З метою забезпечення організованого початку нового навчального року, підготовки матеріально-технічної бази закладів освіти району до роботи, упродовж 20 – 21 серпня 2014 року у Бердичівському районі проведено перевірку загальноосвітніх шкіл та дошкільних навчальних закладів. Протягом двох днів перший заступник голови райдержадміністрації Олексій Побережний спільно зі спеціалістами районного відділу освіти, ГУ МНС та санепідемслужби здійснили об’їзд сіл Бердичівщини.
Уже вчетверте за останніх кілька місяців невідомі розтрощили вікна відділенню «Сбербанка Росії». Діяли зловмисники, як завжди вночі. Не врятувало споруду навіть, те, що на її вивісці вже не було слова «росії», яке завбачливо прибрали, прикривши українським прапором. У діях зловмисників можна явно прослідкувати закономірність, особливо, якщо враховувати, те, що це вже четверта спроба вказати дорогу фінансовій установі. Приблизно раз в місяць в нашому місті громлять відділення саме цього банку, мовби нагадуючи, що йому не місце на українській землі.
Бердичівські футболісти не досить часто їдуть грати за межі України. Найчастіше за межами України грав Антон Лисюк – у Молдові, Росії, Узбекистані та Словаччині. Нещодавно дізнався про те, що ще один бердичівлянин грає у футбол за межами України. У Швеції до недавнього часу виступав талановитий бердичівський воротар Дмитро Ульченко, який захищав воротар клубу ІФК «Тімро», що виступає у третьому дивізіоні Чемпіонату Швеції.
у Бердичеві на свято Успіня Пресвятої Богородиці в Успенській Православній Церкві УПЦ КП за участю єпископа Житомирського і Овруцького Ізяслава та священиків Житомирської Свято-Михайлівської церкви пройшла Божественна літургія. Після літургії відбувся Хресний хід до місця зруйнованого у 1936 році собору Успіня Пресвятої Богородиці. На вказаному місці (у дворі меблевого магазину, вул. Косогірська, 2) було встановлено і освячено Хрест на відновлення колишньої церкви. Виготовили хрест працівники підприємства "Бердичівбудсервіс", допомогли його встановити воїни військового підрозділу, яким командував підполковник Сергій Івлєв.
1948 р. —
на автошляху, що з’єднує Бердичів з селом Озадівка, стався вибух трофейного німецького танка. Танк знаходився поблизу лінії зв'язку, і цим вибухом телефонну лінію було пошкоджено, що привело до зупинки роботи телефонно-телеграфних зв’язків на селище Янушпіль (сучасний Іванопіль) та місто Любар.
1941 р. —
біля західної стіни Кармелітського монастиря була вирита величезна яма, до якої німецькі карателі та поліцаї зганяли приречених людей, переважно євреїв, ставили на коліна перед ямою і вбивали пострілом у потилицю. Прізвища страчених невідомі. Всього карателі розстріляли 960 військовополонених та мирних жителів міста Бердичева. Вже після звільнення Бердичева у 1944 році в пам'ять про загиблих на могилі було встановлено двометровий обеліск із сірого граніту з меморіальним написом. Напис:
"Тут поховано 960 осіб радянських громадян – жертв німецько-фашистського терору 1941-1943 pp.".
1938 р. —
з метою забезпечення учнів підручниками, шкільним приладдям та одягом у Бердичеві відкрився районний шкільний базар. Також до нового навчального року бердичівська друкарня виконала завдання з друкуванням підручників, серед яких, на замовлення нацменвидаву, також були випущені підручники і єврейською мовою.
1920 р. —
у відповідності до постанови 7-го Всеросійського з’їду Рад у Бердичеві, як і по всій країні, проводиться перепис населення. Перепис поєднується з сільськогосподарським переписом і коротким обліком промислових господарств. Це був перший (післяреволюційний) Всеросійський перепис, хоча Громадянська війна ще не закінчилась і значна територія нової країни була зайнята ворогом.
1919 р. —
місто Бердичів знаходиться під владою об’єднаних військ УНР та ЗУНР. Цього дня комендант міста Бердичева товариш Коник видає оголошення (мовою оригіналу – Оповіщенє):
"Наказую до трьох днів від дня проголошення усім урядам, аптекам, заводам, майстерням, ресторанам, лавкам і пр. вивісити всі написи виключно на украінській мові. Неповинуючих ся тому наказу покараю гривною повисоти 10 000 гривень або до 30 днів арешту".
