У вівторок, 7 жовтня, у Бердичеві було гамірно, а комусь — весело, хоча значна частина містян, які дізналися про загибель у битві за донецький аеропорт нашого земляка, перебували у траурі. Цього дня до Бердичева завітали учасники “Автомайдану”, більшість їхніх автомобілів були із київськими номерами. Серед прибулих до Бердичева столичних гостей, активністю вирізнявся Сергій Коба — кандидат у народні депутати України по 96-му округу (Київська область).
У понеділок від воріт 26-ї Бердичівської артбригади вирушив багатомісний автобус, який повіз у зону антитерористичної операції наших артилеристів. Ці бійці — не новачки на війні, перебували там по кілька місяців, а додому приїхали у короткотермінову відпустку. З незрозумілих причин, ні про приїзд, ні про від’їзд наших солдат у місті практично нічого не було відомо. Все б так і залишилося, якби не рідні військових.
Це не покажуть по бердичівському телевізору. Виявляється, вчора в Бердичеві був герой полковник Мамчур. Це той полковник, який під прапором України повів своїх людей на російських вояків у Криму. Він разом з житомирськими чиновниками відвідав бердичівський госпіталь. Там були поздоровлення і концерт. Там же був Ревега, якого знімав Вік для реклами. І напевно Ревега задумав знятися з Мамчуром і попросив його про це. Самого питання люди не чули. А ось відповідь героя регіоналу Ревега почули ті, хто був поруч. Полковник сказав тихо Ревега: «Іди нахер, за таких гандон як ти вже пів України просрали». Ревега помінявся в обличчі і швиденько втік з госпіталю, не чекаючи кінця концерту.
Житель Андрушевского района Житомирской области Роман Огурковский, служивший в 26-й бердичевской бригаде, находится на больничной койке еще с весны. Тогда 13 мая во время учений возле Геническа Херсонской области в результате взрыва САУ погибли двое военных из Житомирской области. Роман Огурковский выжил, но получил ожоги 85% тела. Врачи долгое время не давали никаких гарантий на то, что Роман будет жить. Вопреки этому, он перенес десятки сложных операций, а в последние месяцы, на удивление врачей, начал делать большие успехи – он пытается двигать руками, самостоятельно вставать и даже ходить.
у Бердичеві помер Кучеров Франц Якович (1908-1972) – учасник радянсько-фінської війни 1939-1940 рр., Герой Радянського Союзу. Свій подвиг Франц Якович здійснив під час боїв у Фінляндії: командир взводу 90-го саперного батальйону 100-ї стрілецької дивізії, молодший лейтенант Франц Кучеров 1-5 лютого 1940 року під час прориву укріпленого району противника на південно-східному напрямку міста Вііпурі (нині місто Виборг, Ленінградська обл., РФ) підірвав два ворожі доти. В березні місяці 1940 року був виданий Указ про присвоєно йому звання Героя Радянського Союзу. Похований Франц Кучеров у Бердичеві у північній частині військового кладовища по вулиці Пушкіна, 105.
1925 р. —
цього дня стан бердичівського кармелітського монастиря обстежила місцева комісія. Висновки комісії були невтішними:
"…2. Становище цього історичного пам'ятника катастрофічне і ось чому: а) розвалюються стіни фортеці та башти, б) повикидано й валяються гармати, в) позбивано й валяються фрагменти ліпки, г) цегла середньовічних будівель підводами розвозиться міщанами, д) в склепах ті міщане добувають собі глину як будівельний матеріял і т.п.". На підставі матеріалів комісії та доповідної записки, підготовленої науковцем Тодосом Мовчанівським, Бердичівський Окрвиконком прийме рішення
"...монастир Босих Кармелітів зі всією територією, костьолом, помешканнями та майном лічити підлягаючими рішучій охороні збоку окружної інспектури наросвіти". Наступного року в будівлях монастиря буде відкрито соціально-історичний музей. Ще через два роки територію колишнього кляштора, обмежену його мурами, загальною площею три з половиною квадратних кілометри, оголосять державним історико-культурним заповідником.
1923 р. —
у двоповерховому приміщенні, що розташоване по вулиці Червоній, засновано бердичівську трудову школу №7 з українською мовою викладання. На момент відкриття школа мала 9 класних кімнат, в них навчалося 202 учня. Перший випуск трудової школи №7 відбувся у червні 1926 року.
1895 р. —
у Бердичів приїхала комісія на чолі з професором С.Г. Войславом, яка при участі інженерів, а також членів товариства по влаштуванню в Бердичеві водопроводу, здійснила огляд декількох місць, найбільш зручних для виконання розвідок і влаштування артезіанських криниць. Через декілька років – у жовтні місяці 1898 р. – на основі цих досліджень у місті з'явиться водогін, який побудувало акціонерне товариство "Общество Бердичевского водоснабжения".
