Влітку минулого року ми писали на сторінках газети про монтаж потужного асфальтового заводу поблизу об’їздної дороги, який мав забезпечити капітальний ремонт автодороги Бердичів – Житомир. Передувало цій події виділення з державного бюджету 132 мільйонів гривень на цей ремонт. Тендер виграла фірма «ПівденьЗахідШляхБуд» з міста Вінниці, яка входила в холдинг «Золоті Ворота», який за чутками, належав до оточення сім’ї януковича.
Минулої осені роботи з ремонту розпочались, одна полоса руху була заасфальтована попереднім шаром покриття, і настала зима… Зима, яка багато змінила в Україні, але на конкретний ремонт Житомирської траси вплинула негативно. З весни ремонтні роботи не відновились.
Щоб вияснити, чи отримала фірма-підрядник всі гроші на ремонт, я нещодавно зателефонував до Вінницького офісу, але почутому чомусь не здивувався. Співробітники розповіли, що власник компанії змінився, генеральний директор змінився, і хто за що відповідає, і що з ними буде, вони не знають. Також вони розповіли, що асфальтовий завод під Бердичевом спочатку охороняли їх охоронці, які до того ж місяцями не отримували зарплату, а потім прийшли бійці Бердичівської самооборони і стали далі охороняти об’єкт. Радувались вони цьому факту, чи засмучувались, з телефонної розмови було незрозумілим. Але потім в бердичівських міліцейських зведеннях стали раз по раз стали «світитись» скарги фірми щодо майна асфальтового заводу.
Сьогодні, проїжджаючи повз завод, побачив там групу людей, які з паперами в руках щось доводили охоронцю. Як виявилось, це були представники «Ощадбанку», які приїхали перевірити, чи все майно, яке дорожньою фірмою було закуплене за рахунок їх кредиту, знаходиться на майданчику. Автомобілі, катки, асфальтоукладчики, та інші механізми і в тому числі і башти заводу числяться у них в заставі.
Звичайно ж, бердичівські співробітники «Ощадбанку» не знали подробиць цього кредиту, адже укладався він в Києві, ще під керівництвом колишнього очільника державного банку. Банківські працівники перевірили механізми, їх інвентарні номери, та й поїхали собі. А молоді охоронці з Бердичівської Самооборони залишились охороняти народне майно, адже свого часу ходили чутки, що нові власники фірми – росіяни збиралися тишком-нишком розібрати завод і перевести його до Криму.





