Адже на минулих вихідних старезні дерев’яні рами з численними залатаними шибками поміняли на сучасні металопластикові склопакети. Можливо, цей факт і не заслуговував би на згадку в пресі, якби не величезні розміри цих «віконець». Саме тому довелось довго і ретельно відбирати виконавця цих непростих робіт, і навіть проводити спеціальну експертизу.
Чергова сесія Бердичівської районної ради відбулась минулої п’ятниці синхронно з такою ж сесією депутатів Бердичівської міської ради. Але, на жаль, крім спільного часу проведення депутатських зібрань, нічого, що могло б поєднати, народних обранців сусідніх територіальних громад на кшталт нещодавньої спільної ратифікації угоди з ЄС, в Бердичеві не відбулось. Оскільки, про перебіг міської сесії річ іде в сусідньому матеріалі, то я зупинюсь детальніше на розповіді про районну раду, депутатом якої являюсь вже четвертий рок поспіль.
на міському стадіоні "Шкіряник" відбулась міжрайонна Спартакіада "Здорова нація" та всеукраїнський танцювальний конкурс "МАЙDAH’S". Завдяки цій події Бердичів потрапив до Книги рекордів України - виявилось, що найбільш популярним видом спорту на Житомирщині є футбол. Юнаки з Бердичівського, Андрушівського, Попільнянського та Ружинського районів виявили бажання взяти участь у спартакіаді та утворивши 81 команду. Для проведення змагань стадіон поділили на вісім футбольних міні-полів, де одночасно грало 16 команд. Саме завдяки такому масштабу футбольних баталій Бердичів і увійшов до Книги рекордів України, потрапивши у номінацію "Наймасовіші змагання з міні-футболу на одному футбольному майданчику". Відповідне підтвердження — диплом за підписом головного редактора Книги рекордів України Оксани Сніцарук — вручив організаторам для передачі у бердичівську мерію представник "Книги" Валерій Жерновський. Детальніше...
2001 р. —
міському Будинку дитячої творчості присвоєно ім'я Олександра Разумкова (1959-1999) – уродженця Бердичева, що тривалий час працював на різний керівних посадах державного рівня. Також цього дня на стіні Будинку відкрито меморіальну дошку на честь Олександра Разумкова з присвятним написом та профілем відомого діяча. Відкривали меморіальну дошку міський голова Олексій Хилюк і близький друг та послідовник Олександра Разумкова, голова аналітичної групи Ради Національної Безпеки і Оборони України Анатолій Гриценко. Детальніше...
1998 р. —
згідно рішення №39 Бердичівської міської ради дитячий садок №11 "Барвінок", що розташований по вулиці Котовського, 53, з відомства Міністерства Оборони України передано до комунальної власності міста.
1990 р. —
у парку культури і відпочинку шкіроб'єднання ім. Ілліча відбувся мітинг громадськості міста. На мітингу була оприлюднена інформація про створення у Бердичеві міського осередку нової суспільно-політичної організації – Народного Руху України.
у Бердичеві в актовому залі районної державної адміністрації розпочала свою роботу міжнародна науково-краєзнавча конференція "Бердичівська земля у плині часу", присвячена 150-річчю від дня народження класика англійської літератури Джозефа Конрада (Джозеф Теодор Конрад Коженьовський, 1857-1924). Впродовж двох днів науковці та краєзнавці з багатьох областей України, ближнього та далекого зарубіжжя представляли свої матеріали з історії Бердичева та бердичівського краю від часів заселення краю та до сьогодення. По результатам роботи міжнародної конференції побачив світ двотомний науковий збірник матеріалів "Бердичівська земля у плині часу" (головний редактор М.Ю. Костриця), виданий в Житомирі у видавництві М. Косенко. Детальніше...
1992 р. —
у суботній день на кладовищі села Осикове у присутності багатьох селян відбулось відкриття увінчаного Хрестом пам’ятного знака землякам, які були репресовані у 1937 році. З цієї нагоди відбувся мітинг, на якому виступили голова виконкому Осиківської сільської Ради А.С. П'ятниківський та син репресованого у 37-у році А.А. Солотвінського. Пам'ятний знак із викарбуваними на меморіальній плиті 23-а прізвищами осиківчан освятили священики православної Свято-Миколаївської церквиотець Григорій та римо-католицького костьолу Святої Варвариотець Бернард.
1987 р. —
у вересні місяці бердичівське спеціалізоване професійно-технічне училище №4 переходить в новий навчальний комплекс, що збудований в Бердичеві по вулиці Шелушкова. Навчальний комплекс розрахований на 720 учнівських місць, де передбачено 20 навчальних кабінетів та 8 майстерень, їдальня на 250 місць, спортзал розміром 12 × 24 м, бібліотека на 50 місць, гуртожиток на 468 місць.
Бердичевское информационное пространство взорвала новость об ограблении редактора газеты и одноименного сайта «Бердичівські новини» Виталия Березовенко. Неизвестные преступники, воспользовавшись тем, что Виталий Березовенко был на встрече с информатором и получал у него, как он сам утверждает, важную информацию о событиях в политической жизни Бердичева, вскрыли автомобиль «Таврия» и похитили фотоаппарат, диктофон и планшет.
Эту статью можно было начать пафосным вступлением: ой, что-то то не так в Бердичеве, ой ей ей, где Конституция… Но в Бердичеве все так. Это просто журналисты бердичевские еще умеют удивляться тому, как в нашем городе с туши мудрого самодурства и толерантной безнаказанности иногда сползает тонкая вуаль «европейских ценностей гражданского общества». Ну, у журналистов работа такая, «уметь удивляться», а жители города уже давно ничему не удивляются. Традиция у нас такая, бердичевская.
Мы уже сообщали нашим читателям, что в ходе дискуссии в коридоре, посвященной нашей моментам городской жизни и воспитанию подрастающего поколения, исполняющая обязанности главного бухгалтера медколледжа Лужецкая Алена Викторовна сделала заявление о преступлении, которое совершается (совершалось?) в бердичевском военкомате. Женщина заявила, что в бердичевском военкомате продают американскую тушенку, вероятно полученную в качестве помощи украинской армии.
Як би нам не здавалося, але наше життя складається із випадковостей: випадкових зустрічей, слів, дій. Проте, рано чи пізно, всі ці випадковості призводять до закономірності: дружби, пронесеної через роки, нової посади, зростання доходу або зубожіння, трагедій та найбільших досягнень... Інколи ці закономірності — нами домислені, інколи — підкреслені фактами.
Наразі довелося зіштовхнутися з кількома, на перший погляд, випадковостями-закономірностями. Тому робити жодних передчасних висновків не буду. Життя все розставить на свої місця. Але...
Таку інформацію озвучила співробітниця бердичівського медичного коледжу у присутності міських ЗМІ, громадських активістів та правоохоронців. Протягом двох з половиною години очікування під одним з кабінетів навчального закладу, де проходило засідання комісії, що розглядала законність звільнення студента Олексія Мамчура, між присутніми точились розмови, які переростали в дискусії, коли до обговорення долучались співробітники закладу.
Черговий скандал в Бердичівському медичному коледжі набирає обертів. Всі ми пам’ятаємо палкі дебати між Самообороною Бердичева та району та керівництвом закладу з приводу звільнення з посади директора Володимира Клименюка, що відбувались весною цього року. Тоді, кожна з сторін конфлікту залишилась при своїх інтересах і на якийсь час все стихло. Після всіх вищезазначених подій, директора коледжу фактично ніколи не можна застати на робочому місці – він то у відпустці, то на лікарняному, то у відрядженні….
Сьогодні. Близько 13.00 на перехресті вулиць Житомирська та Короленка сталась дорожньо-транспортна пригода за участю маршрутного таксі. Правда, слідувало воно не по маршруту, і без людей. Можливо, саме через це ніхто в ДТП не постраждав. Зате постраждали автомобілі.
у приміщенні редакції газети "РІО-Бердичів" пройшла презентація краєзнавчої книги "Преса Бердичева в контексті подій XIX-XXI ст.". Автор книги – педагог гуманітарної гімназії №2, краєзнавець Мілада Вікторівна Мартинюк. У книзі вміщено інформацію про всі періодичні видання, що видавались чи видаються у Бердичеві. А таких, згідно дослідження авторки, було у нашому невеличкому Бердичеві більше 90 найменувань (лише на єврейській мові – 11 найменувань). Детальніше...
2008 р. —
у Бердичеві російською кінокомпанією "Пирамида" проводяться зйомки художнього фільму під робочою назвою "Батя" (в прокаті, який розпочався у 2009 році, фільм отримав назву "В Париж!"). Режисер-постановник фільму – Сергій Крутін, у головній ролі задіяний популярний російський актор Юрій Степанов. Дія фільму проходить у 1968 році в СРСР, в основі сюжету – непрості відносини батька і сина. Основні епізоди фільму знімали на вулиці Карла Лібкнехта (нині вулиця Європейська), яку спеціально для цього привели в антураж 60-х років минулого століття, та на машинобудівному заводі "Прогрес". Цікаво, що середній вік команди, яка робила фільм – 30 років (тобто, фільм про СРСР зняли молоді люди). Також Юрій Степанов не мав грати у цьому фільмі, оскільки був зайнятий на інших зйомках. На головну роль планувався інший актор, але за два дні до початку зйомок фільму він раптово погодився на цю роль. Детальніше...