1809 р. —
власник містечка Бердичева князь Матвій Радзивілл на північній окраїні містечка влаштував своїм коштом лікарню на 30 осіб з усім необхідним обладнанням. За його клопотанням імператор Олександр I дозволив назвати цю лікарню на честь Великої княгині Єлизавети Олександрівни. По закінченні будівництва та придбання всього необхідного обладнання саме цього дня лікарня була передана до відомства Приказу громадського призріння (
Приказ громадського призріння — установа в царській Росії, що відала закладами, утримуваними на громадські кошти, наприклад, дитбудинками, лікарнями, богадільнями і т. ін.). Будівля Єлизаветинської лікарні проіснує до середини XX ст., саме на землях, що вона займала, вже у радянський період буде сформовано комплекс будівель лікарняного закладу, відомого нині як Центральна міська лікарня.
1593 р. —
в інвентарі маєтків Тишкевичів, датованому 7 жовтня 1593 року, з'являється писемний опис міста Бердичева:
"Город новооседлый Бердичев (під терміном
"новооседлый" тут слід розуміти як
повторно заселений),
находящийся на реке Большая Пята, в котором повинностей никаких нет, ибо дана ему воля этим летом. В том местечке замок на городище, в котором построены: спереди над вратами башня, в стене 4 светлички и 6 домиков, на горке зал построен большой, пекарня, сени, коморы, напротив сеней начали строительство башни. Городище стенами обставлено, вокруг замка пригород. Возле замка гребля, став, млын с четырмя колесами, который орендует до 1599 года за 100 коп в год еврей". З інвентарного опису також відомо, що Федір Тишкевич на двадцять років звільняє селян-переселенців від податків. Саме тут, згідно історичної карти Київської Руси, яку склав історик Леонід Махновець (1919-1993), проходив торговий шлях із Києва на захід. На думку археолога-дослідника Тодосія Мовчанівського (1899-1938), Бердичів виник навколо митниці на одному з шляхів, який зв'язував королівство Польське з Україною.
А для того, щоб міський голова міг особисто переконатись в цьому і влаштовують вже кілька років підряд своєрідні оглядини. Так, минулої п’ятниці на плацу підприємства «Бердичівкомунсервіс», що знаходиться по вулиці Чуднівській, 156 вишикувалась вся наявна техніка цього підприємства, а також трактори та машини інших комунальних підприємств, які будуть приймати участь в роботах по прибиранню снігу, посипанню доріг та інших зимових турботах комунальників.
Пока бердичевские рыги цепляются когтями за власть, чтобы сохранить свои деньги и положение, чтобы иметь возможность и дальше дерибанить наш город, в войне на Востоке гибнут лучшие парни Бердичева. 5 октября в бою за аэропорт Донецка погиб 29-летний бердичевлянин, десантник из 95-й бригады Сергей Сидлецкий, позывной «Гризли».
В ногу з часом – з паперової податкової накладної на електронну Відповідно до змін, внесених до ст. 201 Податкового кодексу України, скасовуються податкові накладні на паперових носіях. Зокрема, встановлюється норма, згідно з якою платник ПДВ зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Гроші були завжди потрібні людям, аби задовільняти свої потреби. Для вирішення проблеми грошей були придумані комерційні банки, але не всім мешканцям міста подобається брати кредит в банку та вертати гроші з процентами. Інша справа магазин. Пришов, обікрав, гроші є. Але й тут є свої «моменти».
у місті Харків (на той час – столиця Радянської України) у робітничій родині, де виховувалось троє дітей, народився Гопта Анатолій Михайлович – військовослужбовець, кадровий офіцер. Анатолій Гопта все життя присвятив військовій справі: навчався у Київському Суворовському військовому училищі, закінчив Проскурівське (Хмельницьке) танкове училище, військову службу проходив у Польщі, Чехословаччині, у СРСР. У 1975 році підполковник Анатолій Гопта стає начальником 343-ї окружної школи прапорщиків, яку створили в Бердичеві у 1972 році. Школа на той час готувала молодих прапорщиків за 16 спеціальностями. Анатолій Гопта очолює школу впродовж наступних дванадцяти років – найдовший термін серед його попередників та наступників. За вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста, активну участь у житті територіальної громади міста та з нагоди ювілею – 575-ліття від року заснування Бердичева рішенням Бердичівського міськвиконкому за №479 від 18 серпня 2005 року Анатолію Михайловичу Гопті присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".
1908 р. —
у Бердичеві біля 12 години ночі зафіксовано землетрус силою п’ять балів за шкалою Ріхтера. Епіцентр землетрусу знаходився в області Вранча (Карпати, Румунія), де сила його становила біля 7 балів. Землетрус охопив Румунію, Болгарію, південно-західну Росію та Польщу. До речі, незвично сильно землетрус відчувався у Житомирі: люди падали з ліжок, бився посуд, перекидались меблі. Цікаво, що цього ж дня, але вже 2013 року, Румунію знову трусило – тут зафіксовано землетрус тою ж силою у 5 балів, але у Бердичеві його вже не відчули.
