С 1 января 2015 г. вступает в силу постановление Кабинет министров Украины № 664 от 26 ноября 2014 г. “О признании такими, что утратили силу, некоторых постановлений Кабинета Министров Украины”, которое дает возможность органам местного самоуправления самостоятельно утверждать общую численность аппарата местного совета, его исполнительных органов и расходов на их содержание.
Как стало известно газете Бердичев Деловой, в Москве прошел Международный конкурс еврейских красавиц на звание Еврейская звезда-2014. В конкурсе приняло участие 50 претенденток. Из 50 девуше победительницей вышла израильтянка Линор Шеффер, бывшая жительница Бердичева, которая в пятилетнем возрасте со своей семьей репатриировалась из Бердичева в Израиль.
В каждом буклете про историю Бердичева или о том, как хорошо вкладывать деньги в экономику города четырех культур, вы найдете имя этого человека. Так уж случилось, что
157 лет назад – 3 декабря 1857 года – в Бердичеве в семье польского поэта Аполлона Коженёвского на свет появился Юзеф Теодор Належ Конрад Корженёвский, которому суждено было стать английским писателем Джозефом Конрадом.
у селі Кукільня Бердичівського району, в день Передсвята Введення в храм Пресвятої Богородиці Преосвященнійший Никодим, Єпископ Житомирський і Новоград-Волинський, здійснив чин освячення каплиці на честь святого великомученика Димитрія Солунського. Каплицю будували на протязі чотирьох років на кошти місцевої громади, попередній дерев'яний храм, що був збудований на початку XX століття, знищила радянська влада у 1930-х роках. Детальніше...
2008 р. —
у Бердичеві в приміщенні нижнього храму кляштору Босих Кармелітів відбулось урочисте відкриття міжнародного музею відомого англійського письменника Джозефа Конрада (Джозеф Теодор Конрад Коженьовський, 1857-1924), який народився на Бердичівщині. Виставка складається з 26-ти стендів, на яких розміщено інформацію про дитинство та молодість Джозефа Конрада, родину та традиції, в яких він виховувався, про особисте життя. На відкритті були присутні посол Республіки Польща в Україні Яцек Ключковські, посол Республіки Польща в Росії Єжи Бар, перші особи Міністерства закордонних справ Республіки Польща в Україні Маріуш Машкевич та віце-міністр закордонних справ Польщі Анджей Кремер, Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Томаш Янік, директор музею літератури ім. А. Міцкевича у Варшаві Януш Пєньонжек, професор, голова Польського Конрадівського товариства, доктор Здзіслав Найдер, професори польських вищих навчальних закладів, представники Конрадівських товариств з Польщі, Великобританії, України, міський голова Василь Мазур та інші поважні особи.
1998 р. —
у Бердичеві побачив світ перший номер районного громадсько-політичного тижневика "Бердичівський вісник". Засновником газети стали Бердичівська районна державна адміністрація, Бердичівська районна рада та трудовий колектив редакції. Першим редактором тижневика стає Віталій Синельников, згодом газету очолюватиме Олександр Папиш, з 2005 року – В. Гриниковський. На своїх шпальтах газета розміщує інформаційні матеріали з життя району, діяльності районної державної адміністрації та сільських рад. Нажаль, у зв'язку з важким фінансовим станом газета припинила своє існування у 2005 році.
1927 р. —
на нараді при Управлінні Подільського відділення Цукротресту вирішено
"виділити Бердичівський комбінат в самостійну господарську одиницю, перевівши його на господарський розрахунок". Таким чином, на нетривалий період (до кінця 20-х pp. XX ст.) Бердичівський цукровий комбінат став піонером у впровадженні нових прогресивних методів господарювання. Лише згортання радянським урядом політики НЕПу (нова економічна політика) та перехід в країні до командно-адміністративної системи призвели до занепаду вищезгаданих економічних експериментів та утвердження нової владної моделі.
1917 р. —
в ніч на 3 грудня війська, вірні Центральній Раді, скориставшись дезорганізаторською діяльністю меншовиків та есерів, захопили владу у Бердичеві. Це за дорученням Симона Петлюри зробив генерал Павло Скоропадський, який провів операцію по знешкодженню Військово-Революційного комітету Південно-Західного фронту у Бердичеві (він діяв лише тиждень). Закрито більшовицьку газету "Известия ВРК Юго-Западного фронта", частину членів фронтового ВРК було заарештовано, а решті вдалося виїхати до Рівного. За агітацію серед солдатів гарнізону на Лисій горі штабс-капітан Микола Григор'єв заарештовує лідера бердичівської більшовицької організації Розу Сломницьку. Але за допомогою пробільшовицьки настроєних солдатів вона втікає в розташування військ 7-ї армії.