1995 р. —
у недільний день на території парку культури та відпочинку відкритого акціонерного товариства "Шкіроб'єднання ім. Ілліча" за ініціативи керівництва бердичівського шкіроб’єднання та, зокрема, генерального директора Олександра Клекоти, пройшов багатогалузевий осінній ярмарок "Бердичівські торги-95", присвячений Дню міста Бердичева (цього року День міста відзначали напередодні – у суботній день 23 вересня). Участь у ярмарку взяли численні підприємства як Бердичівського, так й інших районів області, сусідів вінничан, хмільничан, киян та багато інших. Окрім власне торгівлі порадували присутніх на ярмарку жителів міста своїми концертами артисти Житомирського драматичного театру, співаки та музиканти білоруського ансамблю "Сябри". Детальніше...
1991 р. —
згідно з постановою Кабінету міністрів України №227 "Про заходи щодо виконання закону України "Про підприємства та організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України", з дозволу Кабінету Міністрів України від 25.11.1991 р. №22826/33 "Про передачу вузів і технікумів до системи Мінвузу України" та наказу виконуючого обов’язки міністра вищої освіти України №231 від 28 листопада 1991 року Бердичівський машинобудівний коледж прийнято до системи Міністерства вищої освіти України (згодом Міністерство освіти та науки України).
1944 р. —
у селі Лівчиці Городицького району Львівської області народився Ковалко Михайло Петрович (1944-2012). Михайло Ковалко тривалий час працював у нафтогазовій промисловості, з настанням незалежності України йому доручають сформувати комітет нафти і газу. У 1992-1995 рр. та 1997–1998 рр. він очолює Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України. У 1996-1997 рр. Михайло Ковалко – голова Державного комітету України з енергозбереження. У 1998 році Михайло Ковалко обирається депутатом до Верховної Ради України по одномандатному виборчому округу №65 (Житомирська область: Бердичів та район, Андрушівський, Попільнянський та Ружинський райони). Впродовж наступних років депутат допомагав вирішувати місту численні соціально-економічні проблеми Бердичева. Рішенням виконкому міської Ради за вагомий внесок у вирішенні соціально-економічних проблем територіальної громади міста Бердичева народному депутату України Ковалку Михайлу Петровичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева" (2000).
Оголошено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги. Заяви для проходження конкурсу приймаються Головним управлінням юстиції у Житомирській області, а також всіма районними, міськрайонними, міським управліннями юстиції до 15 жовтня 2014 року.
Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердичівської міської ради повідомляє:
Відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України № 261 від 27.03.2013 р. просимо в термін до 15 жовтня 2014р. звернутися для написання заяви на виділення путівок для санаторно-курортного лікування на 2015 рік.
у вересні місяці в Бердичеві з'явився перший номер нової міської газети для жінок та про жінок під назвою "Бердичівлянка". Засновник газети – ПП "Тонян", тираж першого номера становив 5 тисяч екземплярів. Газета виходить два рази на місяць, "Бердичівлянка" орієнтована переважно на жіночу читацьку аудиторію, нагадуючи по тематичній насиченості провідні жіночі видання.
1994 р. —
рішенням виконкому міської Ради №532 від 22.09.1994 р. за велику роботу по патріотичному вихованню молоді та соціальному захисту людей похилого віку ветерану Великої Вітчизняної війни Айвазову Григорію Калустовичу (1904-1998) присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Григорій Айвазов народився у місті Армавір Азовсько-Чорноморського краю (нині Краснодарський край, Росія), у травні 1951 року кадровий військовий прибув у Бердичів, де обіймає посаду начальника штабу 32-ї гвардійської механізованої Бердичівської ордена Богдана Хмельницького дивізії. По звільненні в запас тривалий час очолював штаб Цивільної оборони при Бердичівському міськвиконкомі, очолював раду ветеранів партії комуністів (до 1975 року). Вже перебуваючи на заслуженому відпочинку, Григорій Калустович активно займається громадськими справами, проводить виховну роботу серед молоді. Помер Григорій Калустович Айвазов 18 березня 1998 року, похований у місті Бердичеві на міському кладовищі у секторі почесних поховань.
