16-го серпня ввечері міське комунальне підприємство «Бердичівкомунсервіс» виконувало роботи з демонтажу тимчасової споруди, більш відомої як розважальний заклад «Озаис», що знаходиться на розі вулиць Шевченка і Дзержинського. Демонтаж проводився, згідно відповідного рішення сесії міської ради, розповідає директор комунального підприємства Андрій Стаднійчук.
Нещодавно, на засіданні постійних комісій розглядались подання на присвоєння звання почесний громадянин Бердичівського району. Це звання започатковане не так давно,і на сьогодні є всього 7 чоловік, котрим по праву воно дісталось. В основному це керівники партійних та радянських органів, які очолювали район в різні часи. Але ж не тільки керівниками здобувалась слава і гордість бердичівщини. Саме тому цього разу на розгляд депутатів районної ради подали людей, які не за столом чи трибуною «набивали мозолі», а тих, хто в колгоспних полях днював і ночував.
На сайті центральної виборчої комісії крім даних про місце проживання та місце роботи кандидатів у народні депутати є й інформація про їх доходи за останній рік. Для зручності читачів ми звели цю інформацію до однієї таблиці. На жаль, за браком місця не помістились дані про доходи членів сімей кандидатів. Але якщо хтось поцікавиться, то на сайті ЦВК є і такі відомості.
Сьогодні вранці жителі Бердичева, які спішили до базару звичною стежкою з вулиці Дзержинського повз парк культури, могли побачити, що на місці, де ще вчора стояла споруда колишнього кафе «Оазис» залишились лише рештки залізних та бетонних конструкцій, які прибирали працівники комунальних підприємств.
В четверг, 16 августа большое количество техники и людей собралось напротив входа в центральный городской парк – как раз возле бывшего кафе «Оазис» по адресу улица Шевченко, 18/1. Тут же помимо рабочих и руководства коммунального предприятия «Бердичевкоммунсервис» были и представители городских властей в лице местных чиновников и главного архитектора г-на Шеффера, а также представители общественных правозащитных организаций.
Чергове засідання виконавчого комітету міста Бердичева, яке відбулося у пятницю, 17 серпня о 10-00, не принесло ніяких несподіванок або сенсацій. Цього разу чиновники зібралися для того, щоб розглянути низку поточних робочих питань, що потребували негайного вирішення. Одним з основних стало питання про прийняття та зняття з квартирного обліку інвалідів-чорнобильців, яке раніше розглядалося на житлових комісіях - адже в цьому році уряд витратив кошти на придбання квартир для сімей данної категорії населення.
Сейчас город Бердичев радует местных жителей и гостей города своими непревзойденными ландшафтами и обилием рекламных конструкций и биг-бордов, на которых то и дело красуется реклама предприятий или лицо очередного кандидата в народные депутаты. Поэтому на очередное заседание исполнительного комитета помимо прочих выносилось на рассмотрение новые разрешения на установку рекламных конструкций и даже упразднение уже ранее выданных разрешений.
Можна без сумніву сказати, що усі мешканці нашого міста з нетерпінням чекали п’ятниці 10 серпня, адже саме у цей день на бігові доріжки Лондона повинна була вийти наша землячка – бердичівлянка Юлія Олішевська. Вона мала брати участь в естафеті 4х400 метрів. Багато бердичівлян зібралось у той день перед екранами телевізорів, щоб повболівати за нашу спортсменку. Натомість – отримали розчарування. І не лише тому, що українкам не вдалося завоювати олімпійські медалі (хоча й, можливо, ще бронза буде нашою), а через те, що, як виявилось, Юлію Олішевську включили до складу запасних.
заарештовано директора Першого Держшкірзаводу Я. Гілельса. У місті розпочинається хвиля репресій.
1903 р. —
у Бердичеві триває страйк працівників заводу "Прогрес" та працівників підприємств, що підтримали вимоги заводчан. Влада міста, зафіксувавши ріст заворушень у місті, задіяла війська для придушення страйку. Лише після погроз військових у застосуванні зброї 17 серпня відновилась робота всіх підприємств. Побоюючись росту невдоволення робітників, адміністрація заводу "Прогрес" пообіцяла вчасно повідомляти їх про встановлення розцінок на роботи, де рівень оплати встановлювався від виробітку.