Зовсім холодними батареї централізованого опалення в помешканнях містян можуть стати наприкінці березня. Схоже що цього року опалювальний сезон в Бердичеві пройшов під уже традиційним девізом: «Та скільки тієї зими?». Снігу майже не було, сильних морозів теж, а значить, місто знову зекономило газ, а прості бердичівляни отримали унікальну можливість загартуватись не виходячи з осель.
рамках двомісячника благоустрою, що стартував у Бердичеві 10 березня, комунальники розпочали основний етап прибирання. Працівники комунального підприємства «Бердичівкомунсервіс» очищають міські дороги від змету та сміття, що накопичились за зиму. Під час генерального прибирання їхній робочий день починається близько третьої години ночі, коли місто ще солодко спить.
undefined
undefined
УВАГА РОЗШУК!
Вироби із золота та понад 3 тисячі доларів США стали власністю двох шахрайок, котрим довірилася 25-річна жінка. Сценарій, розіграний пройдисвітками, мало чим відрізнявся від інших подібних злочинів.
Ни для кого не секрет, что народные депутаты сегодня в загоне – столько надо улучшить и углубить в Украине, что просто голова кругом идет. Куда не глянешь – все подлежит углублению… Народный депутат Украины Александр Ревега обратил внимание на крупный рогатый скот, поголовье которого, по его мнению, тает из-за того, что зажиточные сельские жители мужского пола призываются в армию. Проехать мимо этого безобразия на своем «Мерседесе» представительского класса Александру Ревеге не позволила совесть, о чем он и сообщил житомирской газете «Эхо».
Міжнародний жіночий день на довго запам’ятається пасажирам рейсового автобусу Вінниця Житомир, що їхали у своїх справах. Їм, як багатьом очевидцям пригоди, що сталась на бердичівському вокзалі, пощастило, і вони відбулись нервовим потрясінням. А от більш серйозно постраждав пасажирський транспорт, що зупинився на бердичівському вокзалі. Під час короткочасної стоянки, між його пасажирами виник конфлікт, що завершився пострілами.
Всі люблять подорожувати, адже це неабиякий досвід та багато позитивних вражень. І навіть зараз, коли ситуація не з легких, багато хто планує свій відпочинок, однак з певною метою: щоб не порушити сімейного бюджету і витратити не всі свої заощадження.
Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, у рамках виконання Меморандуму з ключовим кредитором країни - Міжнародним валютним фондом, підвищила з 1 квітня цього року мінімальний тариф на газ для населення у 3,3 рази - до 3 600 грн. за тисячу кубометрів палива. Відповідне рішення було прийнято на засіданні комісії минулого тижня.
Спілкування з благочинним Бердичівського округу, настоятелем Свято-Миколаївського собору протоієреєм Віталієм Бойковим відбулося в особливий для віруючої людини час – дні Великого посту.
Вже понад два місяці країна живе за новим бюджетним і податковим законодавством. Наразі ще рано підводити якісь підсумки того, наскільки обгрунтованими і позитивними були зміни у законодавстві. Для цього має пройти дещо більше часу. Водночас, всі бюджетні організації вчаться жити за новими законами. Не виняток — освітня галузь.
Сегодня Бердичев BIZ дал очень жесткую оценку беспределу бердичевских мотоциклистов, которые считают, что мчащийся по центру города мотоцикл со скоростью больше ста километров в час, это «вааще круто» – ты такой весь из себя летишь по городу, а вокруг двуногие букашки в шоке, и самки в экстазе.
місто у рамках передвиборної агітаційної кампанії до Верховної Ради України відвідав лідер політичного блоку "Наша Україна" Віктор Андрійович Ющенко (Президент України з 2005 по 2010 рік). Зустріч із громадськістю міста відбулась у приміщенні міського Палацу культури, де на протязі декількох годин Віктор Ющенко спілкувався з присутніми у залі, відповідав на численні запитання стосовно ситуації в країні, перспектив розвитку економіки, політичного майбутнього України.
