Міліція вкотре закликає громадян остерігатися телефонних шахраїв! 7 000 тисячі гривень перерахувала на рахунок невідомого жителька м. Бердичева за уявний порятунок сина. Нині правоохоронці встановлюють особу шахрая та попереджають громадян про небезпеку. Саме таку суму запросив невідомий телефонний абонент, який подзвонив на мобільний 51-річної жительки м. Бердичева і повідомив голосом сина, що знаходиться в Бердичівському міськвідділі, так як заподіяв чоловікові тілесні ушкодження та щоб уникнути кримінальної відповідальності за вчинене потрібно на вказаний рахунок, номер якого заявниця не пам’ятає, перерахувати грошові кошти.
Заголовок по Пушкину, был такой поэт в Киевской Руси. А вызвало у меня такие эмоции скромное письмо областной прокуратуры в адрес газеты «Бердичев Деловой». Письмо прокуратуры мы уже опубликовали, вот его полный текст: http://www.berdichev.biz/content/view/12382/1/ А предистория появления этого лучика света для погрязшего в коррупции Бердичева такова. На сайте Бердичевликс была опубликована статья Корупція кугутів Бердичева: як ##### Березовенко газети у лікарні продає , в которой авторы обвиняли кума мэра Бердичева Виталия Березовенко в построении коррупционной схемы, в ходе которой он организовал незаконную продажу частной газеты в учреждениях медицины и образования Бердичева. Естественно, вся прибыль от «ненавязчивого бизнеса» шла в карман кума мэра Бердичева Березовенко. Как говорится «За Мазура всех грязью поливай, а про карман свой не забывай».
Бердичівські військові зрідка гірко жартують, що вони у вогні не горять і у воді не тонуть. Маються на увазі різні «НП», в яких побували вони, але, всупереч усьому, залишилися живими. Пам'ятається, в Югославії вертоліт, де членом екіпажу був офіцер Євген Сичкін, врізався в гору. Вертолітників з Бердичева від сильного удару викинуло через блістери - «вікна» в носовій частині Мі-8МТВ, а всі, хто знаходився в салоні, буквально в лічені хвилини заживо згоріли, бо в салоні ще перебувала і бочка з паливом. Пекельне полум'я вийшло ще те... Вертолітники ж з Бердичева не тільки вижили, але ще потім продовжили службу в армії. Міжнародна комісія, яка вела розслідування катастрофи, дійшла висновку, що в ній наші пілоти були невинні.
Масштабна пожежа трапилася на площі Привокзальній, 1.
Чотири пожежні бригади прибули на місце пожежі о 19. 00, та загасити полум’я вдалося аж опів на п’яту ранку. Пожежникам довелося зіштовхнутися з рядом труднощів при гасінні пожежі, адже усю територію складів одночасно було неможливо охопити. Частина дерев'яного складу з шиферною покрівлею, площею 400 квадратних метрів, повністю згоріла.
Бердичівською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку додержання вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» керівниками центральної міської лікарні та управління освіти і науки виконкому міськради та встановлено порушення. Зокрема, протягом 2013 - 2014 років, з відома головного лікаря, серед працівників лікарні розповсюджувалася місцева газета, отримані кошти від продажу якої передавалися керівнику товариства з обмеженою відповідальністю.
Близько 02.30 год. ночі понеділка, 13 жовтня, рибопереробний завод Олександра Ревеги у Бердичеві невідомі закидали “коктейлями Молотова”. За два дні до цього, у ніч на суботу, 11 жовтня (близько опівночі), поки невстановлені особи зробили напис на огорожі того ж заводу “Смерть Ревезі”. Подібні написи з’явилися і на інших огорожах, які знаходяться по дорозі до підприємства Олександра Ревеги. Тієї ж ночі на шляхопроводі у районі бердичівського м’ясокомбінату невідомі замалювали червоною фарбою агітаційні плакати Олександра Ревеги.
Це свято встановлене на честь явлення Пресвятої Богородиці в 910 році в місті Константинополі, у Влахернському храмі (де зберігалася риза Пресятої Діви, Її головний покров і частина поясу). Коли столицю Візантії, Константинополь, оточили сарацини, у Влахернському храмі служилося всенічне бдіння.Місто готувалося до облоги, воїни озброювалися, багато жителів на колінах і із слізьми молилися про те, щоб це лихо минуло їх. У той час коли полки ворогів були готові до нападу, сталося диво: близько тисячі християн, які молились про порятунок, побачили, що їхні благання почуті.
