Питанню боргів населення за житлово-комунальні послуги останнім часом ми приділяємо чимало уваги на своїх шпальтах. Ця тема є справді досить актуальною і стосується практично всіх, навіть тих, хто нічого не винен комунальникам. Проте, уважно спостерігаючи за тим, як уповноважені органи борються із боржниками, ми для себе відмітили ще одну проблему, яка захована значно глибше, але від того є більш гострішою. Це — взаємовідносини між батьками та дітьми.
Духовний розвиток будь-якого села, міста, області, країни в цілому визначається, насамперед, ставленням до релігії, терпимості до людей, які мають відмінне від інших віросповідання. Бердичів, у цьому сенсі, є багато в чому показовим: у нас прекрасно співіснують православна і католицька віри, іудаїзм і мусульманство, з’являються нові храми та молитовні будинки.
Хоча до парламентських виборів лишається не так вже й багато часу (вони відбудуться наприкінці жовтня), їхній подих у Бердичеві поки що мало відчутний. Єдине, на що звернули увагу більшість бердичівлян, так це поява у місті безлічі біг-бордів із обличчями відомих (і не дуже) політиків, а також збільшення кількості публікацій і трансляцій у ЗМІ стосовно тих, кого пророчать у претенденти на депутатський мандат. Основні ж баталії між нинішніми політиками, які не проти зберегти свій статус і у подальшому, відбуваються далеко від нашого міста — десь на столичних майданах та в кабінетах. Не зважаючи на певну віддаленість Києва від Бердичева, зв’язок між цими містами є дуже тісним. З одного боку, виходить, що кияни намагаються нав’язати бердичівлянам тих, за кого вони мають голосувати. З іншого боку, якраз бердичівляни і можуть певною мірою вплинути на майбутню долю нинішньої української політики.
Вже цієї суботи на Бердичів очікує подія, яка матиме надзвичайно велике значення у духовному житті не лише нашого міста, але й всієї України. Саме цього дня, після кількох десятиліть реконструкції, буде відкрито Верхній Храм Всеукраїнського Санктуарію Матері Божої Бердичівської.
За півроку Україна почне жити за абсолютно новим законодавством, яке має докорінно змінити не тільки правоохоронну та судову системи, але й, власне, внести позитивні корективи у повсякденне життя простих громадян. Принаймні, таким є задум. А як вийде насправді, можна буде оцінювати тільки після того, як ця подія станеться.
по вулиці Свердлова, 71, поряд з дитячим майданчиком магазину "Новий світ" ("Дитячий світ") священиками та прихожанами Хрестовоздвиженської парафії Української Православної Церкви (Київський Патріархат) встановлено хрест на місці будівництва тут майбутнього храму. Освятити хрест прибув архієпископ Житомирський та Овруцький Ізяслав. Разом з усіма присутніми він просив прощення у Пресвятої Богородиці і молився за щасливе майбутнє храму та його прихожан. Настоятелем майбутньої Хрестовоздвиженської церкви призначили протоієрея Геннадія Чеха.
1912 р. —
у Бердичеві народився Галицький Василь Іванович (1912-1990) – відомий вчений, фізико-географ, геоморфолог, педагог, доктор географічних наук, професор, почесний член Географічного товариства СРСР з 1985 року. Науково-дослідницька діяльність В.І. Галицького була спрямована на вивчення проблемних питань ландшафтознавства, він є автором більш як 100 наукових праць. Детальніше...
1854 р. —
майже у 100-річний ювілей першої коронації єпископ Каспар Боровський втретє укоронував ікону Матері Божої Бердичівської. Попередні корони було викрадено у 1831 році, замість них суддя Липовецького повіту Йосип Здяховський зробив нові корони, які у 1844 році посвятив та наклав отець-єпископ Михайло Півніцький. Нові корони разом з дорогоцінними окладами прикрашали ікону до Громадянської війни (1917-1921 рр.), під час якої було цілком знищено санктуарій Матері Божої Бердичівської, порізано та переплавлено срібну раму ікони, що мала вагу 75 кг., викрадено кілька тисяч коштовних дарів з великого вівтаря санктуарію.