1889 р. —
у Бердичеві в єврейській родині народився Ефраїм Барухович Лойтер (1889-1963) – єврейський режисер, театральний діяч, педагог, перекладач, заслужений артист Узбецької РСР. У 1919 році Ефраїм Лойтер стає одним з засновників та режисером єврейської театральної студії при київській Лізі єврейської культури, у Москві навчається режисурі у Є. Вахтангова і В. Мейєрхольда. У різні роки Ефраїм Лойтер працює головним режисером Державного єврейського театру (Харків), художнім керівником Одеського єврейського театру, викладає в Учбово-театральному комбінаті. За спектакль "Нестерка" Ефраїм Барухович Лойтер у 1946 році отримав Сталінську (Державну) премію. Помер Ефраїм Лойтер 10 грудня 1963 року. Похований у Москві.
1857 р. —
у селі Терехове нині Бердичівського району в родині польського поета Аполлона Коженьовського та Евеліни Коженьовської (Бобровської) народився Джозеф Теодор Конрад Коженьовський (1857-1924) – англійський письменник, відомий світу під іменем Джозеф Конрад. Юзеф Коженьовський рано осиротів, у 17-и річному віці влаштовується моряком у французький торговий флот. У 1881 році отримує сертифікат, що дає право бути капітаном, та британське громадянство і офіційно змінює ім'я на
Joseph Conrad. Джозеф Конрад багато подорожував, прожив життя, сповнене пригод. Побачене та пережите надихнуло його на написання перших літературних творів. У 1894 році, у віці 36 років Джозеф Конрад залишає море через погане здоров'я і вирішує присвятити себе літературній праці. За наступні роки він написав більш як 20 романів, які стали класикою англійської літератури та зробили його ім'я всесвітньовідомим. Джозеф Конрад помер 3 серпня 1924 року у 67-и річному віці у графстві Кент від серцевого нападу і похований на Кентерберійському цвинтарі, Англія.
Оперативники карного розшуку Бердичівського міськвідділу міліції затримали 41-річного місцевого жителя, який спеціалізувався на викраденні автодеталей і магнітол з транспортних засобів. Триває досудове розслідування.
Відділ освіти Бердичівської райдержадміністрації інформує: за підсумками громадських обговорень щодо конфліктної ситуації в Тереховській ЗОШ І-ІІІ ступенів , було створено робочу групу з вивчення фактів, викладених на цьому зібрані. До складу групи увійшли досвідчені директори та заступники директорів навчальних закладів району, голова батьківського комітету.
28 листопада в Бердичівському навчально-реабілітаційному центрі для дітей з особливими потребами «Насіння Надії», відбувся концерт до Міжнародного дня інваліда, в якому взяли участь вихованці центру, батьки, волонтери та просто небайдужі мешканці нашого міста.
Бердичівляни люблять називати своє місто містом чотирьох культур, маючи на увазі те, що в ньому мирно уживаються культури чотирьох великих народів. Але, якщо простежити за діями місцевих радикалів, вони таки хочуть залишити місто взагалі без пам’ятників. А без них, яка вже тут культура? Адже за радянської влади «ліпили», в основному, пам’ятники Іллічу да полум’яним революціонерам. А, оскільки суспільно-політичний лад змінився, у місті з’явилося чимало людей, охочих зруйнувати всі «символи тоталітаризму». У райцентрі знесли вже трьох «Ильичей» і пам’ятник Фрунзе. Тепер «істинним патріотам» міста муляє очі пам’ятник герою громадянської війни Григорію Котовському.
У п’ятницю, 28 листопада, учні Бердичівської загальноосвітньої школи №11 мали нагоду зустрітися з героями нашого часу – учасниками антитерористичної операції на Сході України. Завдяки мужності українських військових ми бачимо жахіття війни лише по телевізору та ведемо звичний спосіб життя: працюємо, навчаємось, при нагоді – святкуємо, словом – робимо усе те, що чого звикли. Для нас наче нічого і не змінилось: на вулицях нашого міста не чути вибухів та пострілів… Єдине – чи не у кожній сім’ї, там, на пекельному Сході, за оцей спокій удень і вночі проливають кров рідні та близькі люди. Певно саме через те, що ми відчуваємо підтримку і захист наших бійців, урок мужності, проведений у школі, носив назву «Ти вірою, правдою служи, щоб ми спокійно спати могли».