Ми, учасники Громадського Руху ЧЕСНО на Житомирщині заявляємо, що 11 жовтня в м. Чуднів ( виборчий округ №67) під час проведення планової інформаційної роботи з виборцям до групи волонтерів-активістів була застосована груба фізична сила з перешкоджанням ведення такої діяльності. Молоді особи з кримінальними замашками на автомобілі БМВ реєстраційний номер АІ 7867 ЕА грубо та безцеремонно, застосовуючи фізичну силу, відбирала у активістів ЧЕСНО календарі на яких фігурують нинішні депутата ВР, які 16 січня цього року голосували за диктаторські Закони Януковича, що призвело до громадянського протистояння, численних жертв, анексії АР Криму та воєнному конфлікту на Донбасі.
В субботу очередной конвой бердичевских «Крыльев Феникса» ушел в зону АТО, чтобы доставить грузы для бойцов 26 артиллерийской бригады. Два микроавтобуса еле вместили подарки для наших солдат и офицеров, которые несут службу в полыхающем войной регионе. На этот раз «фениксы» сосредоточились на теплых вещах для армии – большая часть груза, это свитера, теплое белье, теплые спальники и палатки.
В период между шестью и семью часами утра, на улице Европейской, в районе поворота на госпиталь ветеранов ВОВ, произошла авария. До окончания расследования трудно сказать, как все было на самом деле, поэтому мы лишь озвучим версию происшедшего. По улице в сторону железнодорожного вокзала, по правой полосе, ехала «Газель».
у селі Никонівка Бердичівського району народився Петро Васильович Білоус – український літературознавець, фольклорист, поет, доктор філологічних наук. Петро Білоус закінчив Житомирський педагогічний держуніверситет, захистив докторську дисертацію. На Україні він став найкомпетентнішим спеціалістом у галузі паломницької прози. Свою наукову діяльність Петро Білоус поєднує і з художньою творчістю. Він — автор поетичних збірок, редактор факультетського літературного часопису "Філео+Логос", упорядник альманахів та збірок молодих літераторів. Інше захоплення Петра Білоуса — літературне краєзнавство, що виразилося у кількох десятках наукових статей, оглядів, надрукованих у збірниках, матеріалах науково-краєзнавчих конференцій, у пресі. З перших днів відродження Житомирського науково-краєзнавчого товариства він стає його активним членом. Серед здобутків — впорядковані збірники топонімічних легенд Житомирщини, дослідження і матеріали "Поліське весілля", цикл статей про звичаї та обряди у нашому краї, про історичні та літературні постаті Полісся.
1813 р. —
у Воронежі (за деякими даними – у Бердичеві) народився Віктор Іпатійович Аскоченський (1813-1879) — відомий російський журналіст та історик реакційного напряму, краєзнавець Волині. Віктор Аскоченський викладав у духовній семінарії в Києві, був гувернером племінника генерал-губернатора Д.Г. Бібікова — Дмитра Сипягіна, в майбутньому міністра внутрішніх справ Російської імперії. Після переїзду до Санкт-Петербургу Віктор Аскоченський видавав тижневик "Домашняя беседа" (1856-1877). Був знайомий з Тарасом Шевченком.
12 жовтня кандидат від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» по 63-у Бердичівському мажоритарному округу Житомирської області Сергій Гринчук знятий з балотування рішенням з’їзду політичної партії.
Не все під силу Фотошопу: обличчя змінити він може, а душу - ні...
Два роки тому, у жовтні 2012-го, бердичівляни разом із мешканцями Ружинщини, Попільнянщини та Андрушівщини обрали свого народного депутата. Тоді у 63-му виборчому окрузі перемогу із достатньо солідним відривом здобула Анжеліка Лабунська, яка називала себе єдиним кандидатом від об’єднаної опозиції. Імовірно, що саме це й відіграло ключову роль у виборі людей, які мали великі симпатії до тодішньої опозиції.
Цього тижня до рук потрапила агітаційна газета кандидата у народні депутати Анжеліки Лабунської. У ній на шести шпальтах розповідається про всі добрі справи, зроблені Анжелікою Лабунською за останні роки. Точніше, не нею особисто, а заснованим нею благодійним фондом “ЛАВ”. Допомоги він надав людям у своєму окрузі, якщо вірити агітці, дуже багато. Нині не ставимо питання, у чому полягає депутатська робота: роздавати «подачки» чи приймати такі закони, щоб люди не мали потреби у таких депутатських дарунках. Висновок хай кожен зробить сам.
Ви тримаєте у своїх руках мій «довідник», який допоможе вам зрозуміти, хто такий Андрій Дідур і чому я іду на вибори до Верховної Ради. Я хочу вам розповісти, шановні громадяни, чому в оточенні «героїв АТО» і олігархів, які рвуться до влади по нашому виборчому округу № 63, я іду в прорив, аби змінити Україну.