1937 р. —
при 5-й єврейській синагозі відкрито екстернат. Основна мета закладу – оформлення освіти осіб віком 15-18 років, які не закінчили школу. Екстернат проіснував до початку Великої Вітчизняної війни.
1937 р. —
у селі Лихосілка нині Чуднівського району Житомирської області народився Шеремет Петро Павлович. Петро Шеремет з 1960 року проживає в селі Озадівка Бердичівського району, з 1960 по 1992 рік працює механізатором у місцевому колгоспі імені Кірова. За наполегливу працю в 1977 році Петра Шеремета нагороджено орденом Трудової Слави III ст., у 1991 році – орденом Трудової Слави II ст. Враховуючи звернення окремих депутатів Бердичівської районної ради, членів трудового колективу сільськогосподарського підприємства, за особистий внесок і вагомі здобутки в соціально-економічному розвитку району та з нагоди Дня Незалежності України рішенням Бердичівської районної ради №160 від 22 серпня 2012 року Петру Павловичу Шеремету присвоєно звання "Почесний громадянин Бердичівського району".
1917 р. —
у Бердичеві в багатодітній селянській родині народився Ляшенко Петро Іванович (1917-2011) – учасник Великої Вітчизняної війни, бригадир ливарників на машинобудівному заводі "Прогрес". У 16 років Петро Іванович влаштувався формувальником у ливарний цех №1 заводу "Прогрес", працює тут більш як 40 років, очолюючи бригаду комуністичної праці. В ознаменування 25-ї річниці визволення Бердичева від німецько-фашистських загарбників постановою бюро міського комітету Комуністичної Партії України та виконкому міської Ради депутатів трудящих №2 від 4 січня 1969 року учаснику Великої Вітчизняної війни Петру Івановичу Ляшенко присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Перебуваючи з 1986 року на заслуженому відпочинку Петро Ляшенко залишається активістом ветеранського руху – він член президії міської ради ветеранів, за активну роботу нагороджений численними ювілейними медалями. Помер Петро Ляшенко 21 липня 2011 року, похований у Бердичеві в секторі почесних поховань міського кладовища.
1695 р. —
вперше до Бердичева прибув новий власник містечка і бердичівських угідь воєвода мінський Криштоф Станіслав Завіша (він отримав бердичівські маєтності як посаг своєї дружини Терези, дочки попереднього власника Бердичева Владислава Тишкевича). Як потім згадував воєвода,
"забавив я два тижні на гулянках та ловах, там же вбив я ведмедя в степах або диких полях. Під час мойого побуту вмер там п. Старосельський, мій слуга і губернатор [завідатель дібр], якому я справив величний похорон, при якім стріляно з гармат, при зложенні тіла стріляли з рушниць драгуни та козаки, а бердичівські міщани в процесії з хоругвами проводили тіло до гробу".
У Бердичеві повний безпорядок, і ніхто на це не звертає уваги. Ходити вулицями міста стало не просто страшно, а – небезпечно. Раніше всіх турбували водії-шумахери, які дорогами міста не їздять, а літають. Тепер же достойну конкуренцію їм склали «круті чуваки» на мотоциклах.
Мне кажется, я начинаю понимать, почему бердичевский миллионер, не смотря на критику, продолжает брать из нищего государственного бюджета деньги на компенсацию своего проживания в Киеве во время участия в работе Верховной Рады. Он поступает в рамках морального шаблона тех избирателей, которые за него проголосовали.
Є речі про які потрібно говорити, бо коли про них мовчиш – вони стають ще нестерпнішими. Депутат Верховної Ради Олександр Ревега відомий своїми добрими справами, він «свій», чує кожного і всім допомагає. От тільки про декого з своїх виборців він забув абсолютно.
Працівники міліції звертаються до громадян з проханням допомогти встановити особу чоловіка, тіло якого виявили поблизу с. Дубівка Бердичівського району.
Як відомо, сімейні сварки – достатньо часте явище. І можуть мати вони фатальні наслідки. Прикладом такого наслідку стала подія в одному з сіл Бердичівського району.