Крылья Феникса по праву считаются одной из самых активных волонтерских структур в Бердичеве – каждую неделю в зону АТО уходит груз необходимого для украинских солдат. Бердичевские фениксы уже перевезли, по самым скромным подсчетам, больше ста тонн гуманитарных грузов в зону АТО, и останавливаться на достигнутом не собираются. Они понимают, что каждый комплект теплого белья, каждая посылка, каждый детский рисунок, это моральная поддержка наших доблестных Вооруженных Сил.
У ніч з понеділка на вівторок, 2 грудня о 01:14 на пункт зв’язку 9-ї Державної пожежно-рятувальної частини Бердичівського району надійшло повідомлення про пожежу в селі Бистрик по вул. Крупська, 22. Вогонь помітили сусіди. Саме вони і зателефонували на «101». Черговим диспетчером відразу направлено до місця пожежі чергове відділення 9-ї ДПРЧ м. Бердичева.
у грудні місяці згідно наказу №515 начальника Бердичівського автовідділу Ріхтера в Бердичеві пройшла реєстрація наявних автомобілів. У відповідності до наказу кожен автомобіль, що курсує по місту, повинен був мати реєстраційне свідоцтво, маршрутний лист та два номерних знака. Крім того, водій повинен був мати при собі дозвіл на право керування автомобілем та посвідчення особи, видане тим закладом чи управлінням, за яким рахувався автомобіль.
Проект «Безпілотник» від ініціативної групи, очолюваної Олександром Нехворовським, підійшов до фіналу: не так давно, передаючи бердичівським артилеристам безпілотний літальний апарат, приватний підприємець, депутат обласної ради Нехворовський оголосив про збір коштів на спеціальний автобус, що слугував би центром керування безпілотником. І ось, зумівши назбирати потрібну суму, підприємці таки придбали машину, переобладнали її та віддали у розпорядження 2-го дивізіону 26-ї Бердичівської артбригади.
Доки дорослі шукають (чи роблять вигляд, що шукають) те, що могло би об’єднати мільйони людей, доки жаліються, що коштів не вистачає на те чи на се, енергійна та безкомпромісна молодь уже давно знайшла спосіб згуртуватися і визначила свій шлях до єднання. Він не потребує величезних капіталовкладень: пройти ним можна, озброївшись виключно терпінням та бажанням працювати над собою. Всередині обов’язково потрібно мати любов до обраної справи. Ну і не завадять також вільний спортивний одяг, котрого не шкода і гладенький шматок чогось, що піде на покриття. Отже, бердичівська школа сучасного танцю «Rocket Jump» ласкаво запрошує усіх до об’єднання під прапорами брейкдансу та хіп-хопу.
Через півроку після геройської смерті нагорода знайшла родину загиблого рятувальника: до Бердичева зі столиці привезли орден «За мужність» ІІІ ступеня, що мали вручити членам сім’ї вертольотчика Руслана Редькіна.
У двух боевиков из террористической организации «ДНР», которых СБУ задержала в Житомирской области, изъяли боевую гранату, патроны к автомату Калашникова, карабин и патроны к нему.
у Бердичеві, як і по всій Україні, пройшов референдум щодо Акту проголошення незалежності України, який був прийнятий 24 серпня того ж року. Серед 63538 городян, що прийняли участь у голосуванні в Бердичеві, "Так, підтверджую" сказали 59082 (або 92,9% від кількості людей, що голосували), проти проголосувало 3290 чоловік. В цілому ж по Україні Акт незалежності підтримало 90,32%, що є дещо нижчим за бердичівський показником.
1987 р. —
з цього дня 117-а гвардійська Бердичівська ордена Богдана Хмельницького учбова танкова дивізія, що дислокується у Бердичеві, виведена зі складу 8-ї танкової армії і реформована у 119-й гвардійський окружний навчальний Бердичівський ордена Богдана Хмельницького центр підготовки молодших спеціалістів танкових військ. На початок 1991 року 119-й гвардійський окружний учбовий центр ПрикВО по складу частин являв собою танкову дивізію, а по загальній чисельності танкового парку набагато перевершував її, знаходячись на стадії переозброєння з машин типу Т-54/55 на більш сучасні танки.
1941 р. —
на радянсько-німецькому фронті під час бою загинув Віктор Костянтинович Томілін (1908-1941) – композитор, музичний педагог, що народився у Бердичеві. Віктор Томілін отримав музичну освіту в Київській музичній консерваторії. Популярністю користувались його пісні, серед яких "Пісня про Тельмана" (1934), "Пісня радянських моряків" (1937, обидві – на слова Є.І. Ривіної), "Пісня Народного фронту" (слова Е. Вайнерта, в перекладі В.Б. Азарова, 1937), "Пісня про Долорес Ібарурі" (1937). З початком Великої Вітчизняної війни Віктор Томілін, як справжній патріот, добровільно записується в училище молодших лейтенантів і вже в листопаді направляється у діючу армію, в район Невської Дубрівки — одну з гарячих точок Ленінградського фронту. Тут в одній з атак радянських військ і склад голову 32-річний композитор. Пісенна творчість Віктора Томіліна увійшла в історію музичної культури як одне з яскравих явищ 30-х років XX ст. і вплинула на подальший розвиток патріотичної пісні.