1937 р. —
постановою ЦВК СРСР з частин Вінницької та Київської областей утворено Житомирську область, а Бердичів стає одним з районних центрів новоутвореної області. В результаті цих адміністративних перетворень в країні відбувся перехід на триступеневу систему управління (центр – область – район). По результатам цієї реформи стає зрозумілим, що міській раді не зовсім зручно одночасно керувати як Бердичевом, так і багатьма населеними пунктами, що входять до складу району. Тому з часом постає питання про подальше реформування адміністративного устрою – менш ніж за два роки Указом Президії ВР УРСР від 28.06.1939 р. з території Бердичівської міської ради виділено сільську зону і утворено сільський район з центром у місті Бердичів. Бердичівський район набув такої адміністративно-територіальної форми, в якій він існує і донині, а Бердичів отримав пряме підпорядкування обласному центру. Цей адміністративний устрій діє і сьогодні.
Як повідомили на своїй сторінці у соціальній мережі представники «Центру звільнення полонених», який очолює генерал Володимир Рубан, з полону у Донецьку, в рамках мирного плану Президента України Петра Порошенко у співробітництві зі Службою безпеки України, звільнено 73 військовослужбовців з різних військових частин та добровольчих батальйонів України.
Окончательное решение собачьего вопроса в Бердичеве было неожиданно презентовано на заседании исполнительного комитета депутатов городского совета Бердичева. Слово «неожиданно» использовано для обывателей, а те, кто вникал в суть проблемы, знают предисторию знаменательного события, которое войдет в анналы бердичевской политической истории.
Многие думают, что бердичевская медицина начинается с приемного отделения центральной городской больницы. В этом есть доля правда. Ведь еще не зная, какой врач встретиться на их жизненном пути при попадании в больницу, пациенты рассматривают ремонт и новую плитку на полу. Хороший ремонт внушает надежду, что в таком красивом месте работают только профессиональные медики. Понимая роль надежды в развитии городской медицины Бердичева, руководство нашего города выделило 600 тысяч гривен на реформу городского здравоохранения. В ходже реформы было реконструировано помещение, проведен высококлассный ремонт, установлено новое оборудование.
Адже на минулих вихідних старезні дерев’яні рами з численними залатаними шибками поміняли на сучасні металопластикові склопакети. Можливо, цей факт і не заслуговував би на згадку в пресі, якби не величезні розміри цих «віконець». Саме тому довелось довго і ретельно відбирати виконавця цих непростих робіт, і навіть проводити спеціальну експертизу.
Чергова сесія Бердичівської районної ради відбулась минулої п’ятниці синхронно з такою ж сесією депутатів Бердичівської міської ради. Але, на жаль, крім спільного часу проведення депутатських зібрань, нічого, що могло б поєднати, народних обранців сусідніх територіальних громад на кшталт нещодавньої спільної ратифікації угоди з ЄС, в Бердичеві не відбулось. Оскільки, про перебіг міської сесії річ іде в сусідньому матеріалі, то я зупинюсь детальніше на розповіді про районну раду, депутатом якої являюсь вже четвертий рок поспіль. 
Таку інформацію озвучила співробітниця бердичівського медичного коледжу у присутності міських ЗМІ, громадських активістів та правоохоронців. Протягом двох з половиною години очікування під одним з кабінетів навчального закладу, де проходило засідання комісії, що розглядала законність звільнення студента Олексія Мамчура, між присутніми точились розмови, які переростали в дискусії, коли до обговорення долучались співробітники закладу.
Черговий скандал в Бердичівському медичному коледжі набирає обертів. Всі ми пам’ятаємо палкі дебати між Самообороною Бердичева та району та керівництвом закладу з приводу звільнення з посади директора Володимира Клименюка, що відбувались весною цього року. Тоді, кожна з сторін конфлікту залишилась при своїх інтересах і на якийсь час все стихло. Після всіх вищезазначених подій, директора коледжу фактично ніколи не можна застати на робочому місці – він то у відпустці, то на лікарняному, то у відрядженні….
Сьогодні. Близько 13.00 на перехресті вулиць Житомирська та Короленка сталась дорожньо-транспортна пригода за участю маршрутного таксі. Правда, слідувало воно не по маршруту, і без людей. Можливо, саме через це ніхто в ДТП не постраждав. Зате постраждали автомобілі.
Як повідомили на своїй сторінці у соціальній мережі представники «Центру звільнення полонених», який очолює генерал Володимир Рубан, з полону у Донецьку, в рамках мирного плану Президента України Петра Порошенко у співробітництві зі Службою безпеки України, звільнено 73 військовослужбовців з різних військових частин та добровольчих батальйонів України.
