Все частіше на українських телеканалах з’являються соціальні сюжети про те, що наша армія потребує підтримки. Це дійсно так. На Сході країни наразі ведеться запекла боротьба із проросійськими сепаратистами, у ході якої щодня гинуть наші хлопці. Вони віддають свої життя за те, аби ми жили під мирним небом. Будь-яка звісточка з дому є для них символом того, що вони виконують завдання у зоні АТО не даремно.
Можливо саме через це картинки, намальовані малечею, нині для солдатів найцінніший і найдорожчий дарунок. Про це редакції газети «Ріо-Бердичів» розповіла небайдужа бердичівлянка, яка не змогла стояти осторонь і долучилася до збору допомоги військовим у нашому місті. Жінка розповіла, що щоразу, стоячи у себе на кухні чи прогулюючись вулицею з дитиною, у неї болить душа за українських солдатів. Щодня ллється їхня кров, але вони продовжують вперто йти до перемоги, незважаючи на умови та недозабезпеченість найнеобхіднішим. Тому вона вирішила діяти – намагатися власним силами зробити хоча б щось для захисників України.
Впевненості у тому, що вона не одна городянці додало також те, що вона дізналась про функціонування у Бердичеві фонду допомоги країні «Крила Фенікса», координатором якої є Олександр Єрмошин. За її словами, люди, з якими їй досі доводилося спілкуватися, довіряють даній організації, але далеко не усі знають, що її осередок є і у нашому місті. Нині така довіра – рідкість. У своїй більшості люди переконані, що кошти, які збирали за номером «565» або ті, котрі кидали до скриньок у місті, на потреби армії не надходили. Інша річ – безпосередній зв’язок із військовими та прямі поїздки з допомогою до зони бойових дій. Представники «Крил Фенікса» регулярно їздять до зони АТО, везучи військовим необхідну амуніцію, продукти харчування, а останнім часом ще й листи від людей, котрі вболівають за долю солдатів, та дитячі малюнки.
Оксана (так звати бердичівлянку) звернулася до знайомих батьків дошкільнят і педагогів, які радо відгукнулися на пропозицію підтримати захисників України. Діти взялися за пензлі та олівці. Ніхто навіть не міг уявити, що творчі роботи малечі будуть настільки змістовними та по-дорослому серйозними. Чи не кожному аркуші майорять українські прапори, зображено військову техніку і героїв, котрі захищають рідну землю. Нерівні дитячі приписи на аркушах з побажаннями миру, якнайшвидшого повернення військових додому живими зворушують до сліз.
Там, на передовій, за словами жінки, малюнки стали справжнім оберегом - солдати навіть кладуть їх до своїх касок. Коли привозять передачі військові, в першу чергу, розбирають не бронежилети, а альбомні листки з дитячими роботами.
Не менш важливими є й листи, написані дорослими. Поки, розповіла бердичівлянка, таких небагато. Проте вона сподівається, що люди відгукнуться і напишуть хоча б кілька рядків на підтримку солдатів, аби вони знали, що за них моляться і на них чекають. Оксана пояснила: вона розуміє, що люди мають свої щоденні турботи і не завжди мають час шукати по місту когось із представників фонду чи їхніх помічників, щоб передати їм вісточки до АТО. Тому, за потреби, вона сама забиратиме їх звідкіля скажуть, аби лишень вони дісталися до солдатів.
Словом, допомогти може кожен: хто – словом, хто – ділом. До збору передач щоразу долучається все більше мешканців нашого міста. Відомо, що днями педагоги власним коштом купили солдатам кілька коробок печива та цукерок і передали їх «Крилам Феніксу». Хто що може. Не зайвою буде і фінансова підтримка. Наразі, розповіла Оксана, солдатам потрібно придбати каски. Мова йде про людське життя, про це слід пам’ятати.
Не будьмо байдужими, давайте разом допоможемо українським військовим.
Просмотрено: 574 раз
