Підприємці, які торгують на кооперативному ринку Бердичева, та й чисельні його відвідувачі, давно вже звикли, що останніми роками тут постійно працюють будівельники. Так, вони не зводять хмарочоси, але ремонт східців, доріжки, навісу, паркану – це те, що покращує благоустрій ринку день за днем.
А лише для другої та третьої групи споживачів міста Бердичева, до яких відносяться бюджетні та комерційні організації, тарифи ж для населення залишаться без змін – відповідне положення було закріплене рішенням виконавчого комітету міста Бердичева на черговому засіданні, що відбулося 15 грудня о 14-00. Пропонуємо Вашій увазі повний текст даного рішення Про тарифи на оплату послуг з централізованого опалення для бюджетних установ та інших споживачів КП „Бердичівтеплоенерго”.
С каждым годом все больше и больше отдаляется от нас Великая Отечественная война, и каждой новой годовщиной победы все меньше ветеранов собирается у памятника Вечного огня, чтобы отдать дано памяти своим погибшим боевым товарищам. Опаленные войной, потерявшие свою молодость в непрерывных кровавых боях с врагом, неоднократно испытавшие боль утраты не вернувшихся с очередного сражения друзей, Бердичевские ветераны, тем не менее, не утратили своей гордой осанки и силы духа. И, несмотря на преклонный возраст, старались по мере возможности принимать активное участие в жизни города Бердичева, в воспитании молодежи, исправно посещая все мероприятия, посвященные окончанию той страшной войны, в которой они приняли участие.
вперше у Бердичеві пройшов турнір із футзалу на перехідний Кубок міського голови. Він зібрав 14 команд, до складу яких увійшли спортсмени різних поколінь: поруч з ветеранами пліч-о-пліч грали молоді футболісти. У фінальному матчі зустрілись дві команди – "Альянс-Меркурій" та "Прогрес-Спорт". Останній і виборов перемогу з рахунком 0:3.
1937 р. —
Бердичів відвідали єврейські літератори, які творять на мові ідиш: поет Іцик Соломонович Фефер та письменник Мойсей Аронський (Мойсей Аронович Зак).
Закінчення одного року та початок року нового – це завжди час для підведення підсумків зробленого та відзначення тих, хто завдяки свої невтомній праці сприяв розвитку та розбудові рідного міста. Принаймні, у Бердичеві це вже встигло стати приємною традицією, адже щороку (вже на протязі восьми років поспіль) 14 січня у актовій залі міського Палацу культури відбувається грандіозна подія, що об’єднує бердичівлян в одному спільному пориві піднесення та гордості за тих своїх земляків, які на власному прикладі показують, як потрібно любити свої місто не на словах, а на ділі. Можливо саме тому цьогорічне відзначення кращих з кращих носило назву «Люби своє місто».
И это по самым скромным подсчетам. При чем не все пострадавшие обращаются в милицию, так как считают, что найти злоумышленников невозможно. Вот на днях очередная 33-летняя бердичевлянка лишилась 5 000 гривен, пытаясь продать коляску с помощью объявления в Интернете. Схема мошенничества как всегда проста и эффективна. Буквально через день после размещения объявления на специализированном сайте в сети интернет нашелся покупатель. Все мужчину устроило, и цвет и размер коляски. А какой честный оказался, вообще с ума сойти можно!
І це не фантастика чи епізод з фільму 5-й елемент. Просто дорожньо-транспортна пригода сталась на самому вершечку мосту над залізницею, який розташований в районі м’ясокомбінату. Можливо, правильно було б писати не міст, а шляхопровід, але я виріс в цьому мікрорайоні, і з дитинства ніяким іншим чином, ніж «на мосту», «біля моста», «під мостом» ми не говорили.
З 8 по 26 січня в тринадцяти районах Житомирської області, а також у селах, які входять до складу єпархії, пройдуть вечори Різдвяних колядок. У Бердичеві такий заплановано на п’ятницю, 17 січня.
Сотрудники милиции помешали жителю областного центра доставить опасный товар по месту назначения - 9 января около полуночи на автодороге Житомир-Сквира инспекторы ГАИ остановили автомобиль «Мазда» под управлением 29-летнего жителя города Житомира. Правоохранители обратили внимание на нервное поведение водителя и разногласия в его словах во время общения и проверки документов. Поэтому гаишники вызвали на место происшествия следственно-оперативную группу райотдела.