Сценой ужасной трагедии стало тихое село Слободище Бердичевского района. 8 октября 2014 года во дворе одной из частных усадеб играли двое детей. Во дворе стоял комбайн с разбортированным колесом. В ходе детской игры, колесо комбайна весом 560 килограмм, упало на одного из мальчиков. 9-ти летний ребенок умер на месте мгновенно.
На сайті Єдиного реєстру судових рішень з’явився документ, який підтверджує участь у бійці депутата Житомирської обласної ради Олександра Нехворовського. Пропонуємо читачам скорочений текст документу, сам документ «Вирок суду» знаходиться тут http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40659297 Ми ввели скорочення, щоб читачі змогли розібратися у документі суду: громадянин Н. – це депутат Житомирської обласної ради Олександр Нехворовський, а громадянин Р. - невідомий нам мешканець Бердичева.
у Бердичеві по провулку Шелушкова відкрито дитячий садок-ясла №15 "Ромашка". Побудував його для своїх працівників машинобудівний ордена Трудового Червоного Прапора завод "Прогрес". Дитячий садок розрахований на 76 дітей, першим завідувачем дитсадка стала Олена Іванівна Бакун.
1943 р. —
на Таманському півострові в радгоспі "Бугаз" на базі 8-ї гвардійської бригади, яка воювала під Грозним та Новоросійськом, сформовано 333-й стрілецький полк, який увійшов до складу 117-ї гвардійської стрілецької дивізії. Першим командиром полку призначено гвардії підполковника Олексія Захаровича Ткачова. Вже у січні 1944 року цей полк в складі дивізії прийме участь у звільненні Бердичева від німецько-фашистських загарбників. Після закінчення Великої Вітчизняної війни полк повернеться до Бердичева на постійне місце дислокації і пройде переформування у 320-й гвардійський мотострілецький полк, що входитиме до складу 117-ї гвардійської Бердичівської ордена Богдана Хмельницького учбової танкової дивізії.
1914 р. —
у селі Старий Солотвин нині Бердичівського району в незаможній селянській родині народився Кондратюк Євген Миколайович (1914-1992) – вчений-ботанік, професор, член-кореспондент Академії наук України. Вищу освіту Євген Кондратюк здобув у Томському університеті імені В.В. Куйбишева у 1938 році. Під час Великої Вітчизняної війни з 1941 по 1946 рр. Євген Кондратюк служить у діючій армії на Південно-Західному, Сталінградському, Південному, 4-му Українському, 2-му Білоруському фронтах. Після демобілізації працює в Інституті ботаніки АН УРСР, з 1959 по 1965 рр. очолює Центральний республіканський ботанічний сад АН УРСР у місті Києві. Під його керівництвом Сад став однією з провідних ботанічних установ республіки, було завершено його будівництво, поповнювалися колекції, проводились фундаментальні дослідження теоретичного і прикладного значення. Наукові праці і дослідження Євгена Миколайовича Кондратюка стосуються систематики, флористики, інтродукції та акліматизації рослин, промислової ботаніки. Він став автором понад 250 наукових робіт. Помер Євген Кондратюк 21 вересня 1992 року, похований у місті Донецьк.
Вчора вранці до мене зателефонував один з жителів Гришківець, який живе неподалік будинку Олександра Ревеги, що вийшов погодувати курей, і почув незвичну для такого часу і місця музику та незрозумілі виступи, підсилені потужними аудіосистемами. Він зрозумів, що ранкові гості приїхали саме до кандидата в народні депутати, тому й розповів про подію журналісту.
Бердичівські військові зрідка гірко жартують, що вони у вогні не горять і у воді не тонуть. Маються на увазі різні «НП», в яких побували вони, але, всупереч усьому, залишилися живими. Пам'ятається, в Югославії вертоліт, де членом екіпажу був офіцер Євген Сичкін, врізався в гору. Вертолітників з Бердичева від сильного удару викинуло через блістери - «вікна» в носовій частині Мі-8МТВ, а всі, хто знаходився в салоні, буквально в лічені хвилини заживо згоріли, бо в салоні ще перебувала і бочка з паливом. Пекельне полум'я вийшло ще те... Вертолітники ж з Бердичева не тільки вижили, але ще потім продовжили службу в армії. Міжнародна комісія, яка вела розслідування катастрофи, дійшла висновку, що в ній наші пілоти були невинні.
Масштабна пожежа трапилася на площі Привокзальній, 1. 
Вчора вранці до мене зателефонував один з жителів Гришківець, який живе неподалік будинку Олександра Ревеги, що вийшов погодувати курей, і почув незвичну для такого часу і місця музику та незрозумілі виступи, підсилені потужними аудіосистемами. Він зрозумів, що ранкові гості приїхали саме до кандидата в народні депутати, тому й розповів про подію журналісту.