1917 р. —
у Бердичеві на Лисій горі зібрався натовп солдат, які спочатку мітингували, а через деякий час за підтримки броньовика і під червоними прапорами рушили у місто до штабу Південно-Західного фронту. В результаті солдатського виступу Оренбурзька козача сотня, що охороняла штаб, розбіглася. Навколо будинку Денікіна розставили вартових, а членів штабу заарештували. Це були, зокрема, начальник штабу С.Л. Марков, генерали І.Г. Ерделі, Г.М. Ванновський, В.А. Селівачов, Е.Ф. Ельснер, І.В. Павський, Сергієвський (двох останніх заарештували випадково), М.І. Орлов, поручик чеських військ В.В. Клєцанда (заарештований за поранення солдата) і штаб-ротмістр князь Кропоткін (комендант поїзда головнокомандувача). Заарештованих відправили на гауптвахту на Лисій горі, де утримували майже місяць (т. зв. Бердичівське сидіння). Приводом для арешту стала телеграма, направлена Антоном Денікіним до Тимчасового уряду, в якій він висловив солідарність з генералом Лавром Георгійовичем Корніловим, що очолив заколот проти Тимчасового уряду.
Наш здоров.
Украина переживает не простые времена. Мало того, что война на Востоке забирает жизни лучших сынов отчизны, так еще экономическая ситуация ухудшается. Грядущая зима на фоне обесценивания гривны и сокращения социальных выплат может стать суровым испытанием для всей страны. Грядет время большой экономии главных на подчиненных. И поэтому приятно слышать, что некоторые ответственные лидеры местного самоуправления Житомирской области своим примером показывают остальным гражданам, что готовы разделить трудности вместе с обществом. Интернет буквально взорвала новость о том, что мэр Новоград-Волынска Владимир Загривый отправил сам себя в безоплатный отпуск и продолжает исполнять обязанности городского главы БЕЗВОЗМЕЗДНО. Об этом сообщил отдел информации и связи с общественностью Новоград-Волынского городского совета.
Учора, 26 серпня у селі Садки стався нещасний випадок. Двоє мешканців села Іванківці, Бердичівського району, поїхали на роботу у село Садки, Чуднівського району. Суть роботи була в охороні саду з яблуками. Невідомо хто і навіщо видав бойову зброю двом хлопцям, один з яких Максим Баровий, член громадської організації «Честь і порядок», що зареєстрована в м. Бердичеві.
Сьогодні у бердичівському місцевому відділку УМВС відбувається прийом громадян. Прийом здійснює представник міністерства, відряджений у Бердичів підполковник міліції Голобин Михайло Мирославович, працівник ГУБОЗ МВСУ. Поспілкувавшись із працівником міністерства внутрішніх справ стало відомо , що представники МВС були відправлені по всім районам житомирської області з метою вияснення проблем, які існують у роботі міліції з громадянами. Звіти і висновки буду розглянуті у Києві, і відповідно до них приймуть рішення.
Рівно півроку минуло відтоді, якБердичів позбувся свого головного пам’ятника Леніну. Нині на центральні площі абсолютно нічого не нагадує, що ще недавно, тут стояв один із найбільших в Україні Іллічів — на його місці залишився абсолютно рівний майданчик.
Уродженця міста Сватове, що на Луганщині, засудили днями у Бердичеві до 5 років позбавлення волі за незаконне проникнення до чужого житла та згвалтування. При цьому, потерпілою виявилася жінка похилого віку.
Відверто кажучи, підготовка до виборів у Бердичеві видимо почалася десь півроку тому, хоча, фактично, процес не завершувався з моменту останнього волевиявлення. Тодішні кандидати, не зважаючи на завершення виборчої кампанії, і далі продовжували “кусати” один одного, хоч і не так очевидно. Правда, кожен в міру можливостей і свого власного бачення, демонстрував турботу про виборців. Хтось — дійсно допомагав, а хтось, взявши собі у союзники місцевих журналістів і, забезпечивши їх посадами та додатковими окладами, робив “із мухи слона”.
