Наш здоров.
Украина переживает не простые времена. Мало того, что война на Востоке забирает жизни лучших сынов отчизны, так еще экономическая ситуация ухудшается. Грядущая зима на фоне обесценивания гривны и сокращения социальных выплат может стать суровым испытанием для всей страны. Грядет время большой экономии главных на подчиненных. И поэтому приятно слышать, что некоторые ответственные лидеры местного самоуправления Житомирской области своим примером показывают остальным гражданам, что готовы разделить трудности вместе с обществом. Интернет буквально взорвала новость о том, что мэр Новоград-Волынска Владимир Загривый отправил сам себя в безоплатный отпуск и продолжает исполнять обязанности городского главы БЕЗВОЗМЕЗДНО. Об этом сообщил отдел информации и связи с общественностью Новоград-Волынского городского совета.
Учора, 26 серпня у селі Садки стався нещасний випадок. Двоє мешканців села Іванківці, Бердичівського району, поїхали на роботу у село Садки, Чуднівського району. Суть роботи була в охороні саду з яблуками. Невідомо хто і навіщо видав бойову зброю двом хлопцям, один з яких Максим Баровий, член громадської організації «Честь і порядок», що зареєстрована в м. Бердичеві.
Сьогодні у бердичівському місцевому відділку УМВС відбувається прийом громадян. Прийом здійснює представник міністерства, відряджений у Бердичів підполковник міліції Голобин Михайло Мирославович, працівник ГУБОЗ МВСУ. Поспілкувавшись із працівником міністерства внутрішніх справ стало відомо , що представники МВС були відправлені по всім районам житомирської області з метою вияснення проблем, які існують у роботі міліції з громадянами. Звіти і висновки буду розглянуті у Києві, і відповідно до них приймуть рішення.
Рівно півроку минуло відтоді, якБердичів позбувся свого головного пам’ятника Леніну. Нині на центральні площі абсолютно нічого не нагадує, що ще недавно, тут стояв один із найбільших в Україні Іллічів — на його місці залишився абсолютно рівний майданчик.
Уродженця міста Сватове, що на Луганщині, засудили днями у Бердичеві до 5 років позбавлення волі за незаконне проникнення до чужого житла та згвалтування. При цьому, потерпілою виявилася жінка похилого віку.
Відверто кажучи, підготовка до виборів у Бердичеві видимо почалася десь півроку тому, хоча, фактично, процес не завершувався з моменту останнього волевиявлення. Тодішні кандидати, не зважаючи на завершення виборчої кампанії, і далі продовжували “кусати” один одного, хоч і не так очевидно. Правда, кожен в міру можливостей і свого власного бачення, демонстрував турботу про виборців. Хтось — дійсно допомагав, а хтось, взявши собі у союзники місцевих журналістів і, забезпечивши їх посадами та додатковими окладами, робив “із мухи слона”.
С чего начинаются выборы в Бердичеве, уважаемые дамы и господа? С акцентов. Умело расставленные акценты помогают стаду бежать в правильном направлении, давая возможность пастуху спокойно довести его до ворот мясокомбината. Каждому пастуху для гона нужны помощники, и наш главный пастух всея Бердичева не исключение из этого правила. Василий Мазур успешно развил город до ручки, профукав кредиты, и рассчитавшись за них с банками коммунальным имуществом, пришел к новому уровню просветления. На мой взгляд, мэр нашего города решил после развития Бердичева заняться развитием Украины.
Бійців з 26-ї артилерійської бригади, які приїздили додому у відпустку, сьогодні відправляли у зону антитерористичної операції. Міська влада, знаючи, що відпустка у бердичівських артилеристів триває 10 днів не змогла завчасно подбати про те, щоб хлопці комфортно дісталися до розташування своєї бригади, тому військові найняли вантажний бус, на який вистачило власних заощаджень. У автомобіль загрузили свої особисті речі, через це місця вистачило тільки на декілька табуреток. 30 чоловік мали їхати в зону АТО на вантажівці з 10-ма дерев’яними стільчиками.
Как стало известно «Бердичеву Деловому» из своих источников, в зоне АТО попали в плен двое военнослужащих 26 артиллерийской бригады. По версии наших источников бойцы написали рапорта на отпуск, но командование не отпускало их из-за сложной оперативной обстановки – диверсионные группы врага постоянно рыщут вдоль дорог снабжения, нападая на небольшие группы солдат и одиночные машины. Солдаты убедили командование, что они смогут самостоятельно добраться до «большой земли». Увы, не добрались.
За дорученням Президента України.
