Результат выборов в Бердичеве похож на прокисший борщ в экономной семье – все понимают, что он скис, но кушать его, все равно, придется. И пускай еще апологеты вариантов лучшей жизни бердичевлян от Ревеги, Лабунской и Жебривского спорят в социальных сетях о том, были махинации на выборах или нет, а Алексей Побережный печатает в Фейсбуке графики роста его поддержки жителями округа, все это не важно. Не важно, в свете исторического преобразования Украины, где бердичевские выборы лишь песчинка в океане пертурбаций.
Як повідомила «Бердичів Діловий» прес-служба ПАТ "Житомиргаз", введення в дію постанови № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування», яка набрала чинності з 1 жовтня 2014 року, поставить споживачів газу в нерівні умови щодо оплати за отриману послугу з газопостачання. Тому що найперше затверджені державою нові норми споживання газу вдарять по гаманцях пільговиків та тих, хто отримує субсидію. Хоча уряд мотивував своє рішення необхідністю економії природного газу та ліквідації тіньової схеми отримання надприбутків газопостачальними компаніями.
У понеділок психологи Райківської виправної колонії (№73) відвідали Райківську ЗОШ I-II ступенів. Метою візиту пенітенціаріїв був обмін досвідом з соціальним педагогом школи, у вигляді проведення тестування учнів першого класу за методикою «Малюнок родини». Тест призначений для виявлення особливостей внутрішньо-сімейних відносин. Таким чином можна прояснити відносини дитини до членів своєї родини, те, як вона сприймає їх і свою роль в сім'ї, а також ті характеристики відносин, які викликають в неї тривожні і конфліктні почуття.
На офіційному сайті міської влади Бердичева розмішена інформація відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради, у якої повідомляється про повторний продаж на аукціоні об’єктів іпотеки – нерухомого майна комунальної власності. Перший аукціон не викликав зацікавлення у покупців.
Вчерашняя битва митингов, когда штаб Ревеги точечным ударом ликвидировал проблему, и провел митинг в поддержку Ревеги на час раньше, чем запланировали оппоненты, не стала финальным аккордом в битве за Бердичев. Сегодня в Житомире произошло не очень яркое событие, которое наверно будет малопонятным для людей с бердичевских митингов.
Кандидати у народні депутати України по 63-му виборчому округу Анжеліка Лабунська та Павло Жебрівський звернулися до Житомирського окружного адмінсуду з вимогою провести перерахунок голосів у всьому окрузі.
у Бердичеві організовується громада Української Православної Церкви Київського Патріархату. Цього дня біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбулася зустріч громадськості міста та Бердичівського району з депутатами Житомирської обласної ради Святославом Васильчуком, Анатолієм Шевчуком та єпископом Житомирським і Овруцьким УПЦ КП Ізяславом. Єпископ пояснив присутнім різницю між православними церквами Київського і Московського патріархатів.
1941 р. —
цього дня біля 3-х тисяч євреїв, зігнаних на територію історико-культурного заповідника (територія кляштору Босих Кармелітів), вивезли партіями по 150 чоловік в район радгоспу (МТС) Сокулино (нині селище Мирне) і там розстріляли. Багато з них, після чотирьох місяців перебування між життям і смертю, після втрати близьких та рідних, після побоїв, мук та голоду, йшли на смерть, як на позбавлення. Перед розстрілом всіх приречених заставили роздягтись догола. Голих скидали у вириті військовополоненими ями і розстрілювали з автоматів. Розстрілом керував есесівський офіцер, стріляли німці і поліцейські на чолі з начальником поліції Зелінським. В цей день були розстріляні відомі бердичівські лікарі Вурварг і Барабан, лікар-стоматолог Реґіна Бланк, колишній земський лікар Ліберман, який ще в молодості прийняв православ’я, в квартирі якого висіли православні ікони. Вже літній лікар Вурварг ще в молодості закінчив медичний факультет в кайзерівській Німеччині, декілька років провів у німецькому полоні під час Першої світової війни і сподівався, що німці його-то не чіпатимуть... Але його розстріляли разом з дружиною і двома дочками. Нині на місці розстрілу, поряд з братською могилою, знаходиться меморіальний знак з присвятним написом та шестикутною Зіркою Давида. Детальніше...
1922 р. —
працівники бердичівського Держшкірзаводу (колишній шкіряний завод Карла Шленкера) надіслали у Москву Володимиру Леніну телеграму такого змісту:
"Москва, Раднарком, Леніну. До дня п’ятої річниці Великого Жовтня загальні збори робітників і службовців Бердичівського Держшкірзаводу в кількості 1200 чоловік, гаряче вітаючи повернення до активної роботи великого вождя пролетарської революції, постановили назвати завод ім'ям Ілліча, на що просять Вашої згоди. 3 листопада 1922 року". Відповідна згода надійшла і з цього часу бердичівський Держшкірзавод носить ім'я вождя Жовтневої революції Володимира Ілліча Леніна. Шкіряний завод Шленкера, згодом Державний завод ім. Ілліча, був заснований у 1876 році на болотистій окраїні Бердичева – Баранячому острові – варшавським купцем Карлом Шленкером (підприємець мав у власності також завод у селі Бараннє нині Славутського району Хмельницької області), припинив своє існування у 2002 році.
