З протестом до екологічної служби Житомирської області з’їхалося кілька десятків людей з Бердичева. Більшість з них – орендатори ставів. В Житомир приїхали, аби поскаржитися на інспекторів, які нібито проводять незаконні перевірки, вимагають хабарі і обкрадають орендаторів.
Згідно інформації начальника Козятинської дистанції колії О.В.Старушка з 19 по 21 листопада 2014 року з 08 год. 00 хв. до 20 год.00 хв. на залізничному переїзді 30 км будуть виконуватись роботи по заміні переїзного настилу по непарній колії на перегоні Бердичів – Михайленки.
14 листопада 2014 року минув тиждень від початку перерахунку голосів за виборчою документацією по всіх виборчих дільницях у Бердичівському одномандатному окрузі №63.
Паралельно з повторним підрахунком голосів відбулося кілька засідань Житомирського апеляційного адмінсуду, де вирішувалося питання про легітимність самого процесу, розпочатого 8 листопада.
Каждый новый год приносит нам какие-то изменения, и это закономерно, ведь без развития нет и прогресса. Вот и Государственная автомобильная инспекция намерена инициировать ряд предложений, которые будут вынесены на заседание новой Верховной рады. Пока что законопослушным автомобилистам можно не опасаться – речь идет о возвращении фото и видеофиксации нарушений правил дорожного движения, утверждении новых автомобильных номеров и ужесточении ответственности за езду в пьяном виде.
Бердичів – місто, в якому мешкають патріоти України, у ньому шанують своїх захисників, пишаються їхнім подвигом та турбуються про те, аби військові ні у чому не знали нестачі. Підтвердити цю тезу мав на меті патріотичний флешмоб, що об’єднав на Центральній площі міста небайдужих до останніх подій у країні городян. Очолювані двома організаціями – «Феніксом» та «Крилами Фенікса» – люди зібралися, аби хоча б трохи розбурхати тих, хто у спокійній рутині мирного життя забув, що на сході, як і раніш, стріляють, що калічать та вбивають славних українських хлопців та чоловіків. Зібралися, аби вчергове допомогти своєму військові, чим можуть та вкотре заявити: на відміну від східного сусіда, їм не потрібно чужого, в їхнім серці живе лише одна єдина Україна.
Несколько месяцев назад никто даже не догадывался, что махание русскими флагами и многотысячные зачастую проплоченные митинги в городах на востоке Украины приведут к широкомасштабным боевым действиям, где сегодня ежедневно гибнут люди. Чем и когда закончиться эта самая настоящая война, наверное, уже не знают даже те, кто ее развязал. Но о ситуации в зоне АТО мы ежедневно слышим из новостей или читаем в газетах, сейчас же лично мне хотелось бы затронуть тему, которая в силу разных причин почему-то не поднимается абсолютно нигде, случайно или преднамеренно замалчиваясь.
по вулиці Молодогвардійській, 1 (навпроти головного корпусу машинобудівного коледжу), на місці, де в 1941 році під час окупації знаходилось єврейське гетто, встановлено пам'ятний знак, присвячений трагічним подіям вересня місяця 1941 року. На гранітній стелі встановлено плиту з присвятним написом:
"В цьому районі в 1941 р. було розташоване єврейське гетто. Звідси пішли у вічність 30000 євреїв м. Бердичева, розстріляних фашистами". Автором ідеї та розробником пам’ятного знаку став Савелій Юхимович Вексельштейн – очільник єврейської спільноти Бердичева.
1994 р. —
у місті створено бердичівську Громадську організацію захисту прав споживачів, завданням якої є сприяння державним органам у здійсненні контролю за якістю товарів (робіт, послуг), торгівельного та інших видів обслуговування. Організація створена за ініціативою та допомогою міськвиконкому, головою громадської організації стала Лілія Федорівна Русіна, яка очолювала цю організацію більш як 15 років.
1948 р. —
цього дня перші кубометри природного газу по щойно збудованому газопроводу "Дашава-Київ" було подано до столиці України – міста Києва. Гілка газопроводу пройшла по території Бердичівського району, загальна довжина газопроводу становить 511,5 км. Селище газовиків розташувалось на східній околиці Бердичева – поряд з газокомпресорною станцією та виробничо-ремонтною базою.
1944 р. —
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року за взірцеве виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому героїзм і мужність рядовому Олександру Фадейовичу Михайлову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордену Леніна і медалі "Золота Зірка". Рядовий, кулеметник мотострілецького батальйону 69-ї механізованої бригади Олександр Михайлов відзначився в боях під час форсування ріки Дніпро. В ніч на 22 вересня 1943 року в числі перших він форсував Дніпро і сприяв подоланню ріки своїм підрозділом. В боях на букринському плацдармі (Канівський район Черкаської області) вогнем з кулемета підтримував наступ своєї роти, стійко відбивав контратаки ворога, знищив до 20-и гітлерівців. Герою не судилось дожити до дня Перемоги. На початку січня 1944 року 69-а механізована бригада приймає участь у жорстоких боях на Житомирщині. В одному з боїв за село Осикове Бердичівського району 2 січня 1944 року Олександр Михайлов пав смертю хоробрих. Похований Олександр Фадейович Михайлов у братській могилі в північно-східній частині села Осикове.