Кажуть, що сучасні юнаки не здатні на божевільні вчинки в ім’я кохання. Однак, із цим хочеться посперечатися. Звичайно, є хлопці, котрі не вважають за потрібне бути романтиками і дивувати свою обраницю приємними сюрпризами. Але є й такі, котрі заради посмішки коханої здатні на все. Навіть, річку запалити. Так і сталося у Бердичеві.
виконавчий комітет Бердичівської міської ради приймає рішення №96 про закриття середньої школи №9, що розміщена в будинку по вулиці Свердлова, 26/2 (нині вулиця Вінницька). Будинок, який займала школа, збудували на початку XX століття, і за час своєї експлуатації він став непридатним до подальшого використання – основні будівельні конструкції загрожували обрушенням. Через деякий час після прийняття рішення про закриття, а саме 1 квітня 1996 року навчання в школі №9 припинилося назавжди. Сам будинок знесли в серпні 1997 року, на його місці згодом з'явилась автозаправна станція.
1944 р. —
постановою Ради Народних Комісарів СРСР Герою Радянського Союзу полковнику Володимиру Васильовичу Луппову, що загинув 5 січня 1944 року в боях за визволення міста Бердичева, посмертно присвоєно військове звання "генерал-майор". Володимир Луппов після загибелі був похований у Бердичеві, в 1950 році перепохований у Москві на Ново-Дівочому кладовищі. В Бердичеві одна з вулиць носить ім'я Героя, на одному з будинків цієї вулиці встановлено меморіальну дошку на його честь.
1924 р. —
у Бердичеві в сім’ї робітника-залізничника народилася Зоя Матвіївна Милашевська (1924-1994) – прозаїк, з 1970 року член Спілки письменників СРСР. В дитинстві Зоя тяжко захворіла, хвороба на все життя прикувала її до ліжка. Та незважаючи на трагічні життєві обставини, Зоя не зламалася, відшукала в собі сили вистояти. Вона заочно отримала вищу освіту, займається перекладами оповідань з англійської і французької. У 1964 році в республіканському журналі "Дніпро" Зоя Милашевська надрукувала своє перше оповідання. А згодом були й інші твори – повісті "І знову дощ" (1966), "Повість про вчительку" (1970), "Кохання мужніх" (1976). Померла Зоя Матвіївна в серпні 1994 року, похована в Бердичеві на міському кладовищі. У 1996 році рішенням Бердичівської міської ради провулок Газопровідний міста Бердичева, де розташований будинок, в якому проживала письменниця, перейменовано на вулицю імені Зої Милашевської (у 2011 році провулку повернули попередню назву).
1917 р. —
у Бердичеві війська місцевого гарнізону присягнули на вірність Тимчасовому уряду: на Соборній площі в каре вишикувались військові підрозділи, їх оточила велика юрба людей. В середині каре розмістились вищі офіцерські чини та духовенство. На площі майоріли червоні прапори та щити з лозунгами "Да здравствует свободная Россия!", "Да здравствует Государственная дума и народ!", "Боже, храни народ и армию!". О 10 годині ранку на автомобілі приїхав генерал від кавалерії Олексій Брусилов, що обіймав посаду Головнокомандувача Південно-Західного фронту. Він виголосив урочисту промову. Потім під відкритим небом відслужили молебень і війська прийняли присягу. Наприкінці заходу під звуки оркестру війська пройшли урочистим маршем.
1905 р. —
на знак протесту на репресії, що чинились адміністрацією заводу "Прогрес", робітники токарного відділення накинули на голову майстру Бичковському мішок, кинули його в тачку та з криками "Ура!" вивезли за ворота заводу. Реакція адміністрації заводу не забарилась – оголосили про звільнення 10 організаторів цієї акції. Та погрожуючи припиненням роботи, працівники заводу зажадали відміни цього рішення. Налякана стійкістю та рішучістю робітників, адміністрація виконала вимоги і відновила звільнених на роботі.
