6 грудня в актовому залі Бердичівської райдержадміністрації відбулось урочисте засідання присвячене святкуванню Дня місцевого самоврядування. Це свято відзначається в Україні з 2000 року, в відзначається взимку тому, що Верховна Рада 7 грудня 1990 року прийняла «Закон про місцеве самоврядування».
7 грудня вся країна відзначала День місцевого самоврядування. Не відставали від країни ні в Бердичеві, ні в Житомирі. Але не для всіх святкування закінчилось по-доброму. Так, ввечері в селі Осиковому сталась ДТП за участю одного з учасників святкувань.
У нас все робиться виворіт-навиворіт. Якось так останнім часом складаються обставини. Ми вже писали про реформування швидкої допомоги, яке зараз масштабно проходить Україною і торкнулось уже й Житомирщини і Бердичева. Все-таки ніхто й досі точно не може сказати як і що проходитиме, відомо лише, що диспетчерські пункти швидкої переносяться в обласний центр.
Римо-католицька громада Бердичева 8-го грудня відзначила урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. З нагоди цього свята у верхньому храмі кляштору Босих Кармелітів відбулось богослужіння, участь у якому взяли святі отці з Житомира, Бердичева, Комсомольська та Андрушівки. Також на свято завітали представники міської влади.
Цими вихідними бердичівляни стали свідками непересічної і певною мірою історичної події – запалення ханукальної менори. Це один з головних ритуалів великого єврейського свята Хануки, свята веселощів та радості у пам’ять про диво Боже, котре сталось дуже давно, ще до нашої ери.
у Бердичеві на розі вулиць Лілії Карастоянової та Фелікса Дзержинського на стіні будинку колишнього заводу безалкогольних напоїв встановлено меморіальну дошку пам'яті жертв політичних репресій 30-х років. Саме тут у ці лихолітні часи знаходилось приміщення, в якому розташовувалось місцеве відділення НКВС. Напис на дошці: "Людино! Зупинись... Схили голову... На цьому місці в 1937-1938 рр. замучено, закатовано, розстріляно тоталітарним режимом сотні безневинних земляків. Вічна їм пам'ять!". Детальніше...
1977 р. —
в Бердичеві помер Найдін Григорій Миколайович (1917-1977) – Герой Радянського Союзу, що тривалий час проживав у нашому місті. Григорій Найдін – учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 року. У 1942 році він закінчив Челябінське танкове училище. Командир танку 5-ї танкової дивізії сержант Григорій Найдін у бою 25 червня 1941 року біля селища Рудишкес (Литва) відкрив вогонь по колоні танків противника, знищив і пошкодив близько 10-ти танків та декілька протитанкових гармат. 3 червня 1944 року йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Похований Григорій Миколайович Найдін у північно-західній частині міського кладовища. Детальніше...
1963 р. —
у Москві помер єврейський режисер, театральний діяч, педагог, перекладач, заслужений артист Узбецької РСР Ефраїм Барухович Лойтер (1889 – 1963), що народився у Бердичеві. Писав на ідиш. У 1919 році Ефраїм Лойтер стає одним з засновників та режисером єврейської театральної студії при київській Лізі єврейської культури, у Москві навчається режисурі у Є. Вахтангова і В. Мейєрхольда. У різні роки Ефраїм Лойтер працює головним режисером Державного єврейського театру (Харків), художнім керівником Одеського єврейського театру, викладає в Учбово-театральному комбінаті. Детальніше...
1924 р. —
у Бердичеві проходить перший окружний з’їзд вчителів Бердичівщини. Делегатів вітають юні піонери. Вони звертаються до вчителів з проханням допомогти в організації піонерських організацій у селах.
1921 р. —
управління народної освіти Бердичівського виконавчого комітету Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів вирішило передати 1-й Радянський театр в оренду шляхом проведення конкурсу, який було призначено на цей день. Кожен, хто бажав взяти участь в оголошеному конкурсі, повинен був попередньо подати свої умови в закритому конверті в канцелярію управління народної освіти на ім’я завідувача, в якого можна було дізнатись умови орендування.
1919 р. —
в селі Цілуйкове Білокуракинського району Луганської області у багатодітній селянській родині народився Сухоставський Павло Антонович (1919) – медик, учасник Великої Вітчизняної війни. Свій бойовий шлях лікаря Павло Антонович розпочав у парашутно-десантному батальйоні у складі 8-ї гвардійської дивізії. Воював на Південно-Західному, Воронезькому, Степовому, 2-у та 3-у Українських фронтах, у Румунії (травень 1943 року), Угорщині (грудень 1944 року), Австрії (квітень 1945 року), Німеччині (травень 1945 року). По закінченні війни Павло Сухоставський працює у Бердичеві спочатку лікарем, потім начальником медичної служби обласного госпіталю для інвалідів війни. Разом з професіоналами в білих халатах дарує колишнім фронтовикам полегшення, надію і віру у видужання. Загалом 35 років присвятив Павло Антонович наданню медичної допомоги тим, хто захищав Вітчизну. За багаторічну сумлінну працю в системі охорони здоров'я, велику героїко-патріотичну виховну роботу серед молоді міста рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради №366 від 23.06.2010 р. Павлу Антоновичу Сухоставському присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Детальніше...