Те, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду про відмову у задоволенні позову Бердичівської міської організації політичної партії «Всеукраїнське Об’єднання «Батьківщина» щодо скасування постанови Бердичівської міської виборчої комісії про реєстрацію кандидата на посаду Бердичівського міського голови Лефтер Юлії Олександрівни буде не останнім у протистоянні цих двох політичних сил, було зрозуміло з самого початку.
Не так давно по телевізору прокручували рекламний ролик , який декому, можливо, подобався, а декого дратував. Не знаю, чи досі його транслюють, принаймні я не бачила. Не будемо повністю цитувати, хто бачив – зрозуміє: весілля – посуд, розлучення – посуд, життя – посуд, буття – посуд… ну і так далі.
Із настанням перших холодів всі ми починаємо замислюватися над тим, як і чим будемо обігрівати власні домівки, як вчинити, аби опалювальний сезон не «вдарив» боляче по гаманцю і при цьому не залишитися в напівобігрітому будинку чи квартирі. Також нас турбує питання: в яких умовах будуть перебувати наші діти під час навчання?
у читальному залі міської бібліотеки по вулиці Вінницькій пройшла презентація книги бердичівлянки, педагога гуманітарної гімназії №2, відомого у місті краєзнавця Мілади Вікторівни Мартинюк під назвою "Історія Бердичева в обличчях". Книга, яка побачила світ наприкінці серпня місяця, містить коротку біографічну інформацію про відомих людей, які народились у Бердичеві, проживали чи відвідували наше місто – людей, доля яких пов’язана з Бердичевом. Усього в книзі міститься більш як 500 біографій. Детальніше...
1986 р. —
у Бердичеві помер Яцюк Олександр Савич (1920-1986) – художник, учасник багатьох обласних, республіканських виставок. Олександр Савич народився у селі Демчин Бердичівського району. Затвердив себе як художник самобутнього творчого почерку. Діапазон його у творчості широкий та багатогранний: він працював в історичному, портретному, пейзажному жанрі і натюрморті. Похований Олександр Яцюк у Бердичеві на загальноміському кладовищі, на його могилі встановлено бюст роботи бердичівського скульптора Петра Мойсейовича Криворуцького. У Музеї історії міста Бердичева діє постійна експозиція робіт Олександра Яцюка.
1917 р. —
з 4 по 10 жовтня у Бердичеві проходить український військовий з'їзд Південно-Західного фронту. Участь у з’їзді бере і генеральний секретар військових справ Симон Петлюра. У своїй промові на з’їзді він обґрунтував необхідність створення боєздатної національної армії, наголошуючи, що
"тільки військо своє може спасти справу… Позаяк настав час демобілізації війська, котре зруйнує остаточно Україну, то ми повинні організувати Українське Військо не тільки для фронту, а й для того, щоб забезпечити себе від руїни". З'їзд поставив завдання створити українські військові ради на всіх рівнях: ротні, полкові, корпусні, армійські, гарнізонні, фронтові. Це рішення, на думку істориків, мало далекоглядні наслідки – воно відкривало шлях для створення українських вертикальних військових структур, навколо яких ставало можливим формування регулярної національної армії. Ухвали, прийняті з'їздом, явили собою програму національного військового будівництва на найближчу перспективу.
1905 р. —
у Російській імперії триває перша так звана демократична революція, що розпочалась кривавими січневими подіями у Петербурзі. Одночасно з робітничими страйками розгортається і селянський рух: селяни палять поміщицькі маєтки, господарські будівлі, забирають худобу, ділять між собою панські та державні землі. Селянські заворушення у 1905 році охопили більше половини всіх повітів України, не оминули і Бердичівщини. Саме цього дня шайка з десяти озброєних гвинтівками розбійників розгромила поміщицьку садибу в селі Велика П'ятигірка і вбила її власника поміщика Терліцького.
Жители города Бердичева, которые способны логически мыслить и рассуждать, а не просто бездумно воспринимать то, что им подают с экранов телевизоров, часто задумываются над тем, а почему местный телеканал «ВИК» настолько лоялен к действующей власти, а конкретно к Василию Константиновичу Мазуру и Компании? Казалось бы: в городе довольно много проблем, есть возможность для журналистских расследований, да и просто молчать, глядя на происходящее, как-то не позволяет журналистская этика. Неужели владельцы телеканала «ВИК» боятся гнева «великого и могучего»? Так имея в руках такой мощный ресурс, как телевидение, можно было бы и разучиться бояться. Где же связь между масс-медиа и городской властью?
