Біля пам’ятника 28-ми загиблим під час афганської війни бердичівлянам відзначили чергову річницю виведення радянських військ із Республіки Афганістан. Згадували про приклад вірності присязі та військовому обов’язку. Говорили про те, що люди доброї волі у Бердичеві, в Україні та в усьому світі прагнуть жити у мирі й злагоді. Хочуть перемагати у спорті, гордитися знаннями, поважати старших та плекати духовність.

Справі – час, потісі – годину, а коханню – все життя! Цьому почуттю, як відомо, усі віки підвладні, його солодкість однаково сильно здатна пережити будь-яка людина. Та, як би там не було, коли ж з головою поринати у чарівні принадні хвилі любові, як не у молодому віці? Молодь взагалі здатна на неможливе, що вже казати про молодь закохану…

Все сталось у п’ятницю на залізничному вокзалі. Студенти одного з бердичівських вузів, молоді хлопець і дівчина, очікували у приміщенні вокзалу на свій електропотяг. Їхали додому, тож речі й комп’ютер везли із собою. Саме на ноутбук поклав око чоловік, що сидів неподалік. Вловивши момент, коли хлопець вийшов на вулицю, лишивши річ на сидінні, невідомий відразу схопив її і почав тікати. Але недалеко. Дівчина не розгубилась: відразу почала кликати на допомогу і грабіжник, добігши до дверей, потрапив прямісінько до рук правоохоронців, які в той час проводили відпрацювання у районі вокзалу.