«Рок-н-рол мертвий, а я ще ні», – доводив свого часу усьому прогресивному людству головний «акваріуміст» БГ. Доводив… і, судячи зі всього, добряче помилявся. Можливо, десь той і справді на ладан дихає, та лише не в Україні. Вітчизняний рок сьогодні живіший за всіх живих, і у цьому мали змогу переконатися ті, хто прийшов днями на Центральну площу Бердичева. На головній сцені дійства мали «запалювати» гурт «Оріон» та лідер відомої в Україні «Тіні Сонця» Сергій Василюк.
Що й казати, віднині Козятин у багатьох городян міцно асоціюватиметься не лише з залізницею, а й з якісним, без штучних домішок, роком.
Вікіпедія стверджує, що Оріон є одним із найпомітніших сузір’їв на небосхилі і розташований на небесному екваторі. «Оріон», котрий засяяв у Бердичеві, прописаний у сусідньому Козятині. Небесний Оріон, кажуть, містить багато яскравих зірок, а розшукати його можна за трьома надгігантами. У козятинському останніх теж було троє – фронтмен (він же гітарист) Артур Корніюк, басист Богдан Ільчук та барабанщик Ілля Мхеідзе. Грали і співали хлопці на славу… На весь Бердичів неслися і кавери на хіти відомих рок-класиків, і речі власного авторства. Дивлячись на членів гурту, доволі важко було повірити, що у такій музиці вони вже добрих років із 10. Але факт залишається фактом: ще тоді ними була написана пісня «За Україну!», і, зі слів самого Артура Корніюка, вони і думати не могли що через такий термін її слова стануть пророчими. Тож нею і закінчили свій виступ…
Не просто український, а український козацький рок презентував на Центральній лідер відомого в Україні гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк. На спеціально влаштованій зустрічі з місцевими ЗМІ Сергій, насамперед, поділився передсмаком першого побачення з Бердичевом.
Українці повинні більше вірити в себе, якнайшвидше позбуватися постколоніального й периферійного синдромів і ставати єдиною родиною, в якої одна мета – побудова щасливої України. Таким є головний меседж творчості Сергія Василюка.
Лідер «Тіні Сонця» співав для бердичівлян, за власним зізнанням, із вірою у те, що після його виступу вони підуть додому щасливішими, що, зрештою, усі труднощі буде подолано, що українці прагнутимуть не лише номінально рахуватися у представниках великої нації, а й власними силами примножуватимуть її велич. Хтозна, можливо, цю віру Сергій задекларує на наступному «Євробаченні». А що – давненько не було чути на тому справжнього українського важкого фолку.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК