Якщо хтось у спеку намагається чимрідше бувати надворі, то трудівники села навпаки - активно беруться за польові роботи. З початком липня в аграріїв Бердичівського району настала гаряча пора – жнива.
Вже другу добу в Україні не вщухають пристрасті навколо прийняття Верховною Радою “мовного” закону. У багатьох регіонах держави відбуваються мітинги, акції протесту: десь чисельні, а десь — малолюдні.
Дитячо-юнацький табір «Березовий гай», що знаходиться в лісовому масиві Скраглівки, гостинно відчинив свої двері першій зміні наймолодших мешканців Бердичівського Ружинського, Черняхівського районів та Бердичева.
Як передає кореспондент УНІАН, театралізоване дійство відбулося на Вічевому майдані.
Учасники акції під звуки трембіти, дримби та сопілки танцювали гуцульські танці.
На акцію організатори привели козу, оскільки гуцули займаються розведенням овець та кіз. За словами організаторів, овець під Івано-Франківськом не вдалося знайти, тому привели козу, яка жувала скошену траву.
Среди бела дня в субботу, 30 июня, десятки житомирян, что как раз прогуливались по центральной улице Житомира, стали невольными свидетелями ужасных кадров остросюжетного американского боевика. С визгом тормозов у тротуара остановился автомобиль «Мерседес», из которого выскочили двое мужчин с натянутыми на головы женскими чулками и, выдернув из толпы некоего молодого человека, быстро затолкали его в салон машины. Жертва злоумышленников от испуга даже не успел опомниться, впрочем, как и окружающие его люди.
Влітку до міста Бердичева традиційно прибуває велика кількість паломників, оскільки у липні тут відбувається грандіозне католицьке свято – річниця коронації Ікони Матері Божої Бердичівської, яке в цьому році буде проходити 21 та 22 липня у Всеукраїнському санктуарії матері Божої Бердичівської. У ці дні Бердичів приймає велику кількість прочан, і забезпечити їм безпеку та комфортні умови для відпочинку під час перебування, в основному, є завданням міської влади. Саме тому у четвер відбулася робоча нарада працівників виконкому та керівників всіх відповідних служб та підрозділів з головним заступником міського голови Демусем Іваном Омеляновичем.
В Житомире распространяют листовки с текстом "
Мамо! Я продав нашу мову!" и фотографией Литвина. На фото, председатель Верховной Рады Украины среди бабушек, одна из которых, возможно, является его родной матерью, которая всю жизнь говорит только на украинском языке.
В городе Бердичеве одной из главных проблем жилищно-коммунального хозяйства являются ЖЭКи, которые не всегда выполняют возложенные на них обязанности, и работают по старой, советской системе управления. На недавнее заседание членов исполнительного комитета города Бердичева уже выносился опрос о тяжелой ситуации, связанной с бездействием руководителей данных коммунальных предприятий, но похоже, что на самом деле ситуация с ЖЭКами обстоит еще хуже, чем думалось.
Вряд ли думали житомирские молодые люди, устраивая розыгрыш своему товарищу, что своими выходками поднимут на уши всю милицию области. Не надеялись и на то, что, казалось бы, невинная шутка вызовет общественный резонанс и закончится в Королевском райотделе милиции г.Житомир.
В Бердичеві триває процес асфальтування доріг. Новим покриттям можуть похвалитись кілька вулиць міста, а решта чекають своєї черги кілька десятків років. В деяких мікрорайонах люди вже й не сподіваються, що їх вулички колись побачать таке щастя, як відсів чи справжній асфальт. Однак комунальники демонструючи чудеса винахідливості таки потроху цивілізують вулиці міста. Вони допомагають чим можуть мешканцям, які йдуть додому влітку грузнучи по кісточки в куряві і пилюці, а восени і весною по коліна в болоті.
Дороги – досить болюча проблема, мабуть, у кожному місті України. Бердичів не є в цьому питанні винятком. Найбільше від незадовільного стану доріг страждають водії, які проїжджаючи різними проблемними ділянками, можуть пошкодити автомобіль, ремонт якого обходиться не так і дешево. Крім того, вибоїни та інші пошкодження на дорогах утруднюють рух транспорту та навіть можуть спровокувати небезпечні ситуації на дорогах. Саме тому владою проводиться плановий капітальний ремонт доріг нашого міста.
ВІЗИТІВКА: Жебрівський Павло Іванович - народний депутат України, голова політичної партії «Українська платформа «Собор». Народився 21 березня 1962 року в селі Немиринці Ружинського району Житомирської області у сім'ї звичайних землеробів. Закінчивши середню школу, відразу пішов працювати. Трудові будні Павла Жебрівського розпочалися на заводі залізобетонних конструкцій комбінату «Будіндустрія» в Києві, куди він прийшов у 1979 році на посаду робітника. Служба в Радянській армії призупиняє трудовий стаж молодого робітника і стає вирішальною у визначенні майбутнього фаху. Після служби в Армії Павло Жебрівський іде працювати в органи внутрішніх справ.