Сьогодні відбулася позачергова сесія Бердичівської міської ради. Першим рішенням, яке розглянули депутати, було виділення матеріальної допомоги на лікування пораненому в зоні АТО військовослужбовцю Олександру Вовку та матері загиблого минулого року рядового міліції Євгена Старікова. Іншим рішенням сесії були виділені кошти на придбання лікувального харчування бердичівлянину, хворому на важке і рідкісне захворювання – фенілкетонурію (раніше воно придбавалося за кошти державного бюджету).
Мрія про нові вікна у Бердичеві закінчилася аферою. Правоохоронцями зареєстровано 23 заяви від ошуканих людей, які залишились без нових вікон та грошей. Тепер містяни шукають справедливості в міліції та прокуратурі.
У другій половині жовтня гурток циркового мистецтва «Жанр» зустрічатиме свій День народження. 10 років - ювілей хоч і невеликий, але підготовка до його проведення розпочалась давно.
у Бердичеві помер Кучеров Франц Якович (1908-1972) – учасник радянсько-фінської війни 1939-1940 рр., Герой Радянського Союзу. Свій подвиг Франц Якович здійснив під час боїв у Фінляндії: командир взводу 90-го саперного батальйону 100-ї стрілецької дивізії, молодший лейтенант Франц Кучеров 1-5 лютого 1940 року під час прориву укріпленого району противника на південно-східному напрямку міста Вііпурі (нині місто Виборг, Ленінградська обл., РФ) підірвав два ворожі доти. В березні місяці 1940 року був виданий Указ про присвоєно йому звання Героя Радянського Союзу. Похований Франц Кучеров у Бердичеві у північній частині військового кладовища по вулиці Пушкіна, 105.
1925 р. —
цього дня стан бердичівського кармелітського монастиря обстежила місцева комісія. Висновки комісії були невтішними:
"…2. Становище цього історичного пам'ятника катастрофічне і ось чому: а) розвалюються стіни фортеці та башти, б) повикидано й валяються гармати, в) позбивано й валяються фрагменти ліпки, г) цегла середньовічних будівель підводами розвозиться міщанами, д) в склепах ті міщане добувають собі глину як будівельний матеріял і т.п.". На підставі матеріалів комісії та доповідної записки, підготовленої науковцем Тодосом Мовчанівським, Бердичівський Окрвиконком прийме рішення
"...монастир Босих Кармелітів зі всією територією, костьолом, помешканнями та майном лічити підлягаючими рішучій охороні збоку окружної інспектури наросвіти". Наступного року в будівлях монастиря буде відкрито соціально-історичний музей. Ще через два роки територію колишнього кляштора, обмежену його мурами, загальною площею три з половиною квадратних кілометри, оголосять державним історико-культурним заповідником.
1923 р. —
у двоповерховому приміщенні, що розташоване по вулиці Червоній, засновано бердичівську трудову школу №7 з українською мовою викладання. На момент відкриття школа мала 9 класних кімнат, в них навчалося 202 учня. Перший випуск трудової школи №7 відбувся у червні 1926 року.
1895 р. —
у Бердичів приїхала комісія на чолі з професором С.Г. Войславом, яка при участі інженерів, а також членів товариства по влаштуванню в Бердичеві водопроводу, здійснила огляд декількох місць, найбільш зручних для виконання розвідок і влаштування артезіанських криниць. Через декілька років – у жовтні місяці 1898 р. – на основі цих досліджень у місті з'явиться водогін, який побудувало акціонерне товариство "Общество Бердичевского водоснабжения".
1809 р. —
власник містечка Бердичева князь Матвій Радзивілл на північній окраїні містечка влаштував своїм коштом лікарню на 30 осіб з усім необхідним обладнанням. За його клопотанням імператор Олександр I дозволив назвати цю лікарню на честь Великої княгині Єлизавети Олександрівни. По закінченні будівництва та придбання всього необхідного обладнання саме цього дня лікарня була передана до відомства Приказу громадського призріння (
Приказ громадського призріння — установа в царській Росії, що відала закладами, утримуваними на громадські кошти, наприклад, дитбудинками, лікарнями, богадільнями і т. ін.). Будівля Єлизаветинської лікарні проіснує до середини XX ст., саме на землях, що вона займала, вже у радянський період буде сформовано комплекс будівель лікарняного закладу, відомого нині як Центральна міська лікарня.
