Рік тому, восени 2013-го, до редакції “БН” завітав сивочолий чоловік, який розповів не надто приємну історію життя своєї семирічної онуки. Дівчинка має певну фізичну ваду — погано чує. Але у неї - надзвичайний талант художниці. Та вже у такому юному віці дитина встигла відчути і ейфорію від власного таланту, і повне розчарування у дорослих людях.
За рік було озвучено більше 170 прохань виборців. Надано матеріальну допомогу в сумі 33 000 грн. людям, які потребували лікування.
Дитячому навчальному закладу № 25 міста була виділена матеріальна допомога на придбання лінолеуму на суму 1000 грн., для ДНЗ № 15 придбано посуд на суму 1000грн.
До Дня знань подаровано 400 наборів канцтоварів першокласникам на суму 17000 грн. Загальноосвітнім школам міста придбано: ноутбук, персональний комп’ютер, виділено кошти для ремонту покрівлі, придбання вікон, мікрофону на загальну суму 18 000 грн. Парипській ЗОШ (Попільнянський район) виділено кошти для будівництва санвузла в сумі 2000 грн. Корнинській ЗОШ (Попільнянський район) для сприяння освіті надано фінансову допомогу в сумі 1000 грн. Половецькій ЗОШ (Бердичівський район) надано кошти для придбання елементів автоматики для котлів на суму 500 грн.
До Бердичівського МВ УМВС звернувся 43-річний житель Київської області. Чоловік розповів про те, що в с.
Хажині з його автомобіля, який він залишив незамкненим, невідомий викрав
барсетку, в якій знаходилися гроші.
В Бердичеве, озабоченные финансовым благополучием люди, на местном кладбище наладили криминальный бизнес – похищали металлические конструкции с могил и сдавали их в металлолом. Количество разграбленных могил еще точно не установлено, так как бердичевляне редко посещают кладбище в эту пору года. По нашей информации в милиции есть заявления уже семи граждан, могилы родственников которых были разграблены. Но вероятно, таких могил значительно больше.
На днях в Житомирский райотдел милиции поступило тревожное сообщение от 28-летнего мужчины. Он заявил, что в одном из сел района трое неизвестных мужчин, угрожая ножом и применяя физическую силу, завладели его автомобилем. На место происшествия выехала следственно-оперативная группа Житомирского райотдела милиции. Правоохранители выяснили, что в районе автовокзала в г.Бердичеве к заявителю подошли молодые люди, которые попросили отвезти их в город Киев, посулив заявителю кругленькую сумму за поездку.
У Бердичеві дружину правоохоронця, який нині перебуває у зоні АТО, з днем народження привітали колеги чоловіка. Доброю традицією для бердичівських правоохоронців стало відвідування родин своїх колег, які несуть службу у зоні проведення антитерористичної операції на сході країни. Міліціонери надають не тільки посильну допомогу у вирішенні господарських питань, а й не забувають про святкові дати у родинних календарях.
Законом передбачено спрощену процедуру оформлення спадщини та реєстрації прав спадкоємців на успадковане ними нерухоме майно (насамперед, у сільських населених пунктах) шляхом надання відповідних повноважень органам місцевого самоврядування. Тепер не потрібно буде їхати в район для оформлення паперів і вистоювати пів дня в черзі. Голова сільради може оформити все сам.
у Бердичеві припинив своє існування інформаційно-рекламний тижневик "Бердичівська панорама". Газета з'явилась на ринку інформаційних послуг у березні 2010 року, виходила раз на тиждень спочатку тиражем у 13400 екземплярів, потім тираж поступово зменшився до 5 тисяч. Засновником та головним редактором газети був Олександр Бабський. На своїх сторінках "Бердичівська панорама" окрім міських новим розміщувала багато корисної та розважальної інформації: рекламу, оголошення, статті, гороскоп, прогноз погоди, ТВ програму на 18 каналів з анонсами, кросворд, анекдоти, що дозволяє зацікавити практично всі верстви населення нашого міста. Всього за роки свого існування вийшло 150 номерів цього тижневика.
