Тривожною та сповненою неприємних сюрпризів видалася п’ятниця, 26 січня, для одного з популярних супермаркетів Бердичева, якому багато хто з містян надає перевагу, купуючи продукти для всієї родини.Телеканал «Прямий» показав в ефірі відео перевірки програмою «Споживач» відомого в Бердичеві супермаркету «Наш Край», що по вулиці Житомирській...
Бердичівський краєзнавець Анатолій Горобчук продовжує розповідати для охочих бердичівлян історію міста в деталях і фактах. На черговій зустрічі мова йшла про появу дротового радіо у Бердичеві. Виявляється, у 1925-му на місцевому цукрово-рафінадному заводі приймалися сигнали всесоюзного радіо на першому встановленому радіоприймачі в місті. У 1930-му в Бердичеві встановлено перший радіотрансляційний вузол. Відтоді почалася централізована трансляція програм ефірного мовлення дротами.
«До 1935 року на території Бердичева вже нараховувалося до півтори тисячі приватних радіоточок ....
Ця двоповерхова будівля невдовзі заживе новим життям і не стоятиме без діла. Тут працюватиме сучасний Бердичівський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги і дитяча поліклініка. Приміщення, на думку медиків, стане складовою медичного містечка, де родина зможе пройти повноцінне медичне обстеження.
«Центр первинної медико-санітарної допомоги – це дільничні лікарі, педіатри, сімейні лікарі. До цього центру переведуть і вузько профільних дитячих спеціалістів із дитячої поліклініки», –каже головний лікар Бердичівського міського Центру первинної медико-санітарної допомоги Наталя Хорошун...
27 січня о 06:08 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу у приватному глиняному житлового будинку в с. Райгородок Бердичівського району. Про це рятувальників сповістили сусіди, які побачили вогонь на даху оселі.
На місці події бійці ДСНС встановили, що вогнем частково охоплений дах будівлі, а всередині спостерігається сильна задимленість...
Мабуть, не буде помилкою стверджувати, що у кожного міста, в якому свого часу мешкала й мешкає нині єврейська громада, – свій Голокост. У Бердичеві біля пам’ятних знаків невинно страченим землякам-євреям та праведникам народів світу збираються двічі на рік: всередині вересня (тоді згадують десятки тисяч земляків єврейської національності, розстріляних нацистами у місті у 1941-му) та 27 січня – у день визволення в’язнів концтабору Аушвіц в Освенцимі – коли пам’ять мільйонів знищених євреїв вшановує весь світ.
24 січня увечері 64-літній Іван Васильович повертався із міста у село Іванківці, де мешкає, залізничним транспортом. Коли потяг зупинився на потрібній чоловікові зупинці – двері не відчинились.
Подібне траплялось не вперше. Отож Іван Васильович перебіг у сусідній вагон, де двері були відкритими наполовину. Поспішив вийти, проте не встиг. Ногу й руку чоловіка затисло автоматичними дверима – і потяг рушив…
У Бердичеві 3 лютого відбудеться прем’єра, котра відкриє театральний сезон в місті. До театру приїде Одеський академічний театр музичної комедії ім. Михайла Водяного з оперетою Імре Кальмана «Сільва». Про це йдеться на офіційній сторінці у Facebook українського політика Генадія Зубко.
«Театр – це про майбутнє! Це культура й традиції, які об’єднують громаду. Минулої неділі разом з громадою Бердичева ми відкрили відреставрований музично-драматичний «Театр на Європейській»....
«Заяву я написав особисто. Я не можу сказати, що в мене є конфлікт з моїм керівництвом по владній вертикалі. У будь-якому рішенні є своя основа. Я не тримаюсь посади, ніколи її не тримався. Насправді є невеликий конфлікт, який не стосується державної служби. Я ні від кого не почув, що в моїй роботі є недоліки. Я йду не через те, що десь не спрацював. Про усе розповім і прозвітую на прес-конференції у середу, якщо наказ про моє звільнення Президент не підпише раніше», – повідомив очільник Бердичівської РДА Едуард Томашевський.
Подія трапилася увечері 24 січня на залізничній станції «Іванківці». Під час висадки з електрички був травмований та в подальшому госпіталізований 65-річний місцевий житель. Поліція розпочала відповідні перевірки. Про це повідомляє відділ комунікації поліції Житомирської області.
«Близько 20:30 до Бердичівського відділу поліції від медиків надійшло повідомлення про госпіталізацію до реанімаційного відділення лікарні 65-річного жителя с. Іванківці з тілесними ушкодженнями у вигляді забою грудної клітини та перелому ребер...
Подія, що трапилася вранці 23 січня на одному з масштабних підприємств Бердичева, неабияк усіх шокувала: під час виконання зварювальних робіт на двох працівників впала важка металева конструкція. У результаті – один робітник помер одразу, іншого ж було доставлено до Центральної міської лікарні. Про це повідомляє сайт «РІО Бердичів».
За словами начальника Бердичівського відділу поліції Ольги Зінченко, ...
«Якщо я завтра об'єднують з Буряками, Швейківкою, то що, гроші з повітря впадуть і бюджет не 100, а 200 тисяч буде? – Так. – А звідки?».
Звідки візьмуться гроші в об’єднаних територіальних громадах і чому варто поквапитись із об’єднанням? Про це говорили на інформаційно-консультативній зустрічі сільських голів Бердичівщини і фахівців Житомирського центру розвитку місцевого самоврядування.
Фахівці наголосили: якщо до 1 вересня 2018 року у селах Бердичівщини не визначаться, чи створювати ще об’єднану громаду, то потім їх вже ніхто не питатиме...