1593 р. —
в інвентарі маєтків Тишкевичів, датованому 7 жовтня 1593 року, з'являється писемний опис міста Бердичева:
"Город новооседлый Бердичев (під терміном
"новооседлый" тут слід розуміти як
повторно заселений),
находящийся на реке Большая Пята, в котором повинностей никаких нет, ибо дана ему воля этим летом. В том местечке замок на городище, в котором построены: спереди над вратами башня, в стене 4 светлички и 6 домиков, на горке зал построен большой, пекарня, сени, коморы, напротив сеней начали строительство башни. Городище стенами обставлено, вокруг замка пригород. Возле замка гребля, став, млын с четырмя колесами, который орендует до 1599 года за 100 коп в год еврей". З інвентарного опису також відомо, що Федір Тишкевич на двадцять років звільняє селян-переселенців від податків. Саме тут, згідно історичної карти Київської Руси, яку склав історик Леонід Махновець (1919-1993), проходив торговий шлях із Києва на захід. На думку археолога-дослідника Тодосія Мовчанівського (1899-1938), Бердичів виник навколо митниці на одному з шляхів, який зв'язував королівство Польське з Україною.
5.10.2015 року, орієнтовно о 13 год.00 хв. виникла пожежа у житловому будинку гр. Зобова Єгора Севастяновича, за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Зарічна,7\17. Інформація про пожежу надійшла на пункт зв’язку 9-ДПРЧ м. Бердичів о 13 год. 26 хв. від диспетчера Бердичівського МРВ УМВС України. До місця виклику направлено відділення 4-ДПРЧ на АЦ 40(130)63 Б та слідчо-оперативна група.
5 жовтня о 21:45 на пункт зв’язку Бердичівської 9-ї державної пожежно-рятувальної частини надійшло повідомлення про займання автомобіля ГАЗ-3302, який рухався містом. До служби порятунку «101» зателефонував водій палаючого транспортного засобу. Під час руху автомобіля, водій раптом почув гучний хлопок, після чого в машині загорівся моторний відсік.
Щоправда, лише по вихідним, і лише після того, як відповідне рішення про передачу в оренду об’єкту комунальної власності (нежитлових приміщень загальноосвітнього навчально-виховного комплексу №4, загальною площею 307,7 кв.м.) буде прийнято на засіданні виконавчого комітету міста Бердичева. Поки що на Офіційному порталі міста Бердичева був оприлюднений лише проект даного рішення у якому пропонується надати дозвіл управлінню освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради розмістити в друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті міської ради в мережі Інтернет оголошення про намір передати в оренду даний об’єкт комунальної власності.
Жахливі наслідки війни, яка ще й досі триває на Сході України у повній мірі відчуло на собі не лише місто Бердичів, але й Бердичівський район, жителі якого теж прийняли активну участь у проведенні Анти терористичної операції, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок а інколи навіть і жертвуючи життям заради своєї держави. Їх подвиг – вічний, а пам’ять про них має зберегтися назавжди, адже вони справжні герої, що пішли у вічність заради того, щоб зберегти життя іншим.
Минулого місяця суд розглянув справу, так званого «татуся», який свої тваринні пристрасті намагався задовольнити з маленькою дівчинкою, що чекала від нього батьківської любові, а не сексуальних утіх. Але не менше обурення викликає і «матуся», яка зрадила рідну дитину з-за коханця-педофіла.
Спливає термін, коли кандидати ще могли зняти свої кандидатури з виборчих перегонів. Стосовно кандидатів у депутати, то тут ще процес у Бердичеві відбувається. А от очікувати на зняття кандидатів на мерську посаду, певно, не варто. Зрештою, відзначимо лише що найпершим документи на реєстрацію кандидатом у Бердичеві подав діючий міський голова Василь Мазур, за ним - його колишній заступник Володимир Пономарчук. Ще у неділю, 27 вересня, Василя Мазура було офіційно зареєстровано першим кандидатом.
«Контрактна армія», «Контракт, а не мобілізація», «Справедливі зарплати та пенсії», «Справедливі тарифи» - так виглядають лозунги з білбордів політичних партій, які заполонили не лише Бердичів, але й всю Україну перед місцевими виборами. Питання, підняті на білбордах – дійсно актуальні. Але наскільки вони реальні для виконання? Особливо – на місцевому рівні.
На початку тижня, у понеділок, 5 жовтня, стало відомо, що в житомирському окружному суді розглядається позов про зняття з реєстрації кандидата на посаду міського голови Бердичева від партії «Самопоміч» Юлії Лефтер. З вимогою зняти з реєстрації пані Юлію до суду звернулась обласна організація партії «Батьківщина». Підставою для зняття Лефтер з перегонів стала відсутність підпису голови партії «Самопоміч» Андрія Садового на поданні про реєстрацію кандидатів до виборчої комісії.
У зв’язку з підвищенням з 1 вересня 2015 року розміру мінімальної заробітної плати з 1218 грн. до 1378 грн. підвищиться розмір мінімального страхового внеску для фізичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування.
