Сегодня в Бердичеве митинг. Бердичевская молодежь, предприниматели и пенсионеры собрались на митинг на центральной площади города, чтобы поддержать земляка, положившего край заезжим депутатам – Александра Ревегу. Выступающие люди клеймили позором бессовестных Жебривского и Лабунскую, которые не только ничего не сделали для Бердичева и страны, но и пытаются с помощью судов украсть победу у Александра Ревеги.
Вчера бердичевский сегмент социальной сети «Вконтакте» взорвался резким заявлением лидера бердичевского Правого сектора Романа Чирки, в котором, он отреагировал на ставшее ему известным заявление Александра Ревеги об очищении города Бердичева от «бандитов из Правого сектора». Где, когда и перед кем сказал Александр Ревега о «зачистке» - в заявлении не указано. Однако в своих оценках Роман Чирка не стесняется, и иногда опускается до прямых оскорблений Александра Ревеги. Предлагаем читателям цитату из заявления Романа Чирки, взятую отсюда: https://vk.com/wall-65375017_1826 Стилистика автора сохранена.
В этом году в Украине произошел рост цен и тарифов на жилищно-коммунальные услуги, однако наименее защищенным семьям государство гарантирует компенсацию, которая покроет разницу в оплате.
у виставковій залі Музею історії міста Бердичева вперше пройшла виставка робіт Івана Яковича Стаднічука (1913-2000) – художника, графіка, члена Спілки художників СРСР, який тривалий час проживав та навчався у Бердичеві, згодом проживав у Казахстані. Іван Стаднічук працював у всіх жанрах станкового мистецтва та акварелі, багато його картин присвячені українській тематиці, зокрема Тарасу Шевченко, Миколі Гоголю, рідній Житомирщині, батькам. Ці картини і були представлені для огляду відвідувачам виставки.
2001 р. —
в Будинку дитячої творчості ім. О. Разумкова відбулась презентація поетичної збірки "Дивлюсь на світ безмежний", автором якої став народний депутат України Михайло Ковалко. На презентації були присутні міський голова Олексій Хилюк, представники духовенства, директори шкіл, бібліотечні працівники та ін. Слова вітань та побажань автору висловили письменник Володимир Забаштанський, директор видавництва "Криниця" Леонід Андрієвський, поетеса Лариса Колос, член національної спілки письменників України Тетяна Майданович та упорядник збірки Валентина Рівна.
1921 р. —
декретом Радянської влади всі церкви, у тому числі і бердичівські, були націоналізовані, а духівництво піддалось репресіям. Саме цього дня бердичівська Миколаївська церква владою передається для здійснення богослужінь єпископу Липовецькому та Бердичівському Олександру (Чекановському). Єпископ Олександр через декілька років приєднається до обновленського руху в церковному житті та стане одним з його лідерів – членом Всеукраїнського вищого церковного управління. Обновленський рух зіграє негативну роль в історії Православ’я. У 1937 році, під час репресій, з метою обґрунтованого знищення обновленства, спецслужбами було сфабриковано карні справи, за якими значну кількість обновленських кліриків звинуватили у приналежності до фашистських організацій і розстріляли. Така ж доля спіткала і митрополита Олександра (Чекановського) у 1939 році.
1837 р. —
цього дня у Бердичеві відбулась довгоочікувана подія – після завершення довготривалого будівництва нова кам’яна Успенська церква, яку збудували на місці старої дерев'яної,
"соборне, по чиноположению освящена". Успенська церква, згодом собор, стала справжньою архітектурною прикрасою Бердичева, вона зображена на численних малюнках, фотографіях бердичівських і не лише фотографів. Від назви Успенського собору отримала назву і площа, де знаходився храм – Соборна, яка і сьогодні носить таку назву. Площа перед Успенським собором стала місцем, де проходять зібрання громадськості, мітинги, урочисті заходи (власне, так відбувається і нині).