Прогулюючись вулицями нашого міста, можна помітити багато цікавого та досить неординарного і красивого. Хтось звертає увагу на недобудови, сміття та інші речі, які аж ніяк не прикрашають життя. Хтось взагалі ні на що не звертає уваги, а прагне якнайшвидше втекти з палючого сонця та знайти омріяну проходу. А інші ж навпаки, намагаються помітити поряд себе щось цікаве та незвичайне. Та ще й показати іншим, сфотографувавши цю річ. Так і зробили наші журналісти. Прогулюючись вулицею К. Маркса, важко пройти і не зупинитись поряд з дев'ятиповерхівкою під номером 20. Подвір'я поряд з нею перетворене на чарівний мультиплікаційний світ, у якому із задоволенням проводять своє дозвілля маленькі мешканці будинку.
у Бердичеві на базі 62-ї окремої механізованої бригади сформована 26-а Бердичівська артилерійська бригада. Також цього дня підписано перший наказ по військовій частині. Цей день вважається днем народження військової частини, що створена на підставі Директиви Міністерства оборони України №312/1/014 від 18.06.2004 року. Новостворена військова частина вважає себе правонаступницею 117-ї гвардійської Бердичівської стрілецької дивізії, а саме 305-го ордена Богдана Хмельницького гвардійського артилерійського полку та 119-го ордена Червоної Зірки винищувального протитанкового артилерійського дивізіону.
1941 р. —
цього дня машинобудівний завод "Прогрес" був евакуйований до міста Очер Пермської області. На залізничну станцію подано поїзд, куди завантажили запаси кольорових металів, спецпродукцію та найбільш цінне обладнання. На ньому ж розмістились і сім'ї багатьох робітників. У важких умовах залізничного сполучення, що були викликані війною, заводський ешелон вкрай повільно просувався на схід. На під'їзді до Фастова поїзд обстріляли німецькі літаки, але на щастя ніхто не постраждав. Поїзд прибув до Очера через місяць – 4 серпня. Тут в короткі строки заводчани влились до складу Очерського машинобудівного заводу та освоїли виробництво мін, мінометів, снарядів до бойових машин реактивної артилерії – "катюш".
1941 р. —
сапери-підривники відступаючих радянських військ підірвали мости через річку Гнилоп'ять. Жителі західної частини міста могли потрапити на східну частину лише на човнах. А увечері німецькі літаки знову бомбардували місто – знищено декілька будинків, були вбиті та поранені серед мирних жителів Бердичева та біженців, яких у цей час в місті нараховувалось декілька тисяч чоловік.
1928 р. —
Президія Бердичівської міської Ради затвердила кошторис в сумі 15447 карбованців 60 коп. на перебудову та розширення міського літнього театру. Було запропоновано 8500 карбованців використати з бюджету, а на решту грошей використати будівельні матеріали, які знаходились у розпорядженні міськкомунгоспу.
Якщо хтось у спеку намагається чимрідше бувати надворі, то трудівники села навпаки - активно беруться за польові роботи. З початком липня в аграріїв Бердичівського району настала гаряча пора – жнива. 
Дитячо-юнацький табір «Березовий гай», що знаходиться в лісовому масиві Скраглівки, гостинно відчинив свої двері першій зміні наймолодших мешканців Бердичівського Ружинського, Черняхівського районів та Бердичева.
В Бердичеві триває процес асфальтування доріг. Новим покриттям можуть похвалитись кілька вулиць міста, а решта чекають своєї черги кілька десятків років. В деяких мікрорайонах люди вже й не сподіваються, що їх вулички колись побачать таке щастя, як відсів чи справжній асфальт. Однак комунальники демонструючи чудеса винахідливості таки потроху цивілізують вулиці міста. Вони допомагають чим можуть мешканцям, які йдуть додому влітку грузнучи по кісточки в куряві і пилюці, а восени і весною по коліна в болоті.
Дороги – досить болюча проблема, мабуть, у кожному місті України. Бердичів не є в цьому питанні винятком. Найбільше від незадовільного стану доріг страждають водії, які проїжджаючи різними проблемними ділянками, можуть пошкодити автомобіль, ремонт якого обходиться не так і дешево. Крім того, вибоїни та інші пошкодження на дорогах утруднюють рух транспорту та навіть можуть спровокувати небезпечні ситуації на дорогах. Саме тому владою проводиться плановий капітальний ремонт доріг нашого міста.
Прогулюючись вулицями нашого міста, можна помітити багато цікавого та досить неординарного і красивого. Хтось звертає увагу на недобудови, сміття та інші речі, які аж ніяк не прикрашають життя. Хтось взагалі ні на що не звертає уваги, а прагне якнайшвидше втекти з палючого сонця та знайти омріяну проходу. А інші ж навпаки, намагаються помітити поряд себе щось цікаве та незвичайне. Та ще й показати іншим, сфотографувавши цю річ. Так і зробили наші журналісти. Прогулюючись вулицею К. Маркса, важко пройти і не зупинитись поряд з дев'ятиповерхівкою під номером 20. Подвір'я поряд з нею перетворене на чарівний мультиплікаційний світ, у якому із задоволенням проводять своє дозвілля маленькі мешканці будинку.