Шум пошел по земле бердичевской! Еще бы! Ведь недавнее решение Верховного Суда Украины вселило надежду на экономию денег во многих жителей Бердичева - житель Запрожья добился, чтобы за оформление загранпаспорта нужно было заплатить лишь 170 гривен! И когда радостные бердичевляне ринулись получать загранпаспорта, то выяснилась маленькая деталь - в миграционной службе пояснили, что данное решение «про 170 гривен» не меняет… установленной ранее процедуры оформления документа!
у місті Сімферополь після важкої хвороби помер Петро Іванович Орєхов (1914-1981) – танкіст, командир танкового батальйону, визволитель міста Бердичева. У боях 24-31 грудня 1943 року та 1-5 січня 1944 року батальйон майора Орєхова знищив 16 танків, понад 40 самохідних і польових гармат, багатьох солдат і офіцерів противника. 10 січня 1944 року Петру Івановичу Орєхову Указом Президії Верховної Ради СРСР присвоєно звання Героя Радянського Союзу, йому вручено орден Леніна і медаль "Золота Зірка" (№4084). У січні 1969 року в ознаменування 25-ї річниці визволення Бердичева від німецько-фашистських загарбників постановою бюро міського комітету Комуністичної Партії України та виконкому міської Ради депутатів трудящих Петру Орєхову присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Детальніше...
1974 р. —
в Бердичеві підписано акт державної комісії про здачу в промислову експлуатацію другої черги потужностей солодового заводу на 32 тис. тонн солоду на рік. Таким чином загальна потужність солодового заводу, який випустив першу продукцію у 1959 році, досягла 52 тис. тонн солоду на рік. На початок третього тисячоліття бердичівський солодовий завод залишився єдиним діючим солодовим заводом на Україні.
1959 р. —
у Бердичеві, як і по всій країні, розпочався перший повоєнний загальний перепис населення. Безпосередньо перепис тривав 8 днів – з 15 до 22 січня, а його підсумкові звіти були опубліковані у 1963 році. Згідно даних перепису в Бердичеві станом на 15 січня проживає 53 206 чоловік, з них 23 252 чоловіки і 29 954 жінок.
1944 р. —
після визволення Бердичева від фашистсько-німецьких загарбників офіційно відновлюється навчання в освітніх школах міста. Свої двері відкрили три середні школи – №1, №2, №8; чотири семирічки – №3, №4, №5, №6; одна початкова – №7. Вже станом на 21 січня 1944 року в школах міста навчалося 1528 учнів.
1940 р. —
в селі Дашківці Віньковецького району Хмельницької області в родині колгоспника народився Дупляк Микола Степанович. Микола Дупляк після закінчення сільськогосподарського інституту отримав спеціальність "вчений зоотехнік". За направленням працював спочатку зоотехніком, потім головним зоотехніком хмелерадгоспу "Рея" Бердичівського району, яке очолював Герой Соціалістичної Праці Михайло Великий. З 1974 року Микола Дупляк – директор хмелерадгоспу "Рея". За значні успіхи, досягнуті у сфері сільського господарства, Миколі Степановичу присвоєно звання "Заслужений зоотехнік району", він нагороджений орденом "Знак Пошани", медалями, обирався депутатом Верховної Ради України (1990-1994). Рішенням Бердичівської районної ради від 23.06.2009 р. №191 Миколі Степановичу Дупляку присвоєно звання "Почесний громадянин Бердичівського району". Детальніше...
От пожара не застрахован никто. Точнее, застраховаться можно и даже нужно, только вот даже это в лучшем случае позволит Вам только хоть немного покрыть убытки, причиненные огнем, но никак не поможет предотвратить возможное возгорание. А с приходом холодов отмечается тенденция к повышению количества несчастных случаев, связанных с огнем. Вот и 10 января отличилось неприятным событием, поскольку в этот день не обошлось без пожара.
Прокуратурою області підтримано у суді державне обвинувачення у кримінальному провадженні за ч.3 ст. 368 (одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі) КК України. Вироком суду керівника сектора управління державної служби боротьби з економічною злочинністю РВ УМВС України в області засуджено до позбавлення волі.
