рішенням виконкому міської Ради за участь у визволенні міста Бердичева від німецько-фашистських загарбників та з нагоди 55-річчя від визволення міста від фашистських загарбників присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева" ветеранам Великої Вітчизняної війни Павлу Архиповичу Ананьєву, Григорію Івановичу Бреславцю, Абраму Львовичу Грінблат, Клавдії Іванівні Євсеєвій, Миколі Івановичу Калинському, Степану Йосиповичу Лівінському, Василю Івановичу Скрипкіну та Ніні Яківні Соловйовій.
1994 р. —
як додаток до газети "Земля Бердичівська" вийшов перший номер польськомовної газети "Mozaika Berdyczowska". Газету видає бердичівський відділ Поляків на Україні, редагують газету бердичівляни Фелікс Пашківський, Лариса Вермінська, Юрій Сокальський та Петро Кочинський (Польща).
1993 р. —
рішенням виконкому міської Ради за самовіддану працю по вихованню підростаючого покоління, вагомий внесок у розвиток міста та з нагоди 50-річчя від визволення міста від фашистських загарбників присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева" ветеранам Великої Вітчизняної війни Огнев'юку Олексію Антоновичу, Томашевському Віктору Івановичу, Удовидченко Віктору Івановичу, Гусаковському Йосипу Іраклійовичу.
1943 р. —
новостворений 333-й стрілецький полк Червоної Армії прийняв бойове хрещення в боях під Житомиром: його бійці розпочали наступ на Кодню, Солотвин, Рею та Бердичів. Згодом цей полк перетвориться у 320-й гвардійський мотострілецький полк, який увійде до складу 117-ї гвардійської стрілецької дивізії. Після закінчення Великої Вітчизняної війни полк прибуде до Бердичева на постійне місце дислокації, і буде базуватись тут більш як 60 років.
1929 р. —
у Бердичеві у приміщенні нижнього (дольного) костьолу кляштору Босих Кармелітів відкривається так звана "науково-лекційна аудиторія". Учасниками урочистих зборів з цієї нагоди стали близько 900 представників трудящих, серед яких було чимало постатей у військових одностроях, а до складу президії увійшов армійський командир. Промовці всі як один таврували католицизм і ксьондзів – "агентів західного капіталізму", "підривну роботу церковників", "розкладницький вплив релігії". Зокрема, вищезгаданий червоний командир запевнив присутніх, що РСЧА дасть "гідну відсіч всім ворогам пролетарської держави, в тім числі й релігії". Мітинг розпочався о 20-й годині і тривав півтори години. Весь вечір грав оркестр кавалерійського полку, демонструвалися фільми антирелігійного змісту, а зовсім поряд, у діючому верхньому костьолі, правилася меса – бердичівські католики відзначали Різдво Христове...
1923 р. —
телеграфний зв’язок Бердичева, що до цього перебував у підпорядкуванні республіканської влади – Наркомпочтаму, – перейшов у ведення місцевих органів влади – виконавчого комітету Бердичівського повіту.
1918 р. —
з метою реквізиції всякого майна, необхідного для війська, наказом Бердичівського повітового коменданта у місті утворюється комісія у складі представників повітового комісара, судової влади, міського та земського самоврядування, торгово-промислового союзу та заводської промисловості. Цим же наказом всякі реквізиції, проведені без рішення новоствореної комісії, суворо забороняються.
Просмотров: 445 
