Бердичевское информационное пространство взорвала новость об ограблении редактора газеты и одноименного сайта «Бердичівські новини» Виталия Березовенко. Неизвестные преступники, воспользовавшись тем, что Виталий Березовенко был на встрече с информатором и получал у него, как он сам утверждает, важную информацию о событиях в политической жизни Бердичева, вскрыли автомобиль «Таврия» и похитили фотоаппарат, диктофон и планшет.
Эту статью можно было начать пафосным вступлением: ой, что-то то не так в Бердичеве, ой ей ей, где Конституция… Но в Бердичеве все так. Это просто журналисты бердичевские еще умеют удивляться тому, как в нашем городе с туши мудрого самодурства и толерантной безнаказанности иногда сползает тонкая вуаль «европейских ценностей гражданского общества». Ну, у журналистов работа такая, «уметь удивляться», а жители города уже давно ничему не удивляются. Традиция у нас такая, бердичевская.
Мы уже сообщали нашим читателям, что в ходе дискуссии в коридоре, посвященной нашей моментам городской жизни и воспитанию подрастающего поколения, исполняющая обязанности главного бухгалтера медколледжа Лужецкая Алена Викторовна сделала заявление о преступлении, которое совершается (совершалось?) в бердичевском военкомате. Женщина заявила, что в бердичевском военкомате продают американскую тушенку, вероятно полученную в качестве помощи украинской армии.
Як би нам не здавалося, але наше життя складається із випадковостей: випадкових зустрічей, слів, дій. Проте, рано чи пізно, всі ці випадковості призводять до закономірності: дружби, пронесеної через роки, нової посади, зростання доходу або зубожіння, трагедій та найбільших досягнень... Інколи ці закономірності — нами домислені, інколи — підкреслені фактами.
Наразі довелося зіштовхнутися з кількома, на перший погляд, випадковостями-закономірностями. Тому робити жодних передчасних висновків не буду. Життя все розставить на свої місця. Але...
Таку інформацію озвучила співробітниця бердичівського медичного коледжу у присутності міських ЗМІ, громадських активістів та правоохоронців. Протягом двох з половиною години очікування під одним з кабінетів навчального закладу, де проходило засідання комісії, що розглядала законність звільнення студента Олексія Мамчура, між присутніми точились розмови, які переростали в дискусії, коли до обговорення долучались співробітники закладу.
Черговий скандал в Бердичівському медичному коледжі набирає обертів. Всі ми пам’ятаємо палкі дебати між Самообороною Бердичева та району та керівництвом закладу з приводу звільнення з посади директора Володимира Клименюка, що відбувались весною цього року. Тоді, кожна з сторін конфлікту залишилась при своїх інтересах і на якийсь час все стихло. Після всіх вищезазначених подій, директора коледжу фактично ніколи не можна застати на робочому місці – він то у відпустці, то на лікарняному, то у відрядженні….
Сьогодні. Близько 13.00 на перехресті вулиць Житомирська та Короленка сталась дорожньо-транспортна пригода за участю маршрутного таксі. Правда, слідувало воно не по маршруту, і без людей. Можливо, саме через це ніхто в ДТП не постраждав. Зате постраждали автомобілі.
у приміщенні редакції газети "РІО-Бердичів" пройшла презентація краєзнавчої книги "Преса Бердичева в контексті подій XIX-XXI ст.". Автор книги – педагог гуманітарної гімназії №2, краєзнавець Мілада Вікторівна Мартинюк. У книзі вміщено інформацію про всі періодичні видання, що видавались чи видаються у Бердичеві. А таких, згідно дослідження авторки, було у нашому невеличкому Бердичеві більше 90 найменувань (лише на єврейській мові – 11 найменувань). Детальніше...
2008 р. —
у Бердичеві російською кінокомпанією "Пирамида" проводяться зйомки художнього фільму під робочою назвою "Батя" (в прокаті, який розпочався у 2009 році, фільм отримав назву "В Париж!"). Режисер-постановник фільму – Сергій Крутін, у головній ролі задіяний популярний російський актор Юрій Степанов. Дія фільму проходить у 1968 році в СРСР, в основі сюжету – непрості відносини батька і сина. Основні епізоди фільму знімали на вулиці Карла Лібкнехта (нині вулиця Європейська), яку спеціально для цього привели в антураж 60-х років минулого століття, та на машинобудівному заводі "Прогрес". Цікаво, що середній вік команди, яка робила фільм – 30 років (тобто, фільм про СРСР зняли молоді люди). Також Юрій Степанов не мав грати у цьому фільмі, оскільки був зайнятий на інших зйомках. На головну роль планувався інший актор, але за два дні до початку зйомок фільму він раптово погодився на цю роль. Детальніше...
1995 р. —
у недільний день на території парку культури та відпочинку відкритого акціонерного товариства "Шкіроб'єднання ім. Ілліча" за ініціативи керівництва бердичівського шкіроб’єднання та, зокрема, генерального директора Олександра Клекоти, пройшов багатогалузевий осінній ярмарок "Бердичівські торги-95", присвячений Дню міста Бердичева (цього року День міста відзначали напередодні – у суботній день 23 вересня). Участь у ярмарку взяли численні підприємства як Бердичівського, так й інших районів області, сусідів вінничан, хмільничан, киян та багато інших. Окрім власне торгівлі порадували присутніх на ярмарку жителів міста своїми концертами артисти Житомирського драматичного театру, співаки та музиканти білоруського ансамблю "Сябри". Детальніше...
1991 р. —
згідно з постановою Кабінету міністрів України №227 "Про заходи щодо виконання закону України "Про підприємства та організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України", з дозволу Кабінету Міністрів України від 25.11.1991 р. №22826/33 "Про передачу вузів і технікумів до системи Мінвузу України" та наказу виконуючого обов’язки міністра вищої освіти України №231 від 28 листопада 1991 року Бердичівський машинобудівний коледж прийнято до системи Міністерства вищої освіти України (згодом Міністерство освіти та науки України).
1944 р. —
у селі Лівчиці Городицького району Львівської області народився Ковалко Михайло Петрович (1944-2012). Михайло Ковалко тривалий час працював у нафтогазовій промисловості, з настанням незалежності України йому доручають сформувати комітет нафти і газу. У 1992-1995 рр. та 1997–1998 рр. він очолює Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України. У 1996-1997 рр. Михайло Ковалко – голова Державного комітету України з енергозбереження. У 1998 році Михайло Ковалко обирається депутатом до Верховної Ради України по одномандатному виборчому округу №65 (Житомирська область: Бердичів та район, Андрушівський, Попільнянський та Ружинський райони). Впродовж наступних років депутат допомагав вирішувати місту численні соціально-економічні проблеми Бердичева. Рішенням виконкому міської Ради за вагомий внесок у вирішенні соціально-економічних проблем територіальної громади міста Бердичева народному депутату України Ковалку Михайлу Петровичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева" (2000).