Наше місто відоме ще й тим, що на його території до останнього часу, було багато підприємств, що займались переобладнанням автомобілів. Саме в Бердичів приїздили більшість з тих, хто хотів швидко, якісно і не дуже дорого, переробити пригнаний з-закордону автомобіль. За неофіційними підрахунками, на території міста функціонувало до сотні великих і маленьких підприємств з переобладнання, які забезпечували роботою чимало людей.
Вже не одноразово говорилося про небезпеку, яку приховує у собі лід. Та любителі риболовлі, діти і не рідко дорослі, нехтують усілякими попередженнями і правилами безпеки. У багатьох випадках це закінчується трагічно. Бідою обертаються і зусилля тих, хто поспішає рятувати, якщо останні не мають при собі елементарних засобів порятунку.
Рішення рекомендаційного характеру, адресоване залізничникам Козятинської станції, в якому йдеться про проведення ремонтних робіт на 30 кілометрі ділянки залізничної колії Михайленки-Бердичів, тобто, на переїзді по вулиці Леніна, тільки з 23.00 до 6 години ранку, зачитав присутнім на засіданні виконавчого комітету заступник міського голови Сергій Онофрійчук.
Жарти різні бувають. Наприклад, у добрі старі часи жартівник міг опинитися на лінії вогню і загинути на дуелі. Тому чоловіки були дуже ввічливі і між собою і галантні з дамами.
у Бердичеві на Привокзальній площі урочисто відкрито будівлю нового автовокзалу. Його приміщення розташоване на першому поверсі триповерхового комплексу, до якого входять продовольчий магазин, кафе, ресторан та готель. Наприкінці 2006-го року Бердичівська міська рада надала власнику споруди підприємцю Віктору Семенову дозвіл на оренду землі при умові будівництва у приміщенні комплексу автовокзалу і його безкоштовної передачі у власність міської громади.
2007 р. —
вперше в Бердичеві у міському Палаці культури ім. О.А. Шабельника відбулось урочисте відзначення перемог, здобутків, досягнень бердичівлян у 2006 році, що минув. Урочисте дійство пройшло під назвою "Славу міста творять люди". Відзначення відбулось у таких напрямках: "Бердичів – муза для митця", "Трудом славиться рід людський", "Милосердя – категорія вічна", "Його величність виробник", "Найкращі в освіті, культурі та спорті", "Пізнавай, твори, перемагай з Бердичевом". З цього часу урочистий захід з відзначення здобутків проходить щорічно.
1976 р. —
Міністерство зв’язку СРСР випустило художній маркований конверт, на якому зображено пам’ятник Григорію Котовському в Бердичеві. Напис на конверті російською і українською мовами:
"Житомирська область, м. Бердичів. Пам’ятник Г.І. Котовському". На звороті зазначено, що скульптор пам’ятника – Д. Красняк, архітектор – Ф. Грінченко. Художник поштового конверту – Л. Надточий.
1912 р. —
при головуванні міського голови І.В. Савицького в місті відбулися вибори "думського засідателя".
1904 р. —
в Бердичеві в родині лікаря народився Віктор Аронович (Аркадійович) Бєлий (1904-1983) – радянський композитор, музично-громадський діяч, лауреат Державної (Сталінської) премії, Заслужений артист БРСР (1955), Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (1956). Віктор Бєлий написав музику до таких відомих пісень, як "Орленок", "В защиту мира", "Александр Матросов" та інших. Музична спадщина Віктора Аркадійовича надзвичайно велика і різноманітна, він працював у різних жанрах. В останні роки життя написав ряд творів для різних інструментів, романси на вірші М. Некрасова, М. Лермонтова, К. Рилєєва, О. Блока. Детальніше...
1758 р. —
курфюрст Саксонії та король Польщі Август ІІІ Фрідріх дозволив кармелітам відкрити при монастирі власну друкарню, яку привезли з Австрії. Друкарня стала найбільшою в Київському воєводстві латино-польською друкарнею, її засновником став отець Юзеф (Якуб Зволінський), наставник святині протягом багатьох років. Початки книговидання "Друкарні фортеці Пресвятої Діви Марії" датовані 1760 роком. Переважна більшість друків побачила світ польською, латинською, російською, меншою мірою французькою і німецькою мовами. Зі зрозумілих причин пріоритетними були книги, що зміцнювали духовність, непорушність католицького віровчення. За роки існування типографією випущено 714 назв книг від церковно-полемічних до світських. Та особливою популярністю користувалися Бердичівські календарі, що друкувалися накладом майже 40 тисяч примірників.