В Бердичеве Житомирской области спасатели оказывали помощь мужчине, которого привалило землей. Об этом Житомир.info сообщили в пресс-службе управления ГСЧС в Житомирской области.
4 сентября, в 15:20, на пункт связи 9-й пожарно-спасательной части города Бердичев поступило сообщение о том, что мужчине, который оказался под земельным завалом, нужна помощь.
И пока жители города Бердичева размышляют над вопросом, вынесенным в заголовок, УНИАН информирует: До Алчевська Луганської області прибули 8 машин з логотипом «Сбербанк России», вірогідно, з грошима. Про це кореспонденту УНІАН повідомив керівник громадської організації Громадянська ініціатива «Права справа» Дмитро Снєгирьов.
ДО УВАГИ НАСЕЛЕННЯ МІСТА! Згідно інформації начальника Козятинської дистанції колії О.В.Старушка в період з 06 до 11 жовтня 2014 року на залізничному переїзді 30 км будуть виконуватись роботи по середньому ремонту стрілочних переводів в межах ст.. Бердичів та середньому ремонту колії на перегоні Михайленки – Бердичів парної колії. Рух непарних та парних поїздів буде здійснюватись по непарній колії, внаслідок чого можуть виникати затримки в руху автотранспортних засобів через залізничний переїзд 30 км перегону Михайленки – Бердичів, що знаходиться в місті Бердичів по вулиці Житомирська.
Храм на честь ікони Божої Матері «Цілителька» відзначив своє престольне свято. Три роки тому ошатна дерев’яна церква на території Центральної міської лікарні була збудована за власний кошт бердичівським підприємцем та меценатом, депутатом обласної ради Олександром Ревегою.
Вищий адміністративний суд України зобов'язав Центральну виборчу комісію зареєструвати колишнього генерального прокурора Святослава Піскуна кандидатом у народні депутати від партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна". Про це повідомив прес-секретар ЦВК Костянтин Хівренко. Він нагадав, що спочатку ЦВК відмовила Піскуну в реєстрації, оскільки той не проживав в Україні останні 5 років. Піскун оскаржив рішення комісії у Київському апеляційному адмінсуді, який прийняв рішення на його користь.
Нашел в интернете рассказ человека о том, как сражаются украинские солдаты, обороняющие донецкий аэропорт. Если брать во внимание, что рассказ выложен на антиукраинском сайте, а сам автор непрозрачно намекает, что является сторонником террористов из ДНР, то можно представить, что успехи украинских солдат еще больше, чем описано. Взято отсюда http://m2-ch.ru/po/res/6182069.html#6182728. Орфография автора сохранена.
Честно говоря, такое количество людей на центральной площади Бердичева, пришедших послушать лидера политической партии, я видел очень давно. Лишь Тимошенко и Янукович, в свое время, собирали в нашем городе такую массу людей на свои выступления. Да и то, тогда в Бердичев свозили на автобусах людей со всей области, а гости держали в руках идиотские плакаты с названием своего населенного пункта, чтобы выступающие могли видеть, как хорошо работают штабы в области. С приездом и выступлением Олега Ляшко такого не было – никаких обязаловок и разнарядок по коммунальным предприятиям, никаких «гостей». Только бердичевляне, 90% симпатики лидера Радикальной партии Украины.
Депутат Житомирської обласної ради Нехворовский був обраний від партії Всеукраїнська Чорнобильська Народна Партія "За добробут та соціальний захист народу", яка разом з регіоналами в обласній раді грабувала Житомирську область, підтримуючи смотрящих Януковича. Тільки на початку грудня, злякавшись народного гніву Майдану, щури з фракції Всеукраїнської Чорнобильської Народної Партії «За добробут та соціальний захист народу» у Жітомірській обласній раді ухвалили реішення про вихід із більшості у віщому законодавчий органі Житомирщини.
У рамках акції «Гади лізуть у Раду» Автомайдан вранці 7 жовтня приїхав до будинку підприємця Олександра Ревеги у селі Гришківці Бердичівського району.
А для того, щоб міський голова міг особисто переконатись в цьому і влаштовують вже кілька років підряд своєрідні оглядини. Так, минулої п’ятниці на плацу підприємства «Бердичівкомунсервіс», що знаходиться по вулиці Чуднівській, 156 вишикувалась вся наявна техніка цього підприємства, а також трактори та машини інших комунальних підприємств, які будуть приймати участь в роботах по прибиранню снігу, посипанню доріг та інших зимових турботах комунальників. 