С чего начинаются выборы в Бердичеве, уважаемые дамы и господа? С акцентов. Умело расставленные акценты помогают стаду бежать в правильном направлении, давая возможность пастуху спокойно довести его до ворот мясокомбината. Каждому пастуху для гона нужны помощники, и наш главный пастух всея Бердичева не исключение из этого правила. Василий Мазур успешно развил город до ручки, профукав кредиты, и рассчитавшись за них с банками коммунальным имуществом, пришел к новому уровню просветления. На мой взгляд, мэр нашего города решил после развития Бердичева заняться развитием Украины.
Бійців з 26-ї артилерійської бригади, які приїздили додому у відпустку, сьогодні відправляли у зону антитерористичної операції. Міська влада, знаючи, що відпустка у бердичівських артилеристів триває 10 днів не змогла завчасно подбати про те, щоб хлопці комфортно дісталися до розташування своєї бригади, тому військові найняли вантажний бус, на який вистачило власних заощаджень. У автомобіль загрузили свої особисті речі, через це місця вистачило тільки на декілька табуреток. 30 чоловік мали їхати в зону АТО на вантажівці з 10-ма дерев’яними стільчиками.
Как стало известно «Бердичеву Деловому» из своих источников, в зоне АТО попали в плен двое военнослужащих 26 артиллерийской бригады. По версии наших источников бойцы написали рапорта на отпуск, но командование не отпускало их из-за сложной оперативной обстановки – диверсионные группы врага постоянно рыщут вдоль дорог снабжения, нападая на небольшие группы солдат и одиночные машины. Солдаты убедили командование, что они смогут самостоятельно добраться до «большой земли». Увы, не добрались.
За дорученням Президента України.
Центр звільнення полонених (ГО «Офіцерський корпус») під керівництвом Рубана В.В. публікує списки людей, за якими веде роботу з пошуку і звільнення з полону Станом на 22 серпня 2014 року. На жаль, по деяким людям інформація уривчаста і недостатня. Звертаємося до всіх громадян України, державним і громадським організаціям, Міністерству Оборони України, МВС, СБУ, КМУ, ВРУ та міжнародних організацій з проханням про допомогу в уточненні даних по вже наявним в списку людям і по тих, кого в списку немає. За багатьма людям у нас є тільки часткова інформація (немає номера частини, повних ПІБ, дати народження і т.д.)
у Бердичеві військовими частинами, вірними головнокомандувачу Південно-Західним фронтом генерал-лейтенанту Антону Денікіну, було взято під контроль телеграф, друкарні та запроваджено тимчасову цензуру. Ніяких арештів в місті Антон Денікін не проводив. Але налякані члени фронтового комітету покинули гуртожиток, де вони проживали, і ночували в приватних квартирах на околицях Бердичева.
1759 р. —
у серпні місяці в нижньому (дольньому) храмі Бердичівського костьолу Босих Кармелітів знайшов свій спочинок померлий у 1649 році у місті Любліні Януш Тишкевич, який свого часу подарував свій замок у Бердичеві та земельну ділянку під будівництво цього кармелітського монастиря. Тіло фундатора кляштору привезли ченці і поховали його у спеціальній гробниці. Тут же були розміщені склепи шляхетських родів – нащадків Тишкевичів.
Саме у ці дні ми всі стаємо свідками і творцями новітньої історії України. Від того, як ми всі боротимемося і працюватимемо залежить доля нашої країни. Велику справу роблять наші воїни і волонтери – відстоюють свободу, цілісність і незалежність нашої Батьківщини. Всі попередні роки українці пишалися і славили героїв не своєї держави, чужих героїв, іменами яких названі вулиці, міста і села нашої держави. Але прийшов час звільнитися з кайданів і перестати бути рабами «старшого брата». Наш народ є самодостатній і ідентичний, хоч сотні років нам нав’язували зовсім протилежне. Ми маємо право на свободу і мирне життя. Ніхто цього у нас не забере. Нація рабів ніколи не поставить на коліна націю нескорених.
«Ми шукаємо героїв в інших країнах та в інші часи. Насправді – вони серед нас», - зауважив міський голова Бердичева Василь Мазур на відкритті меморіальних дощок загиблим під час антитерористичної операції городянам.