Ідеш рідним містом у справах або прогулюєшся святковим днем, мимоволі милуєшся силуетами його старовинних будівель і новобудов, його зеленим квітучим обрамленням, і немає у місті куточку, де б не росли дерева і не радували погляд квіти. Це його жителі, за доброю традицією, з любов’ю озеленюють і прикрашають свій життєвий простір — рідне місто. Прикрашають для себе, для своїх дітей, для гостей, знайомих і незнайомих людей. У місячники благоустрою оновлюються фасади будівель і кожен господар офісу, об’єкту торгівлі, підприємства, власного будинку, кожен керівник медичного чи навчального закладу, будинку культури в оновлення і озеленення міста вносить щось своє, цікаве, особливе.
Особливе... У нашому рідному Бердичеві, як на мене, то все особливе. По-особливому квітнуть навесні каштани і бузок, яблуні і калина, тюльпани і нарцизи... Це відбувається тому, що ми, жителі міста, ставимося до нього зі щирою любов’ю і бачимо у ньому багато краси.
У нашому місті особлива кава у кав’ярнях, особливе доброзичливе спілкування між людьми, особливий гумор — бердичівський.
У нас особлива історія, яку ми шануємо і пам’ятаємо. Історія залишила нам чудові пам’ятки: храми і фортецю, старовинні будівлі цікавої архітектури. Все те нове, що відбулося у нашому місті за останні роки, все те, що побудовано, це - вже нова його історія.
Наші люди — особливі, цілеспрямовані, культурні, талановиті, тому процвітають і робочі професії, і наука та освіта, і мистецтво та спорт, а також харчова промисловість. У навчальних закладах працюють особливі вчителі, педагоги, навчаються особливі учні і студенти, які мріють про гарну роботу, улюблену справу.
У бердичівлян особливе ставлення до родинних обов’язків. 2014-ий рік проголошений у світі Роком родини. Батьки у нашому місті піклуються про свої родини, своїх дітей, додають особливих зусиль, щоби створити для своїх діточок належні умови для розвитку, здоров’я, отримання освіти.
Завдяки сумлінному ставленню до справи, бердичівляни досягають у житті омріяних висот, це стосується будь-якої справи та галузі. Щорічні номінації кращих людей і колективів у різних сферах саме це і доводять. А ми знаємо багатьох з цих визначних людей і колективів або в обличчя, або заочно. Та номінації не в змозі охопити усіх сумлінних і талановитих городян, бо їх у нас дуже і дуже багато!
У Бердичеві — особливе сузір’я чотирьох культур: української, польської, російської, єврейської. І усіх нас, дітей різних націй, єднає особлива міцна дружба. Наш Бердичів — місто віруючих людей, більшість городян відвідують Божі храми, залежно від віросповідання. Віра у Бога живе у наших душах і серцях, ми гарно відзначаємо релігійні свята, а у будні намагаємося жити за Божими законами.
Бердичівляни — патріоти своєї Батьківщини-України. Ми шануємо героїв-ветеранів. І це доводимо і на свято Великої Перемоги 9 травня, й у повсякденні. І цього року місто вшановувало учасників Великої Вітчизняної війни, героїв - і мертвих, і живих. Почесною ходою від Меморіалу Вічного вогню через усе місто бердичівляни і гості пройшли до військового кладовища та поклали квіти на могили героїв. Як завжди, з батьками йшли діти, а це і є патріотичне виховання.
Ми шануємо героїв Афганської війни, які живуть поруч із нами, або нагадують нам про себе із Небес, коли ми дивимося на їх фото біля Меморіалу пам’яті. Афганці є зразком патріотизму і сумлінного ставлення до своїх військових обов’язків. А тепер ми стали шанувати і земляків, котрі, як не прикро, гинуть на рідній землі. Історія ще скаже про них не одне тепле слово і про їх геройські вчинки. Зараз просто схилімо голови перед їхньою звитягою...
Треба віддати належне у здобутках і процвітанні Бердичева нашому меру — Василю Мазуру. Бердичівляни, переважно, такої думки. А гості так і кажуть: усе залежить від керівника міста — міського голови.
Особливе у нас і те, що любов до міста живе у кожній клітині нашого тіла і духу. Ми, бердичівляни, пишаємося своїм містом, живемо із віддачею своїх знань і талантів на благо рідної землі та людей. Тобто ми живемо один для одного. І у цьому — наша сила й особливість.
Бердичівські новини