У четвер, як і планувалося, 422 народні депутати України прийняли присягу, давши таким чином старт новій каденції парламенту. Автоматично, всі мешканці 63-го округу у цей день залишилися без свого депутата — Анжеліка Лабунська, обрана у цьому окрузі у 2012 році, склала свої повноваження. Натомість, остаточна доля нового депутата досі не вирішена.
Тема сміття в нашому місті не втрачає своєї актуальності. Минуло вже два роки після перших обговорень впорядкування тарифів на вивезення твердих побутових відходів та громадських слухань на цю ж таки тему. В результаті обговорень, кінцевий тариф за вивезення сміття, ухвалений у 2013 році, становив 7 гривень 20 копійок з однієї людини, що проживає у багатоквартирному будинку.
28 листопада в Бердичівському навчально-реабілітаційному центрі для дітей з особливими потребами «Насіння Надії», відбувся концерт до Міжнародного дня інваліда, в якому взяли участь вихованці центру, батьки, волонтери та просто небайдужі мешканці нашого міста.
Бердичівляни люблять називати своє місто містом чотирьох культур, маючи на увазі те, що в ньому мирно уживаються культури чотирьох великих народів. Але, якщо простежити за діями місцевих радикалів, вони таки хочуть залишити місто взагалі без пам’ятників. А без них, яка вже тут культура? Адже за радянської влади «ліпили», в основному, пам’ятники Іллічу да полум’яним революціонерам. А, оскільки суспільно-політичний лад змінився, у місті з’явилося чимало людей, охочих зруйнувати всі «символи тоталітаризму». У райцентрі знесли вже трьох «Ильичей» і пам’ятник Фрунзе. Тепер «істинним патріотам» міста муляє очі пам’ятник герою громадянської війни Григорію Котовському.
У п’ятницю, 28 листопада, учні Бердичівської загальноосвітньої школи №11 мали нагоду зустрітися з героями нашого часу – учасниками антитерористичної операції на Сході України. Завдяки мужності українських військових ми бачимо жахіття війни лише по телевізору та ведемо звичний спосіб життя: працюємо, навчаємось, при нагоді – святкуємо, словом – робимо усе те, що чого звикли. Для нас наче нічого і не змінилось: на вулицях нашого міста не чути вибухів та пострілів… Єдине – чи не у кожній сім’ї, там, на пекельному Сході, за оцей спокій удень і вночі проливають кров рідні та близькі люди. Певно саме через те, що ми відчуваємо підтримку і захист наших бійців, урок мужності, проведений у школі, носив назву «Ти вірою, правдою служи, щоб ми спокійно спати могли». 
У ніч з понеділка на вівторок, 2 грудня о 01:14 на пункт зв’язку 9-ї Державної пожежно-рятувальної частини Бердичівського району надійшло повідомлення про пожежу в селі Бистрик по вул. Крупська, 22. Вогонь помітили сусіди. Саме вони і зателефонували на «101». Черговим диспетчером відразу направлено до місця пожежі чергове відділення 9-ї ДПРЧ м. Бердичева.
Проект «Безпілотник» від ініціативної групи, очолюваної Олександром Нехворовським, підійшов до фіналу: не так давно, передаючи бердичівським артилеристам безпілотний літальний апарат, приватний підприємець, депутат обласної ради Нехворовський оголосив про збір коштів на спеціальний автобус, що слугував би центром керування безпілотником. І ось, зумівши назбирати потрібну суму, підприємці таки придбали машину, переобладнали її та віддали у розпорядження 2-го дивізіону 26-ї Бердичівської артбригади.
«Junior Battle» у Бердичеві: зроби мені хіп-хоп!
Через півроку після геройської смерті нагорода знайшла родину загиблого рятувальника: до Бердичева зі столиці привезли орден «За мужність» ІІІ ступеня, що мали вручити членам сім’ї вертольотчика Руслана Редькіна.
Тема сміття в нашому місті не втрачає своєї актуальності. Минуло вже два роки після перших обговорень впорядкування тарифів на вивезення твердих побутових відходів та громадських слухань на цю ж таки тему. В результаті обговорень, кінцевий тариф за вивезення сміття, ухвалений у 2013 році, становив 7 гривень 20 копійок з однієї людини, що проживає у багатоквартирному будинку.
