Город Бердичев и Бердичевский район должны жить в мире и дружбе, помогая друг другу в тяжелую минуту – ведь большинство жителей города Бердичева имеет корни в селе, где у них живут родители, бабушки или другие родственники. В свою очередь много горожан на склоне лет предпочитает променять городскую суету та тихую, размеренную деревенскую жизнь, и переезжает жить в село. Но в последнее время между руководителями города и района возникают разногласия. Один из таких спорных вопросов рассматривался на сессии депутатов Бердичевского райсовета.
Минула зима стала гарячою порою не тільки на українських майданах, площах та вулицях, але й у сесійних залах. У достатньо великій кількості місцевих рад порозпадалися цілі фракції, утворилися нові, чи просто депутати поодинці або групами залишали утворення, до яких вони входили.
Минуло вже два тижні з часу повторного погрому відділень банків із російським корінням, розташованих у Бердичеві. Нагадаємо, у ніч на 21 червня невідомі (за деякими даними - у балаклавах) здійснили напади на відділення “Сбербанку Росії” та “ВТБ”, розбивши та пошкодивши у них скло і обіллявши фарбою.
Тривожні звістки зі Сходу не полишають бердичівську землю. Під час Антитерористичної операції поранено чотирьох наших земляків.
Зокрема, один із поранених — десантник із 95-ої аеромобільної бригади. Ще троє бердичівлян зазнали поранень на Луганщині. Всі вони — військовослужбовці артбригади.
Медперсонал Бердичівської центральної міської лікарні підгодовує бригаду із Закарпаття, що кілька місяців працює на території закладу. Бригаду будівельників найняли для виконання робіт з утеплення фасадів лікарні, кошти на все виділялись в рамках Кіотських протоколів, так званих «Зелених інвестицій», спрямованих на енергозбереження в закладах соціальної сфери.
Образцы пороха и патронов, которые в настоящее время используются военнослужащими в ходе проведения АТО были проверены в лабораториях - они технически исправные, пригодные к боевому применению.
Переконатися у цьому мали змогу усі, хто у середу, 2 липня, був присутнім на засіданні адміністративної комісії Бердичева, де було представлено два протоколи за паління у невідведених для того місцях. Раніше присутні чи не щоразу розглядали по декілька таких випадків. Згодом, ця хвиля вщухла. Кілька десятків попереджень і сплачених штрафів зробили свою справу: чутки про те, що за паління доводиться відповідати поширилися містом.
Останнім часом до міського відділу міліції все частіше надходять повідомлення про крадіжки через незачинене вікно чи кватирку помешкань. Не спиняє злочинців навіть те, що під час їхнього перебування у будинках є їхні господарі. Зважаючи на те, що частіше за все це відбувається вночі, останні нічого не підозрюючи просто сплять.
Сьогодні вони ще разом, ще відчувають дружню підтримку одне одного та своїх викладачів, а вже завтра їхні стежки розійдуться у різні боки. Студенти Бердичівського коледжу промисловості, економіки та права, склавши усі іспити, на початку липня традиційно відзначають випускний.
у Бердичеві розпочала свою діяльність перша приватна автостоянка, що розташувалась по вулиці Шевченка, 22 (на розі вулиць Шевченка та Богдана Хмельницького).
1941 р. —
біля семи годин вечора відбулось перше бомбардування Бердичева німецькими літаками. Бомбами знищені ряд будинків у центрі міста, серед мирного населення були вбиті та поранені. Цього ж дня розпочались військові дії на території Бердичівського району: німецькі війська увійшли до села Кикишівка.
1919 р. —
у селі Хажин нині Бердичівського району Житомирської області в сім'ї сільського вчителя народився Володимир Йосипович Мостовий (1919-1996) – доктор, професор, член-кореспондент Академії наук СРСР, тричі лауреат Державної премії СРСР, Герой Радянського Союзу. Отримавши звання Героя на полях Великої Вітчизняної війни, Володимир Йосипович підтвердив цю нагороду у мирний час, проводячи дослідження в галузі фізики, зокрема, атомної: він працює над створенням реакторів для атомних електростанцій, проводить дослідження в галузі нейтронної фізики. Помер Володимир Йосипович Мостовий 18 жовтня 1996 року. Похований у Москві на Кунцевському кладовищі.
