Шановні бердичівляни та гості нашого міста! З 08 по 12 липня в місті Бердичеві проводитиметься ХVІ Міжнародний турнір з боксу серед молоді класу «А» на призи братів Кличків. Урочисте відкриття турніру – 08 липня о 17.00 Фінальні бої та урочисте закриття турніру за участю братів Кличків відбудеться 12 липня, початок - об 11.00
І справді, що може поєднувати такі різні структури. Перша – громадська організація, яка народилась на Київському Майдані, в революційному пориві проти свавілля корупційної та злочинної влади, і швидко поширилась по всім містам і селам України, де небайдужі патріоти виступили проти місцевих злодіїв у владі. Друга – державна структура, яка веде свою історію з контрольно-ревізійної служби України, а ще раніше, (з 1937 року, як стверджує офіційний сайт служби) Наркомату фінансів СРСР.
передові частини 11-ї танкової дивізії вермахту увірвались до окраїн Бердичева. Командування Південно-Західного фронту під керівництвом генерала армії М.П. Кирпоноса створює бердичівську групу, яка об'єднала 16-й механізований корпус і зведений загін 15-го механізованого корпусу. З 9 по 15 липня 1941 року ця оперативна група стримувала наступ противника, скувавши його сили на околицях Бердичева і південніше від нього.
1897 р. —
в селі Люк Балезінського району Удмуртії в родині чиновника народився Луппов Володимир Васильович (1897-1944) – полковник танкових військ, учасник 1-ї світової війни, громадянської війни 1917-1921 рр. та Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. У 1942 році Володимир Луппов прийняв командування 71-ю механізованою бригадою 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії. 4 січня 1944 року бригада під його командуванням розпочинає бойовий рейд по тилах ворога і звільняє села Малосілку, Демчин Бердичівського району, Рачки Чуднівського району. В Рачках Володимир Луппов прийняв свій останній бій – після чергової атаки ворога, що значно переважав радянські війська у силі, він загинув. За уміле командування в маневрових видах бою, нанесення ворогу великих втрат в живій силі і техніці і проявлені при цьому мужність, сміливість і відвагу полковнику Луппову Володимиру Васильовичу посмертно присвоєно звання Герой Радянського Союзу. Поховали Володимира Луппова у Бердичеві на Радянській (нині Соборній) площі, у 1950 році тіло Героя перепоховали у Москві на Ново-Дівочому кладовищі. В Бердичеві рішенням виконкому Бердичівської міської ради у 1965 році іменем В.В. Луппова названа вулиця, що до цього носила назву Грецька. Також на початку цієї вулиці на житловому будинку №32/1 встановили меморіальну дошку на честь Героя.
На відміну від міста Бердичева, яке має одразу декілька комунальних підприємств, у Бердичівського району є лише одне комунальне підприємство, та й те збиткове. Районне мале комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство (РМ КРЕП), що займається виключно обслуговуванням будівлі Бердичівської районної державної адміністрації, що знаходиться на площі Соборній. Перевіркою роботи та фінансового стану даного підприємства тривалий час займалася спеціальна робоча група та представники бюджетної комісії Бердичівської РДА. Про результати на черговій сесії районної ради доповів депутат Самчик Максим Леонідович.
Город Бердичев и Бердичевский район должны жить в мире и дружбе, помогая друг другу в тяжелую минуту – ведь большинство жителей города Бердичева имеет корни в селе, где у них живут родители, бабушки или другие родственники. В свою очередь много горожан на склоне лет предпочитает променять городскую суету та тихую, размеренную деревенскую жизнь, и переезжает жить в село. Но в последнее время между руководителями города и района возникают разногласия. Один из таких спорных вопросов рассматривался на сессии депутатов Бердичевского райсовета.
Минула зима стала гарячою порою не тільки на українських майданах, площах та вулицях, але й у сесійних залах. У достатньо великій кількості місцевих рад порозпадалися цілі фракції, утворилися нові, чи просто депутати поодинці або групами залишали утворення, до яких вони входили.
Минуло вже два тижні з часу повторного погрому відділень банків із російським корінням, розташованих у Бердичеві. Нагадаємо, у ніч на 21 червня невідомі (за деякими даними - у балаклавах) здійснили напади на відділення “Сбербанку Росії” та “ВТБ”, розбивши та пошкодивши у них скло і обіллявши фарбою.
Тривожні звістки зі Сходу не полишають бердичівську землю. Під час Антитерористичної операції поранено чотирьох наших земляків.