«Бути іншим» - таку назву дістала відкрита у приміщенні молодіжного клубу «М-Формація» виставка робіт молодої фотохудожниці Світлани Шмигельської. Це уже друга авторська виставка, яка має за мету – відкрити очі людей на світ навколо і, що саме головне, викликати емоції. «Бути іншим» - це ніби тематичне продовження першого показу фотокартин, що мав назву «Неси світло».
Під стінами Бердичівського міськрайонного суду від самого ранку зібрались десятки людей. Дехто тримає в руках фото молодої дівчини, про вбивство якої нині тільки й розмов. Усі ці люди прагнуть одного: аби суд, найперше, обрав міру запобіжного заходу для головного підозрюваного – її чоловіка.
У поліції повідомляють: близько 21:50 18 січня до них надійшло повідомлення від лікаря екстреної медичної допомоги про констатацію смерті 29-річної жінки...
Вже третій день, як бердичівляни мають можливість отримати, згідно графіка, покрівельний матеріал: шифер чи ондулін. Його, у кількості понад 42 тис. листів, звезли на територію «Бердичівкомунсервісу». Тож розповідаєм покроково постраждалим від градобою, яким чином отримати допомогу покрівельним матеріалом. Спочатку слід віднайти свою вулицю у плані видачі шиферу. Такий ось графік знаходимо на шпальтах місцевих газет, друкованих та інтернетвиданнях, є він на сайті Бердичівської міської ради. Наприклад,
Житель Бердичева, воспользовавшись открытыми дверьми, проник в автомобиль “ЗАЗ-1102”, взломал систему зажигания и уехал с места преступления.
В Бердичевском горрайонном суде рассматривали дело, в отношении мужчины, совершившего нарушение, предусмотренное ч. 1 ст. 289 УК (незаконное завладение транспортным средством с любой целью).
Обвиняемый признал свою вину полностью и объяснил, что в тот вечер употреблял спиртное на вокзале, после чего пошел домой. По дороге увидел указанный автомобиль с приоткрытыми дверьми, и решил покататься...
У цьому році вона мала б святкувати своє ювілейне 30-ліття, а за декілька днів їхати в інше місто, де на неї чекало нове життя – натомість її проводять в останню путь… 29-річна Юлія померла раптово і не з природніх причин: все тіло жінки, кажуть рідні, у синцях. Її чоловіка, 1989 р.н. затримали за підозрою у вбивстві дружини.
У родині Юлії, відколи одружилась, кажуть рідні, спокою не було: молода жінка терпіла домашнє насильство. Про це знали й найближчі подруги, і сестра, і колеги по роботі. Радили покинути й тікати. Юля із сином змінювали квартири, навіть подала на розлучення, проте щоразу пробачала…
Отруїтися чадним газом і залишитися при цьому живими… Інакше, як «пощастило», випадок, що стався у Бердичеві – в одній із приватних осель, що на вулиці Стуса (колишній Пархоменка) – і не охарактеризуєш, мабуть. На волосину від трагічного фіналу опинилися господарка частини будинку, син її чоловіка та ще двоє її дітей. За однією з інформацій, життя усім чотирьом врятував вітчим жінки. Її донька ж не на камеру розповіла, мовляв, у той момент, як сім’я користувалася ванною, у колонки відлетіла гофра для витяжки, і цього, начебто, ніхто не помітив. Хтозна, чим би все обернулося, якби… не коти. Двоє домашніх улюбленців, скоріш за все, відчули щось не те у повітрі, і почали щосили нявчати та дряпати господарів, котрі на той час вже втрачали свідомість. Матір, прийшовши до тями, знайшла у собі сили зателефонувати доньці, і та вже викликала «швидку» й рятувальників. Усіх чотирьох постраждалих доправили до Центральної міської лікарні. Наразі, констатують лікарі, життям тих ніщо не загрожує.
Хтозна, чи зустрічається подібне в Європі, але в Україні перед тим, як щось збудувати чи облаштувати, ні-ні та хтось і озвучить, мовляв, чи варто – все одно зламають чи потрощать. Скільки розмов велося навколо необхідності реконструкції спортивного майданчика зі штучним покриттям на Червоній Горі, рахувати-не перерахувати. Майданчик відновили спільними зусиллями – міста й держави, на що, судячи зі всього, пішли чималі кошти, зовсім скоро, кажуть, офіційне відкриття. І ось маємо картину: хтось пошкодив одну з секцій огорожі.
На подвір’ї Свято-Миколаївського собору Бердичева сьогодні людно. І не дарма, адже православні християни святкують свято, що завершує різдвяно-новорічний цикл празників, - Хрещення Господнє, або як його частіше називають Водохреща. Вважається, що цього дня вода набуває цілющих сил.
Після служби формується колона людей на чолі зі священиками. Вони рушають на міський пляж, де ...
Мабуть, не буде помилкою стверджувати, що у кожного міста, в якому свого часу мешкала й мешкає нині єврейська громада, – свій Голокост. У Бердичеві біля пам’ятних знаків невинно страченим землякам-євреям та праведникам народів світу збираються двічі на рік: всередині вересня (тоді згадують десятки тисяч земляків єврейської національності, розстріляних нацистами у місті у 1941-му) та 27 січня – у день визволення в’язнів концтабору Аушвіц в Освенцимі – коли пам’ять мільйонів знищених євреїв вшановує весь світ.
24 січня увечері 64-літній Іван Васильович повертався із міста у село Іванківці, де мешкає, залізничним транспортом. Коли потяг зупинився на потрібній чоловікові зупинці – двері не відчинились.