Центр звільнення полонених (ГО «Офіцерський корпус») під керівництвом Рубана В.В. публікує списки людей, за якими веде роботу з пошуку і звільнення з полону Станом на 22 серпня 2014 року. На жаль, по деяким людям інформація уривчаста і недостатня. Звертаємося до всіх громадян України, державним і громадським організаціям, Міністерству Оборони України, МВС, СБУ, КМУ, ВРУ та міжнародних організацій з проханням про допомогу в уточненні даних по вже наявним в списку людям і по тих, кого в списку немає. За багатьма людям у нас є тільки часткова інформація (немає номера частини, повних ПІБ, дати народження і т.д.)
у Бердичеві військовими частинами, вірними головнокомандувачу Південно-Західним фронтом генерал-лейтенанту Антону Денікіну, було взято під контроль телеграф, друкарні та запроваджено тимчасову цензуру. Ніяких арештів в місті Антон Денікін не проводив. Але налякані члени фронтового комітету покинули гуртожиток, де вони проживали, і ночували в приватних квартирах на околицях Бердичева.
1759 р. —
у серпні місяці в нижньому (дольньому) храмі Бердичівського костьолу Босих Кармелітів знайшов свій спочинок померлий у 1649 році у місті Любліні Януш Тишкевич, який свого часу подарував свій замок у Бердичеві та земельну ділянку під будівництво цього кармелітського монастиря. Тіло фундатора кляштору привезли ченці і поховали його у спеціальній гробниці. Тут же були розміщені склепи шляхетських родів – нащадків Тишкевичів.
Саме у ці дні ми всі стаємо свідками і творцями новітньої історії України. Від того, як ми всі боротимемося і працюватимемо залежить доля нашої країни. Велику справу роблять наші воїни і волонтери – відстоюють свободу, цілісність і незалежність нашої Батьківщини. Всі попередні роки українці пишалися і славили героїв не своєї держави, чужих героїв, іменами яких названі вулиці, міста і села нашої держави. Але прийшов час звільнитися з кайданів і перестати бути рабами «старшого брата». Наш народ є самодостатній і ідентичний, хоч сотні років нам нав’язували зовсім протилежне. Ми маємо право на свободу і мирне життя. Ніхто цього у нас не забере. Нація рабів ніколи не поставить на коліна націю нескорених.
«Ми шукаємо героїв в інших країнах та в інші часи. Насправді – вони серед нас», - зауважив міський голова Бердичева Василь Мазур на відкритті меморіальних дощок загиблим під час антитерористичної операції городянам.
Наша редакція не перестає писати про людей, які своє безкорисливою і сумлінною працею допомагають українським військовим вести боротьбу за мирне небо над Україною.
Як нам стало відомо, батько бердичівської волонтерки Олі Новаковської, бердичівлянин Новаковський Євгеній Віталійович, в минулому головний енергетик на підприємстві "Газопровід ", займається ремонтом рацій та інших приладів, які небайдужі люди надсилають волонтерам з усієї країни. Цього разу рацію подарував Тарас, житель міста Тернополя. Волонтери купили всі необхідні деталі, а Євгеній Віталійович , незважаючи на свій похилй вік, а йому 77 років, зайнявся її ремонтом. Наразі рацію вже відремонтували і передали хлопцям з добровольчого батальйону «Айдар».
26 артиллерийская бригада сражается. Доблестно и героически. Они несут потери, но гибель каждого бердичевского солдата оплачена жизнями сотен террористов и русских наемников. Они боги, боги войны! Сегодня, когда использование украинской авиации в АТО затруднено мощной системой ПВО террористов, именно бердичевские артиллеристы становятся той важной составляющей, без которой наша Победа в принципе была бы невозможной. Свои медали и ордена наши герои еще получат, забудут генералы – напомнят патриоты Бердичева. Напомнят тебе солдаты и офицеры добровольческих отрядов, которые считают огневую поддержку наших артиллеристов своим самым лучшим подарком в жизни. Ведь что может быть лучше, чем жизнь?
Вперше у житті, за багато років журналістської діяльності я не знаю ЩО писати... Відверто... Тому, що немає зараз слів, аби вірно все висловити. На своєму професійному і життєву шляху довелося побачити багато чого: і радість, і горе... Доводилося висвітлювати і вбивства, і згвалтування, і стихійні лиха, і похорон...Ми завжди намагаємося бути відособленими, якщо точніше — абстрагованими. Бо у нас така робота: люди повинні мати об’єктивну інформацію. Бо коли емоції переповнюють, про об’єктивність говорити — годі...
З 15 по 17 серпня у Запоріжжі відбувалися Міжнародні змагання з триатлону «Кубок Хортиця».
У змаганнях разом із здоровими спортсменами взяли участь і спортсмени з обмеженими фізичними можливостями. Серед останніх був і бердичівлянин Дмитро Шлапак.
Відзначимо, що згідно програми турніру, спортсмени змагалися у плаванні на 750 м, велогонці на 20 км та бігу на 5 км.