Зокрема, один із поранених — десантник із 95-ої аеромобільної бригади. Ще троє бердичівлян зазнали поранень на Луганщині. Всі вони — військовослужбовці артбригади.
Медперсонал Бердичівської центральної міської лікарні підгодовує бригаду із Закарпаття, що кілька місяців працює на території закладу. Бригаду будівельників найняли для виконання робіт з утеплення фасадів лікарні, кошти на все виділялись в рамках Кіотських протоколів, так званих «Зелених інвестицій», спрямованих на енергозбереження в закладах соціальної сфери.
Образцы пороха и патронов, которые в настоящее время используются военнослужащими в ходе проведения АТО были проверены в лабораториях - они технически исправные, пригодные к боевому применению.
Переконатися у цьому мали змогу усі, хто у середу, 2 липня, був присутнім на засіданні адміністративної комісії Бердичева, де було представлено два протоколи за паління у невідведених для того місцях. Раніше присутні чи не щоразу розглядали по декілька таких випадків. Згодом, ця хвиля вщухла. Кілька десятків попереджень і сплачених штрафів зробили свою справу: чутки про те, що за паління доводиться відповідати поширилися містом.
Останнім часом до міського відділу міліції все частіше надходять повідомлення про крадіжки через незачинене вікно чи кватирку помешкань. Не спиняє злочинців навіть те, що під час їхнього перебування у будинках є їхні господарі. Зважаючи на те, що частіше за все це відбувається вночі, останні нічого не підозрюючи просто сплять.
Сьогодні вони ще разом, ще відчувають дружню підтримку одне одного та своїх викладачів, а вже завтра їхні стежки розійдуться у різні боки. Студенти Бердичівського коледжу промисловості, економіки та права, склавши усі іспити, на початку липня традиційно відзначають випускний.
у Бердичеві розпочала свою діяльність перша приватна автостоянка, що розташувалась по вулиці Шевченка, 22 (на розі вулиць Шевченка та Богдана Хмельницького).
1941 р. —
біля семи годин вечора відбулось перше бомбардування Бердичева німецькими літаками. Бомбами знищені ряд будинків у центрі міста, серед мирного населення були вбиті та поранені. Цього ж дня розпочались військові дії на території Бердичівського району: німецькі війська увійшли до села Кикишівка.
1919 р. —
у селі Хажин нині Бердичівського району Житомирської області в сім'ї сільського вчителя народився Володимир Йосипович Мостовий (1919-1996) – доктор, професор, член-кореспондент Академії наук СРСР, тричі лауреат Державної премії СРСР, Герой Радянського Союзу. Отримавши звання Героя на полях Великої Вітчизняної війни, Володимир Йосипович підтвердив цю нагороду у мирний час, проводячи дослідження в галузі фізики, зокрема, атомної: він працює над створенням реакторів для атомних електростанцій, проводить дослідження в галузі нейтронної фізики. Помер Володимир Йосипович Мостовий 18 жовтня 1996 року. Похований у Москві на Кунцевському кладовищі.
Правий Сектор міста Бердичів та Бердичівського района офіційно заявляє, що досягнуті перші домовленості за рішенням виплати заборгованостей Південьшлях Будом. Ми передаємо під охорону своїм союзникам під контроль Асфальтний завод в селі Осикове, залишаючи за собою право зайняти його у випадку порушень договопенностей! Слава Україні! Все для НАРОДУ.
Политрадник Правого Сектора м. Бердичев Роман Чирка
Від часу святкування Дня міста у Бердичеві (а з ним — Днів Конституції України, молоді, польської культури та Міжнародного турніру “Меморіал Віталія Лонського) минула вже якась пора. Пристрасті навколо події почали вщухати. Але повного порозуміння час не приніс. Досі тривають дискусії: що було краще — масово заспівати гімн, приклавши руку до серця, яи купити бронежилет солдатам під Луганськом.
Є у Бердичеві вулиця Садова. Чому її колись так назвали, знають, певно дослідники історії та традицій нашого краю. Принаймні, вулиця знаходиться нині у самому центрі міста, а садів тут не більше, ніж будь-де по місту. Тим не менше, за одним із переказів, колись вона дійсно була квітучою і знаходилася не у середмісті — тоді це, нібито, була межа Бердичева.
Здається, бути головою райдержадміністрації у Бердичівському районі — це наражати себе на небезпеку опинитися на лаві підсудних. Принаймні, два останніх голови РДА вже сповна відчули на собі караючу руку закону.