Ілюстрація, люстрація, Конституція, кастрація... Слова, які, на перший погляд, майже не поєднувані. Але, мають вони дуже багато спільного, і не лише латинське походження (майже всі слова, котрі закінчуються на “-ція”, є — латинськими). Наприклад, візьмемо за основу слово “ілюстарція”. Тобто — картина того, що відбувається навколо. Одне із головного, про що говорять зараз — не просто зміни до Конституції, а хоча б виконання тих її норм, які вже давно існують. Тих, хто не дотримується правових норм, найперше — Основного Закону (Конституції), має чекати суворе покарання. Очевидно, що питання застосовується, насамперед, до чиновників (а хто ж, як не вони, порушують Конституцію?). Природно, що одним із найстрашніших для посадовців слів є “люстрація”. Щоправда, хоча про неї багато хто чув, але на практиці вона майже не застосовується...
Здавалося б — революція гідності змінила не лише владу в Україні, але й свідомість її громадян. По суті, звідси з’явилася і сама назва подій, які відбувалися минулої зими. Принаймні, передбачалося, що кожен має усвідомити не тільки те, що він відповідальний за долю країни у глобальному сенсі, але й у найменших дрібницях. Та, схоже, таке випробування виявилося до снаги не всім.
В ніч на понеділок 21 липня чергового нападу, вже третього за нетривалий період, зазнало відділення “Сбербанка России”. Банківська установа розташована у центрі міста, на вулиці Європейській.
19 та 20 липня у Бердичеві відбулись Урочистості Матері Божої Святого Скапулярія. Цього року, щоб взяти участь в Урочистостях, до Бердичева прибули більше 20 тисяч паломників, включаючи 15 груп піших паломницьких груп з восьми країн: України, Польщі, Росії, Італії, Білорусії, Молдови, Франції та Бразилії. Вік найменшого паломника 3 місяці, найстаршого – 84 роки.
у Бердичеві помер Петро Іванович Ляшенко (1917-2011) – учасник Великої Вітчизняної війни, бригадир ливарників на машинобудівному заводі "Прогрес", Почесний громадянин міста Бердичева. Петро Ляшенко народився у Бердичеві, з 16-и років – формувальник у ливарному цеху №1, працював тут більш як 40 років, очолюючи бригаду комуністичної праці. На ознаменування 25-ї річниці визволення Бердичева від німецько-фашистських загарбників постановою бюро міського комітету Комуністичної Партії України та виконкому міської Ради депутатів трудящих №2 від 4 січня 1969 року Петру Івановичу Ляшенко присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичів". Перебуваючи з 1986 року на заслуженому відпочинку, Петро Ляшенко залишався активістом ветеранського руху – він був членом президії міської ради ветеранів, за активну роботу нагороджений численними ювілейними медалями. Похований Петро Ляшенко в Бердичеві на міському кладовищі, в секторі почесних поховань.
2001 р. —
Кабінет Міністрів України з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України своєю постановою №878 від 26 липня 2001 року затвердив Список історичних населених місць України. До цього списку внесено і місто Бердичів. Загалом, станом на 1 січня 2007 року список історичних населених місць України (міста, селища міського типу) включав 401 населений пункт; на території нашої держави нараховується 39 міст із понад 1000-річною історією, більшість з яких розташовані на території колишньої Київської Русі.
1988 р. —
у липні місяці на засіданні бердичівського міськвиконкому зареєстровано 5 кооперативів – приватних форм господарювання, що отримали право на існування у відповідності до нової політики уряду СРСР в часи Перебудови. Такими кооперативами стали: кооператив "Скальпель" з виготовлення медичних інструментів; кооператив "Проект" з виготовлення проектної документації; при здоровпункті АТП 11837 почав діяти ортопедичний кооператив "Стоматолог"; при міській стоматологічній поліклініці – кооператив "Зубчик". Також було створено кооператив "Веселка", що займався заготівлею та переробкою вторинної сировини та випуском продукції народного споживання. Для останнього підприємства на міському звалищі виділили земельну ділянку площею 600 кв. м.
1944 р. —
Указом Президії Верховної Ради СРСР уродженцю села Хажин Бердичівського району, старшому лейтенанту Володимиру Йосиповичу Мостовому за виявлені мужність і героїзм, проявлені під час Великої Вітчизняної війни, присвоєно звання Герой Радянського Союзу. У 1944 році Володимир Мостовий бере участь у боях на Карельському перешийку. Тут 13 червня біля села Раутнайнен вогнем своєї батареї Володимир Йосипович знищив вогневі точки ворога, 15 червня в бою у районі села Сійранмякі, приймаючи участь у штурмі важливої висоти, першим увірвався у ворожу траншею. На наступний день його батарея спільно зі стрілецькими підрозділами відбила сім контратак ворога.
1770 р. —
цього дня помер Радзивілл Удальрик Кшиштоф (Христофор) (білор.
Удальрык Крыштап Радзівіл, пол.
Udalryk Krzysztof Radziwiłł) – князь, державний діяч Великого Князівства Литовського, поет, перекладач, історик, конюший (1734-1762) і писар великий литовський (з 1762), староста мінський (1739-1746), який народився в містечку Дятлово (нині районний центр Гродненської області, Білорусь) в княжому роді Радзивіллів гербу "Труби". Удальрик Радзивілл отримав освіту в колегіумі отців піарів у Варшаві, офіцерські регалії – у рицарській академії в Легниці. Обирався послом на сейми 1730, 1733, 1736, 1746, 1764, 1767 рр., займав ряд державних посад, з 1747 року – командувач армією Великого князівства Литовського. По смерті свого батька князя Миколая РадзивіллаУдальрик Кшиштоф став власником значних земельних володінь у Польщі та Україні, у т.ч. містечка Бердичів. Сучасники характеризували Удальрика як ексцентричну, талановиту і начитану людину, але зі схильністю до авантюризму. Він неодноразово потрапляв у фінансові труднощі. З цієї причини він покинув родинне гніздо в Дятлово та збудував новий палац у Гришківцях поблизу Бердичева (нині неподалік цього місця знаходиться гришковецька гімназія), розпочав будівництво палацу в Бердичеві (будівництво завершив його син Матвій; палац не зберігся, зруйнований на початку 1970-х років).
19 та 20 липня у Бердичеві відбулись Урочистості Матері Божої Святого Скапулярія. Цього року, щоб взяти участь в Урочистостях, до Бердичева прибули більше 20 тисяч паломників, включаючи 15 груп піших паломницьких груп з восьми країн: України, Польщі, Росії, Італії, Білорусії, Молдови, Франції та Бразилії. Вік найменшого паломника 3 місяці, найстаршого – 84 роки.