2006 р. —
у гуманітарній гімназії №2 та загальноосвітній школі №3 відбулися зустрічі учнів з Ольгою Дзюрбей – дочкою відомого бердичівського художника Олександра Савовича Яцюка (1920-1986). Ольга Олександрівна пішла по стопам свого батька, стала художницею. У своїй творчості вона сповідує художні напрями авангардизму та сюрреалізму. Її картини можна зустріти в Данії, Швейцарії, Сполучених штатах, і, звичайно, в Україні. У 2007 році Ользі Дзюрбей присвоєно звання "Майстер народної творчості".
1967 р. —
Бердичівський завод хімічного машинобудування "Прогрес" за перемогу в соціалістичному змаганні на ознаменування 50-річчя Великого Жовтня нагороджено Пам’ятним прапором Центрального Комітету КП України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради. Пам'ятний прапор залишено в колективі на вічне зберігання як символ трудової доблесті. Нині Пам'ятний прапор зберігається в музеї історії машинобудівного заводу "Прогрес".
Бердичевское отделение политической партии «Самопоміч» провело в Бердичеве любопытную акцию – они установили стенд, на котором было напечатано разъяснение, что такое люстрация, и чем люстрация помогла другим странам на пути их развития. Так же все желающие могли написать свое мнение о том, кого надо люстрировать в Бердичеве и Украине. Бердичевляне приняли в акции самое активное участие.
Події останніх тижнів у Бердичеві нерозривно пов’язані із виборчим процесом. Хтось активно цим цікавиться, інші намагаються дистанціюватися, а декого виборчі перегони надихають на творчість.
Основний депутатський обов’язок полягає у прийнятті тих чи інших рішень, спрямованих на покращення добробуту громадян, розвиток певного краю. Та, на практиці, від місцевих депутатів мало що залежить: у прийнятті своїх рішень вони обмежені законами, які приймаються депутатами Верховної Ради. Тому, якщо народні депутати не прийняли відповідного закону, їх “нижчі” за статусом колеги не можуть, наприклад, передбачити у бюджеті повне і достатнє фінансування армії.
На початку нинішнього тижня кандидат у народні депутати по 63-му виборчому округу Анжеліка Лабунська, обурена виходом спецвипуску газети “Бердичівські новини”, на сторінках якого приділено увагу її діяльності, як народного депутата, протягом останніх двох років, назвала надруковану інформацію відвертою брехнею. Пані Лабунська запропонувала кандидату по цьому ж округу — Олександру Ревезі — зустрітися з нею у теледебатах.
У прокуратурі області відбувся брифінг для журналістів регіональних засобів масової інформації на тему: «Результати роботи органів прокуратури щодо захисту інтересів держави у бюджетній сфері».
Ми вирішили звернутися до громади, до виборців Бердичівського округу №63 із дуже важливого приводу. Ми, учасники бойових дій в Афганістані, чітко усвідомлюємо всю складність тієї ситуації, у яку потрапила сьогодні наша держава, ми, як ніхто, гостро відчуваємо біль втрат та страждань, від яких потерпають родини воїнів, загиблих за нашу волю та незалежність. За таких умов із небаченою раніше відповідальністю ми змушені поставитися до виконання ще одного свого громадянського обов’язку. Обрати найвищий законодавчий орган нашої держави - Верховну Раду України, сьогодні так само важливо і відповідально, як обороняти міста та села Донбасу від посягань агресора. Сьогодні очевидно, що перемогти ворога зможе сильна, згуртована і патріотична влада України. Від того, як швидко вона розпочне обіцяні народу реформи, від згуртованості народних обранців навколо того курсу, який оголошений Президентом України, залежить результат кривавого протистояння на сході України. А тому кожен із нас, хто, усвідомлює свій громадянський обов’язок у тому, щоб обрати до парламенту країни достойних та авторитетних людей, зараз уважно стежить за перебігом виборчих змагань.
