчат та підлітків, а також 230 євреїв-майстрів з бараку №1. Розстріли проводились щоденно у тирі колишнього 14-го кавалерійського полку Червоної Армії. Ями копали самі приречені, а засипали трупи поліцаї та німецькі солдати.
1906 р. —
у газеті "Новое время", що видавалась у Петербурзі, повідомляється про те, що в Бердичеві стався грабіжницький напад чотирьох бандитів на аптеку Ревича. Бандити замовляли у аптеці сірчану кислоту, а після отримання відмови вбили провізора, викрали аптечну касу та втекли з місця злочину.
1756 р. —
в Бердичеві відбувся урочистий акт коронації ікони Матері Божої Бердичівської, що знаходиться в католицькому храмі. Ця подія з особливою пишністю пройшла за межами міста, на широкій площі, де спеціально для цього була збудована дерев'яна каплиця з 11 вівтарями, що могла вмістити 20 тисяч чоловік. О дев'ятій годині ранку апостольський промотаріус прочитав коронаційний декрет і під звуки фанфар єпископ Київський Каєтан Солтик наклав корони на чола Божого Дитятка та Марії. Ці золоті корони, прикрашені коштовними діамантами, ще у 1754 році Папа римський Бенедикт XIV надіслав до Бердичівського костьолу. На коронацію прибули магнати Любомирські, Потоцькі, Сангушки, Радзивілли, Слугоцькі, Хоєцькі, Воронічі та сотні інших воєвод, старост, каштелянів, маршалків тощо, – із своїм коронним й надвірнім військом; прибули чернечі валки єзуїтів, базилян, домініканців, піяр, кармелітів й інших; прибуло 72 різних релігійних братства. Ця подія надовго залишилася в пам'яті сучасників. Згідно з одними джерелами, на проведення свята було витрачено 83 655 польських злотих, за іншими ж – 114 тисяч. Для процесії паломників розробили спеціальний маршрут. Алею від самого костьолу до коронаційної каплиці оздоблено вісьмома тріумфальними арками барокової архітектури, прикрашених різьбою по дереву, картинами, а також символами і написами. Урочистості не припинялися навіть вночі: все місто освітлювалося тисячами смолоскипів, ліхтарів. Повсюди спалахували вогні феєрверків. Образ внесли до верхнього храму і встановили у головному вівтарі. Загалом близько 50 тис. віруючих стали свідками великої події в історії міста і краю. На згадку про ту урочистість кармеліти викарбували золоті медальйони. "Дольний" костьол відтоді став використовуватися для поминальних богослужінь.
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Просмотрено: 301 раз