Правий Сектор міста Бердичів та Бердичівського района офіційно заявляє, що досягнуті перші домовленості за рішенням виплати заборгованостей Південьшлях Будом. Ми передаємо під охорону своїм союзникам під контроль Асфальтний завод в селі Осикове, залишаючи за собою право зайняти його у випадку порушень договопенностей! Слава Україні! Все для НАРОДУ.
Политрадник Правого Сектора м. Бердичев Роман Чирка
Від часу святкування Дня міста у Бердичеві (а з ним — Днів Конституції України, молоді, польської культури та Міжнародного турніру “Меморіал Віталія Лонського) минула вже якась пора. Пристрасті навколо події почали вщухати. Але повного порозуміння час не приніс. Досі тривають дискусії: що було краще — масово заспівати гімн, приклавши руку до серця, яи купити бронежилет солдатам під Луганськом.
Є у Бердичеві вулиця Садова. Чому її колись так назвали, знають, певно дослідники історії та традицій нашого краю. Принаймні, вулиця знаходиться нині у самому центрі міста, а садів тут не більше, ніж будь-де по місту. Тим не менше, за одним із переказів, колись вона дійсно була квітучою і знаходилася не у середмісті — тоді це, нібито, була межа Бердичева.
Здається, бути головою райдержадміністрації у Бердичівському районі — це наражати себе на небезпеку опинитися на лаві підсудних. Принаймні, два останніх голови РДА вже сповна відчули на собі караючу руку закону.
Вступило у законну силу рішення суду, яким визнано винним колишнього голову Бердичівської райдержадміністрації у вчиненні корупційного адміністративного правопорушення. Нагадаємо, що у квітні 2014 року за погодженням прокуратури області спецпідрозділом УСБУ в області направлено до суду протокол про вчинення корупційного адмінправопорушення стосовно колишнього голови райдержадміністрації за порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів.
Після кривавих подій на Майдані у місті Києві та повалення злочинного режиму Віктора Януковича, в Україні спостерігається підвищена громадська активність. Люди нарешті перестали боятися владу, відчули себе громадянами України, які мають право і навіть обов’язок приймати участь у розбудові своєї держави, відстоювати свої власні інтереси та сприяти встановленню порядку і знищенню проявів корупції та свавілля можновладців на місцях. Лише у Бердичеві за останні півроку було створено одразу декілька громадських організацій, які приймають активну участь у суспільно-політичному житті.
Руководитель милиции Житомирщины встретился с общественными активистами Бердичева - больше недели продолжаются мероприятия милиции по розыску без вести пропавшего местного активиста. В то же время несколько дней назад в райцентре произошло убийство 41-летнего жителя райцентра и покушение на убийство другого мужчины. О результатах проведенных мероприятий для раскрытия этих преступлений руководитель областной милиции рассказал представителям местной общественности.
з Бердичева на Козятин відійшли останні поїзди та ешелони з евакуйованим обладнанням та людьми. Рух поїздів по залізниці фактично припинився. Хоча у місті залишилось багато людей, покинути Бердичів у зв’язку з наближенням німецько-фашистських військ вони могли лише пішки.
1916 р. —
у Пензенській області (Росія) в селянській родині народився Іван Омелянович Шмонін (1916-2002) – учасник Великої Вітчизняної війни. У січні 1944 року Іван Шмонін у складі своєї військової частини приймає участь у звільненні міста Бердичів від німецько-фашистських загарбників. У 1946 році переїздить до Бердичева, де з 1946 по 1972 рр. працює на залізниці. З середини 1980-х років Іван Омелянович стає активним учасником ветеранського руху, входить до складу президії міської ради ветеранів. У квітні 1998 року Івану Шмоніну за активну участь у громадсько-політичному житті та вихованні молоді рішенням виконавчого комітету присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Помер Іван Омелянович Шмонін 8 листопада 2002 року у Бердичеві, похований на загальноміському кладовищі у секторі почесних поховань.