Бої за Донецьке летовище тривають вже понад сто днів. Українських військових , що тримають оборону аеропорту, за незламний дух, мужність та шалений опір, сеператисти прозвали «кіборгами», і тепер хлопців так називає вся Україна. Щодня будівля регулярно обстрілюється російськими військовими та членами бандитських формувань так званих ДНР і ЛНР.
На сході України зараз залишаються тисячі наших героїв – воїнів, які захищають наш суверенітет від навали ворога. Завдяки ним, ми можем спати спокійно в своїх теплих ліжках, поки вони мерзнуть в бліндажах та прислуховуються, чи не «передають» сьогодні град по їх позиціям. Головними мотиваторами для наших героїв залишаються патріотизм, любов до рідної землі та пам'ять – їм потрібно знати, що їх пам’ятають, не забувають і чекають вдома.
З метою забезпечення своєчасного початку опалювального сезону та цільового використання державних коштів для надання житлових субсидій та пільг мешканцям будинків (квартир) з індивідуальним опаленням, відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, постанов Кабінету Міністрів України:
Бердичівська міська рада народних депутатів на дев'ятій сесії двадцять першого скликання прийняла рішення про підняття над будівлею міської ради на площі Жовтневій українського національного синьо-жовтого прапору. Того ж дня прапор було піднято. Серед депутатів міської ради, які взяли участь у встановленні прапору – голова міської ради Олексій Хилюк, голова міського осередку Народного Руху України Павло Передрій, депутати Володимир Юрачковський, Леонід Нагорний та інші. Детальніше...
1892 р. —
цього дня у Бердичеві відкрилось перше міське приходське чоловіче училище. Розмістилось училище в найманому будинку Креніка по вулиці Мало-Чуднівській (нині вулиця Чуднівська). Утримувалось на кошти, які виділялися містом (1485 руб.) та з казни (780 руб.). В училищі навчалося 52 учні. Цей навчальний заклад проіснував до 1917 року.
1660 р. —
цього дня біля містечка Слободище (нині село Слободище Бердичівського району) гетьманом Юрієм Хмельницьким укладено договір з Польщею, який увійшов в історію під назвою
Слободищенський трактат. Договір скасовував невигідні для України, продиктовані Москвою Переяславські статті 1659 року, розривав союз з московським царем і відновлював державний зв'язок України з Річчю Посполитою. Також Україною, як і раніше, мав управляти гетьман, але він позбавлявся права на дипломатичні зносини з іншими державами, шляхта поверталась до своїх маєтків. Слободищенський трактат став початком розколу України за територіальною ознакою: був започаткований поділ Козацько-Гетьманської держави на Правобережну та Лівобережну частини.
1437 р. —
князь Свидригайло Ольгердович, Великий князь Руський (Київський), надав жалувану грамоту на володіння землями від Хмільника (сучасна Вінничина) до Пулина (сучасне селище міського типу Червоноармійськ Житомирської області) своєму підданому – васалу Каленику Мишковичу. До цих володінь входили і землі сучасної Бердичівщини. У Каленика Мишковича було три сина – Сенька, Івашка і Тишка (Тимофій). Від третього сина Каленика Мишковича Тишка і походить рід Тишкевичів (що означає нащадки Тишка). 5 листопада 1569 року воєвода Підляський і Смоленський Василь Тишкевич (1492-1571) отримав від короля польського і великого князя литовського Сигизмунда II Августа титул графа "на Логойске и Бердичеве", яким користувались його нащадки. Графський титул Тишкевичів був затверджений у Росії 8 травня 1861 року, 17 грудня 1862 року і 4 лютого 1902 року; в Саксонії – 8 листопада 1871 року; в Австрії – 7 жовтня 1893 року. Тишкевичі на протязі декількох століть були власниками Бердичева і мали значний вплив на його розвиток та історію.